Aleksander Pavlovyč: PISŇA MAKOVYČANYNA

ПІСНЯ МАКОВІЧАНИНА

Міла Маковіця,
Моя родна мати,
       Сластёв мене кормила.
У любві купала,
В чувства повивала,
       Сердечно люлькала.

Свій скарб мати міла
Охотно носила,
       Ніжно го все гладила.
Як жывота звіздов
Пышыла ся зо мнов,
      Люблячі ціловала.

Ту в краю бесплоднім,
Біднім і голоднім,
       Трудолюбно кормила
Днями і ночами,
Ніжныма руками
       Жывота квіт ростила.

Руськов народностёв.
Чувством побожности
        Моє сердце поїла.
А єй грудь прекрасна.
Як орґаны гласна.
        Плач співанков коїла.

В холодну чуджіну
Мати - мене дітину
        З плачом спроваджала,
З чістыма слызами,
Як діамантами
       Мериндю давала.

Мене обнимала
I благословляла,
    Сердечно ціловала.
Любов даровала,
    Плакала, тай плакала.

***

В студеній чуджіні
Мі, руській дітині,
     Ой, тяжко привыкати.
Мому роду доганяють,
Ганять, высмівають,
     Дітина мусить плакати.

***

Я, жывші в чуджіні,
О мілій родині
    Не перестав думати.
Чувство народне
Гріло моє сердце, -
    То дала мі мати.

Біловежа, 1858 р.

ALEKSANDER PAVLOVYČ: Rusyny želajuť byty Rusynamy (1999)