Bahňitki...

Багнїтки

Пошвецанє багнїткох на Квитну нєдзелю при Руснацох грекокатолїкох у наших крайох ма длугу традицию. Правда, то нє лєм наша традиция – багнїтки ше на Квитну нєдзелю пошвецаю и у римокатолїцкей и у православней церкви. Пошвецени вербово конарчки здогадую на палмово конари зоз котрима Жидзи витали Исуса Христа кед уходзел до Єрусалиму пред Пасху. Писани памятнїки Києвскей Руси споминаю Вербну односно Квитну нєдзелю уж у 11. вику.

 

У вереньох и обичайох Старих Славянох рошлїни и животинї мали значну улогу. Славянє свойо народни забави и релиґийни обряди найчастейше окончовали у природи: у лєсох, гайох, при рикох и озерох.

 

Стари Славянє окреме почитовали даєдни древа: спочатку почитовали дуб як древо Перуна – бога грому и блїскавки, а познєше почитовали и лїпу, брезу и даєдни други древа. Верба часто присутна у народних вереньох и у фолклоре. У народней поезиї при води и под вербу часто ше родзи любов. Смутна верба символ зармуценей жени и ґдовства.

 

Верба єден з виснїкох яри – вона вчас наяр випущує квитки и лїсточка. Вироятно прето ше у церкви на Квитну нєдзелю почало пошвецац праве вербово конарчки.

 

Людзе на Квитну нєдзелю брали багнїтки – пошвецени вербово конарчки и одношели их дому. Дзеци з пошвеценима багнїтками весело бегали по церковней порти. Леґинє и дзивки ше лєгко били з багнїтками и гуторели: „Будз вельки як верба, будз здрави як вода, будз богати як жем”. Велї такой у церковней порти прелїґли даєдно пупче з багнїтки „же би их нє болєло гарло”.

 

Пошвецени багнїтки ше чувало за греду у хижи або за образами. Верело ше же вони маю чудотворну моц: же чуваю обисце и можу людзом у велїм помогнуц.

 

Дакеди людзе даєдну пошвецену багнїтку такой посадзели и гуторели: „Най рошнє Богу на славу, а людзом на хасен”, або же би ше им дзивка добре одала и син оженєл. И даєдни други народи садзели пошвецени вербово пруцики и верели же им тота верба будзе чувац обисце або польо.

 

Людзе верели же багнїка чува обисце од грому и каменцу. Прето, кед би почал падац каменєц, багнїтки ше виношело на двор и верело ше же каменєц престанє.

 

Багнїтки ше часто хасновало и у народней медицини. Кед дакого болєло гарло варело ше му чай до котрого ше кладло пупча зоз багнїкох. Багнїтки ше хасновало и на други способи у лїченю даєдних хоротох людзох и статку. Багнїтки ше хасновало и у народних врачаньох.

 

Зоз багнїтками жени дакеди наяр виганяли статок на пасовиско бо ше верело же пошвецени багнїтки маю окремну моц и же можу зачувац статок од уплїву злей сили котра на статок може принєсц рижни хороти.

 

автор янко рамач 

 

фото: вев