У БРАТИСЛАВИ О РУСНАЦОХ

Foto k akcii nájdete: http://www.rusyn.sk/index.php?ID=6656&l=sk

Здруженє интелиґенциї Русинох Словацкей, хторе очолює Ян Липински, конциповало проєкт по хторим до главного варошу Словацкей маю присц даскельо представителє русинскей / рускей / лемковскей интелиґенциї зоз рижних державох и поєдинєчно, у директней розгварки, представиц актуалну ситуацию Русинох / Руснацох / Лемкох у державних заєднїцох зоз хторих походза. Так у новембру госцовали проф. Димитрий Поп зоз Ужгороду (Закарпатска обласц / Україна) и проф. др Олена Дуц Файфер зоз Кракова (Польска), а 9. децембра проф. др Михайло Фейса зоз Коцура (Войводина / Сербия).

На початку вечара професор др Михайло Фейса у кратких рисох представел актуалну ситуацию рускей националней заєднїци у Сербиї / Войводини а потим одвитовал на питаня коло 30 присутних у конґресней сали готела Допрастав у хторим пребувал.  У уводним викладаню на тему «Актуални статус Русинох / Руснацох у Сербиї», ґенерално патраци, професор Фейса визначел 10 фактори, хтори по його думаню, з єдного боку, характеризую живот Руснацох у Войводини у 1. декади 21. столїтия, а, з другого боку, представяю фактори хтори у значней мири доприноша очуваню малей рускей националней заєднїци у Бачки нєшка и хтори то, безспорно, буду кончиц и у будучносци. Насампредз то шлїдуюци институциї: Национални совит рускей националней меншини (1), Завод за културу войводянских Руснацох (2), Руски народни театер Петро Ризнич Дядя (3), Апостолски еґзархат за грекокатолїкох у Сербиї и Чарней Гори (4), як и, патраци на шветовим уровню, уникатна Руска ґимназия у Руским Керестуре и уникатне Оддзелєнє за русинистику Филозофского факултета у Новим Садзе. Як окреме значни визначени: существованє образовней вертикали од предшколского по високошколски уровень зоз орґанизованим виучованьом руского язика з елементами националней култури (5), рижнородна видавательна дїялносц при чим винїмно значне же нєшка пар однародзени особи у НВУ Руске слово нє маю монопол над руским видавательством з чим вшелїяк же конєчно минимизовани уплїв за НВУ РС характеристичного, штучного, националного балансерая (6), еґзистованє електронских медийох, односно руских редакцийох радия и телевизиї Нови Сад у рамикох Явного сервиса, як и Рутенпреса и даскелїх локалних електронских медийох (7), демократизация рускей култури хтора ше рефлектує у существованю прейґ 20 здруженьох гражданох, медзи хторима окремну увагу заслужую новоформовани здруженя младих Руснацох и здруженя унапрямени на очуванє народного скарбу (8), такв. револуционерни пременки у Карпатским ареалу хтори у остатнїх двох деценийох приведли по понїщованє сталїнистично-ґеноцидних мирох хтори у цеку од скоро штирох деценийох посцерали руски / русински идентитет, утаргли даскельо стотки руских / русинских школох  и загашели Грекокатолїцку церкву (цо ше, нажаль, у велькей мири нє одноши на власц у України, за хтору, сталїнистична доктрина и надалєй гвизда-водителька) (9) и медзинародни обставини хтори за Руснацох винїмно вигодни и прето же кажда держава нєшка нє може буц островко за себе та ратификує и запроведзує есенцию медзинародних документох хтори обдумани пре очуванє меншинских националних заєднїцох и їх язикох (цо, розуми ше, чека и актуалну або будуцу Владу України) и прето же би у Новей Европи без гранїцох Русини / Руснаци / Лемки були вєдно, цо би ше одражело и на интелектуални, културни, язични и емотивни вязи.                  

Координатор розгварки Ян Липински особнє и векшина з присутних були найвецей заинтересовани за функционованє Националного совита рускей националней меншини та професор Фейса мушел детальнєйше потолковац и инґеренциї и способ вибору членох НСРНМ. Медзи питанями присутних були и питаня хтори ше одношели на способ финансованя руских институцийох и орґанизацийох и на нормованє руского / русинского язика. Як особа хтора закончує Правописни словнїк руского язика и член є Интерреґионалней комисиї за кодификованє русинского язика Конґреса русинского язика (чийо 4. по шоре зашеданє би мало буц у Сербиї 2012. року) госцуюци професор ше заложел за активносци на кодификованю вариянтох русинского язика при чим би часц норми єдней вариянти у одредзеней мири уплївовал на норму у другей, алє визначел же є нє за коине (общерусински есперанто) бо би вон могол буц  контрапродуктивни. По законченю двогодзиновей розгварки Орґанизатор орґанизовал и коктел, хтори бул нагода за нєофицийне предлужованє официйней розгварки. Була то и нагода за стретнуце зоз «старима» приятелями як цо Алена Блихова и Петер Штефаняк, алє и за стретнуце з новима. Так напр. Фейса упознал и Конштантина Копина, чия супруга у родзе зоз Петром Кузмяком зоз Странянох. 

Под час тродньового госцованя у Братислави професор Фейса нащивел и Оддзелєнє словацкей диялектолоґиї на Филозофским факултету и догварел ше зоз фаховцами за такв. виходнярски бешеди же би у наиходзацим периодзе були розпочани рижни форми медзисобного сотруднїцтва. Єдна з тих формох дотикала би ше и колеґиялней, коменторскей роботи на виробку мастер-роботи студентки Оддзелєня за русинистику Тамари Хома, хтора ше интересує за поровнованє руского язика зоз требишовску бешеду. Подобне коменторство, иншак, нєдавно резултовало зоз успишну одбрану мастер-роботи Илони Гнатко прешлого мешеца у Осиєку*. Дальши контакти ше буду кончиц прейґ мр Михала Бабяка (хтори народзени у Войводини а хтори рецензент и член Ушорйовацкого одбору 1. числа нового наукового часописа Зборнїк за язики и литератури Филозофского факултета у Новим Садзе) и прейґ професоркох Мучковей и Музиковей зоз Филозофского факултета у Братислави.        

мф