Americkych Rusyňiv prijal primator mista Prjašiv
Амеріка далекый заоцеаньскый штат із іншов менталітов, традіцямі, языком, формов жывота а предсі ю міцно спаять штось єднаке з нами Европанами-русиньске сердцье! А праві делеґація Русинів із Амерікы із такым сердцьом в днях од 23.юна-2. юла 2009 навшівила Словеньско. Преважно зато, жебы ся штос прямо на ,,міцю чіну’’ дізнала о своїх предках о русиньскых традіціях, фолклорі, бісіді, формі жывота Русинів ту, жебы ся могла покохати русиньскыма перлами, дорогоцінностямі і жебы ся конечні чула як дома. Тото быв головный ціль 29 членній делеґації Русинів із Ню Йорку, Ню Джерзі, Бостону, Вашінґтону на челі із Діном Половком, діректором ФК Славяне у Пітсбурґу.
Праві у выше уведженых містах США жыє найвекша комуніта Русинів, котры ся там выселілы із северовыходного Словеньска. Делеґацію турістів творила старша, середня но і молодша ґенерація людей, што было лем доказом того, же вшытці без родїлу віку ся барз інтересують о міста де жыли їх предкове, бо як ся векшына із них высловила ,,без познаня мінулости бы немоглы жыти із чістым сумліньом свою сучасность". О нашых братів сьме ся достойні постаряли а в сполупраці із стaростамі сел, редакційов Народны новинкы і Русин, представітелями церькви, пріматором міста Пряшів і діректорамі културно-сполоченьскых і освітовых центерь сьме про них приготовилы такый проґрам, жебы спознали і виділы досправду кажду сферу жывота Русинів на Словеньску. А думам, же были спокійны, посудьте самі!
Першый день навщiвили літманівску гору Звір, мімо того і іншы села старолюбовяньского окресу, як Орябiну, Камюнку і Чірч, бо праві з тых сел походить найвеце їх предків. Дальшый день сьме їм передставили головне місто Русинів –Пряшів (хоць вельо з них Пряшів добрі познать). Презентація Пряшова ся зачалиа пресконференціой на Словеньскым сіндікаті новінарів, де о жывоті Русинів в Амеріці о діятельстви русиньскых орґанізації в США, школстві, културы а головні о гордости Русинів там розповив Дін Половка за участи свого вітця Джека Половкы, ведучого дістьского ФК Славяне в Амеріці і Андрея Корея асістента ФК Славняне, походжіньом із Чірча. Новінарів барз інтересовало на якых базі там фунґують, бо Дін Половка ся перед тім высловив, же од штату недоставають нияку фінанчну поміч.
,, Маме спонзорів, вельо добродителів, много філіялків по різнаых кутах США а головно барз добру сполупрацу, одношіня і взаємно ся підпоруєме а праві тото нам давать велику силу, жебы ся русинлска народность у Амеріці нестала мертвов народностьов’’. То суть слова Д. Половкы, котры бы мали быти про нас велакым прикладом. Наслїдні нашых братів сердечно привитав і вшыткыхм пожегнав найвышый представітель Ґрекокатолицькой церькві на Словеньску, Монс. Ян Бабяк, ґрекокатолицькый архєпіскопа, а за участи Ф. Данцака, віцеканцелара ҐКЄ(котрый нам забезпечів стрічу з ним) вказали дорогоцінности в Єпіскопскым музею у Пряші. Там ся участниці могли дізнати вшытко о нашых благославеных єпіскопах, видіти цінности ҐКЦ, капліцю де ся вшытці преєсвищены єпіскопі молілы, як і сісти собі до памятного кресла у якым сідив Папа Яна Павел II при навщіви Словеньска. Думам, же ся їм то барз любило і вшытці собі похвалювали же іщі не мали можлівость таке дашто видіти.
Наслїдні нас прияв пріматор міста Пряшів ЮДр. Павел Гадярі, стрічу з ним нам забезпечів сучасный председа МО РОС у Пряшові ПгДр. Михал Каліняк. Пріматор міста делеґацію із почлівостьов привітав із словамі: ,, Вытайте в главнім місті выходного Словеньска, і в самым сердцю Русинів Словеньска. Єм міло переквапленый кілько ся вас ту днеська зышло, сам єм сімпатізантом Русинів, люблю ваш фолклор і велику бойовність за свої права. В Пітзбурґу єм вельо раз перебывав, добрі то там познам, зато єм радый же і на домашнім теріторію ся можу зійти із Амерічанами...PARDÓN- Русинамі (усмів)’’.
Дальшов темов стрічі было надвязаня сполупраці меджі містом Пряшів і Пітзбірґом, выміна контактів і ербів. В Пряшові делеґація Русинів з Амерікы іщі навщівила редакцію Русин і НН, Музей русиньской културы і Інштітут русиньского языка і културы ПУ. Дальше дни по слїдах їх предків уж належали містам і селам як Гуменне, Топола, Руськый Поток, Красный Брід, Свидник, были участникамі і 47. ФКаШ в Меджілабірцях де їх славностни прияв председа РОС В. Противняк і передав їм шумне дары характерізующе Лабірщіну як і пропаґачный матеріял РОС...
Наконець нашой стрічі по выміні контактів про дальшу сполупрацу сьме ся вшыткы згодли на єдным, а то же є барз потребна єднота і сполупраця вшыткых Русинів, бо хоць сьме далеко од себе но наше сердцье быє про єдно - РУСИНЬСТВО!
С. Лисінова
Праві у выше уведженых містах США жыє найвекша комуніта Русинів, котры ся там выселілы із северовыходного Словеньска. Делеґацію турістів творила старша, середня но і молодша ґенерація людей, што было лем доказом того, же вшытці без родїлу віку ся барз інтересують о міста де жыли їх предкове, бо як ся векшына із них высловила ,,без познаня мінулости бы немоглы жыти із чістым сумліньом свою сучасность". О нашых братів сьме ся достойні постаряли а в сполупраці із стaростамі сел, редакційов Народны новинкы і Русин, представітелями церькви, пріматором міста Пряшів і діректорамі културно-сполоченьскых і освітовых центерь сьме про них приготовилы такый проґрам, жебы спознали і виділы досправду кажду сферу жывота Русинів на Словеньску. А думам, же были спокійны, посудьте самі!
Першый день навщiвили літманівску гору Звір, мімо того і іншы села старолюбовяньского окресу, як Орябiну, Камюнку і Чірч, бо праві з тых сел походить найвеце їх предків. Дальшый день сьме їм передставили головне місто Русинів –Пряшів (хоць вельо з них Пряшів добрі познать). Презентація Пряшова ся зачалиа пресконференціой на Словеньскым сіндікаті новінарів, де о жывоті Русинів в Амеріці о діятельстви русиньскых орґанізації в США, школстві, културы а головні о гордости Русинів там розповив Дін Половка за участи свого вітця Джека Половкы, ведучого дістьского ФК Славяне в Амеріці і Андрея Корея асістента ФК Славняне, походжіньом із Чірча. Новінарів барз інтересовало на якых базі там фунґують, бо Дін Половка ся перед тім высловив, же од штату недоставають нияку фінанчну поміч.
,, Маме спонзорів, вельо добродителів, много філіялків по різнаых кутах США а головно барз добру сполупрацу, одношіня і взаємно ся підпоруєме а праві тото нам давать велику силу, жебы ся русинлска народность у Амеріці нестала мертвов народностьов’’. То суть слова Д. Половкы, котры бы мали быти про нас велакым прикладом. Наслїдні нашых братів сердечно привитав і вшыткыхм пожегнав найвышый представітель Ґрекокатолицькой церькві на Словеньску, Монс. Ян Бабяк, ґрекокатолицькый архєпіскопа, а за участи Ф. Данцака, віцеканцелара ҐКЄ(котрый нам забезпечів стрічу з ним) вказали дорогоцінности в Єпіскопскым музею у Пряші. Там ся участниці могли дізнати вшытко о нашых благославеных єпіскопах, видіти цінности ҐКЦ, капліцю де ся вшытці преєсвищены єпіскопі молілы, як і сісти собі до памятного кресла у якым сідив Папа Яна Павел II при навщіви Словеньска. Думам, же ся їм то барз любило і вшытці собі похвалювали же іщі не мали можлівость таке дашто видіти.
Наслїдні нас прияв пріматор міста Пряшів ЮДр. Павел Гадярі, стрічу з ним нам забезпечів сучасный председа МО РОС у Пряшові ПгДр. Михал Каліняк. Пріматор міста делеґацію із почлівостьов привітав із словамі: ,, Вытайте в главнім місті выходного Словеньска, і в самым сердцю Русинів Словеньска. Єм міло переквапленый кілько ся вас ту днеська зышло, сам єм сімпатізантом Русинів, люблю ваш фолклор і велику бойовність за свої права. В Пітзбурґу єм вельо раз перебывав, добрі то там познам, зато єм радый же і на домашнім теріторію ся можу зійти із Амерічанами...PARDÓN- Русинамі (усмів)’’.
Дальшов темов стрічі было надвязаня сполупраці меджі містом Пряшів і Пітзбірґом, выміна контактів і ербів. В Пряшові делеґація Русинів з Амерікы іщі навщівила редакцію Русин і НН, Музей русиньской културы і Інштітут русиньского языка і културы ПУ. Дальше дни по слїдах їх предків уж належали містам і селам як Гуменне, Топола, Руськый Поток, Красный Брід, Свидник, были участникамі і 47. ФКаШ в Меджілабірцях де їх славностни прияв председа РОС В. Противняк і передав їм шумне дары характерізующе Лабірщіну як і пропаґачный матеріял РОС...
Наконець нашой стрічі по выміні контактів про дальшу сполупрацу сьме ся вшыткы згодли на єдным, а то же є барз потребна єднота і сполупраця вшыткых Русинів, бо хоць сьме далеко од себе но наше сердцье быє про єдно - РУСИНЬСТВО!
С. Лисінова
Aktuality
Zobraziť všetky30.04.2026
Dve percentá, jeden spoločný cieľ
Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.
Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru!
Notársky centrálny register určených právnických osôb
Informácie o určenej…
10.03.2026
Archív: Rodák z Podkarpatskej Rusi Mikuláš Popovič získal ocenenie Česká hlava
Virológ Mikuláš Popovič, ktorý sa narodil ako československý občan vtedajšej Podkarpatskej Rusi, získal v roku 2013 cenu Patria v rámci projektu Česká hlava. Vedca pôsobiaceho na Marylandskej univerzite v USA ocenili za dlhoročný výskum vírusu H…
10.03.2026
Rozhovor: Pešiak, ktorý objavil HIV
Eva Bobůrková, 13. 2. 2014
Nové neznáme smrteľné ochorenie bolo opísané v roku 1981. Po pôvodcovi AIDS pátral aj Čechoslovák (Rusín) Mikuláš Popovič. A úspešne. V roku 1984 identifikoval vírus HIV a vytvoril aj prvý test na prít…
06.03.2026
Vladyka Milan Lach SJ bol vymenovaný za eparchiálneho biskupa Bratislavskej eparchie
ISPA
Metropolia
Dnes napoludnie Vatikán oznámil, že Svätý Otec Lev XIV. prijal zrieknutie sa úradu eparchiálneho biskupa vladyku Petra Rusnáka, ktorý v septembri minulého roka dovŕšil kánonický vek 75 rokov a za jeho nástupcu menov…
05.03.2026
Pozvánka na premiéru: Predavač dažďa / Продавач доджу
1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026
Originál: Predavač dažďa
štvrtok 12. 3.
2. premiéra
Veľká scéna
Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať.
Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
04.03.2026
Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla
autorka: Julia Pańków
"Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Zviduje sja Vasyľ Parasky:
-Milačik, ne znaš, jak dovho žyjuť capy?
-Ňi... Čom sja zviduješ, može ti plano...!?
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať