Bešeda z Djurom Papugom, predsedateľem Švetoveho rady RRL

ПОСЛЕ ДВАНАСТОГО ШВЕТОВОГО КОНҐРЕСУ РРЛ З ПРЕДСИДАТЕЛЬОМ ШВЕТОВЕЙ РАДИ ДЮРОМ ПАПУҐОМ

ЛЄМ УРЯДОВО КОНТАКТИ И ПОРАДИ З ДЕРЖАВНИМА ВЛАСЦАМИ ДАВАЮ РЕЗУЛТАТИ

Од 12. по 14. юлий у Ужгородзе и Сваляви у України другираз отримани Шветови конґрес Руснацох/Русинох/Лемкох (ШК РРЛ). На Подкарпатю, у Ужгородзе 1995. року отримани и пияти Конґрес, медзитим, нє бул и з потримовку тедишнїх урядових державних власцох, аж бул и швидше закончени як бул плановани, же би ше нє правело проблеми домашнїм. Тераз було цалком иншак: дванасти ШК, на хторим участвовали 79 делеґати и госци з 9 орґанизацийох-членїцох (ЗАД и Канада маю заєднїцку делеґацию), вельо скорей пред його отримованьом бул урядово наявени шицким найзначнєйшим державним орґаном України и єй Закарпатскей обласци и першираз є отримани аж и з їх финансийну потримовку и привитнима бешедами представительох України и спомнутей обласци. Познате же на Подкарпатю єст и други русински орґанизациї, хтори нє членїци того Конґресу и маю иншаки опредзелєня у доходзеню до витворйованя правох русинского националного идентитету у України, та насампредз о тим, як и цо було найзначнєйше на тогорочним збуваню, бешедовали зме зоз, на Конґресу знова вибраним предсидательом Шветовей ради, як вивершного цела Конґресу, Дюром Папуґом з Руского Керестура.

- Най такой повем же рижни други орґанизациї и струї нє порихтани на таки способ роботи як ШК РРЛ - же ше до припознаваня Русинох и витворйованя їх правох доходзи у поради з державнима орґанами, та  єдна часц русинского роду думаня же док нє маю свою державу - нє маю нїч. За нїх тото цо наш Конґрес витворел и цо планує поробиц - мало, та и на тим Конґресу у Ужгородзе було даскельо, алє наисце лєм менши провокациї же прецо зме до сали нє пущели шицким цо жадаю бешедовац, цо би ше претворело до вашара. Конґрес ма уж 24 роки, ма свой способ орґанизованя прейґ членских орґанизацийох хтори даваю своїх делеґатох, орґанизовани зме на єден цалком нормални, демократски способ, а вони таки догварки и принцип роботи нє прилапюю и нє почитую.

- ШК РРЛ и його ШР ше намага права Русинох и у Україн витвориц у сотруднїцтве и догварки з державнима орґанами...
- Абсолутно. Ми мушиме з нїма контактовац, гоч зме вельо раз можебуц и нєзадовольни з одвитами на вимоги, алє то єдини способ комуникованя у доходзеню до витворйованя правох Русинох у України. Алє, тоти контакти и догварка даваю резултати, без огляду хто як то почитує, лєбо нє, бо у України русински язик прешлого року урядово припознати, Україна на нашо вимоги подписала Европску грамоту о реґионалних лєбо меншинских язикох и тераз ю ма обовязку сполньовац. Спрам наших спознаньох, найвироятнєйше до конца того, лєбо початком идуцого рока, будзе закончени и поступок припознаваня Русинох як националей мешини у України. Маме потвердзенє же тот поступок тераз тирва и будзе докончени.

- Як могло пречитац на дзепоєдних русинских веб-сайтох и медийох, на Конґресу, а ище вецей после нього, дзепоєдни делеґати виражовали одредзене нєзадовольство з терашню орґанизацию и роботу ШК и Шветовей ради. Насампредз то були делеґати з Америки, алє и дзепоєдни представителє русинских орґанизацийох у Словацкей. Прецо?
- Основни проблем тому зявеню то же нє робиме так як нам ше пробовало и пробує диктирац з Торонту, цо ми нє прилапйовали и прешле и терашнє зволанє Шветовей ради нїґда нє прилапи дачию „шапку”. Ми маме свою драгу, свой поступок и за собу вельорочне искуство у доходзеню до витворйованя правох Русинох у жемох у хторих жиєме у Европи. Окремни приклад тому то праве Сербия, на хтору ше по тим питаню шицки спатраю. Справованє представнїкох з Америки таке же кед їх нє слухаме, вец то нє добре, медзитим, бешедую о шицким другим, лєм нє о правох Русинох и їх витворйованю праве у жемох дзе жию: у Америки маю право на штири способи вияшньованя о своєй припадносци Русином, а нє знаме чи их хасную, а у Канади то нє можу анї на єден способ. Кед слово о образованю, од предшколского та на висше - нє маю анї єдну урядову реґистровану русинску школу анї у ЗАД, анї у Канади, нє маю реґистровани културно-уметнїцки дружтва, анї фестивали. Надалєй - наисце нїґда, а найвироятнєйше то так будзе и надалєй - нє жадали и нє сцу буц домашнї сходу Конґресу на своєй териториї и нє сцу нас там поволац же бизме видзели цо то як Русини маю. Да маю цо указац, та би указали, понукане же би були домашнї Конґресу у даєдней жеми у Европи, алє анї то нє прилапели. Ми, гоч вироятно худобнєйши, уж у каждей жеми у Европи орґанизовали конґресни зашеданя, но вони маю цалком иншаку лоґику роздумованя од нас у Европи, а то же поєдинєц, а нє орґанизация, може поробиц найвецей. Кед вони нє предводза, вец орґанизация нє треба же би постояла. Но, Конґрес на становиску же нам таке орґанизованє и сходзенє барз потребне и пред нами вельо задатки хтори у доглядним чаше треба повитворйовац. Дефинитивно оставаю шлїди и резултати роботи конґресних активносцох, могли би буц лєпши, алє и слабши, лєбо нїяки, но факт же за тоти 24 роки постояня ШК у шицких жемох дзе жиєме Руснаци припознати.

- А критики зоз Словацкей?
- То тиж у вязи и з представнїком ЗАД и Канади у ШР, котри зоз Словацкей, и предкладали нови способ роботи Конґресу, як цо то округли стол, яке подобне однєдавна єст у Словацкей. За похвалу така форма роботи, як тематски дебати о проблемох, алє то нє може буц способ роботи Конґресу - нє може буц дебатни клуб и округли стол, алє урядово реґистрована орґанизация. У Словацкей и надалєй Русинска оброда наймоцнєйша орґанизация, нормалне же єст и други и на рижни способи уплївую на проєкти и финансованє, алє думам же то нукашня ствар роботи и орґанизованя Русинох у єдней держави. 

- Попри тим же є отримани у України у нормалних условийох, цо визначуєце як найзначнєйше з того остатнього, дванастого ШК РРЛ?
- Насампредз то Преглашенє Конґресу, хторе ше одноши на пририхтованє попису жительства у України, на яр идуцого року, у хторим вимагаме же би ше Русини як таки могли вияшньовац, односно їх припознаванє як окремней меншинскей заєднїци и за тото маме потримовку. Друге, то же Конґрес вигласал свой нови Статут, з хторим утвердзене же и надалєй член Конґресу з єдней жеми може буц єдна, лєбо вецей орґанизациї, алє кед су вецей, вец муша направиц свою асоцияцию, вєдно наступац у ШК. Идземе на тото же би Конґрес и надалєй творели орґанизациї, бо єст намаганя, насампредз з Америки, же би го творели и визначни поєдинци, алє вони можу буц члени орґанизацийох. Робота на ушорйованю и прилагодзованю Статута будзе стаємна, насампредз же би бул цо блїзши ЕУ, пре одредзене финансованє з єй проєктох. 
- Надалєй, знова до парламенту Польскей и до Совиту Европи будзе послата вимога за оцену Акциї „Висла” як нєзаконїтей, же би ше тим Лемком котри насилно виселєни и одняти им маєток то на даяки способ надополнєло. Маме проблем у Мадярскей, у Нїредьгази, дзе заварта Катедра за руски язик на Високей школи за учительох, та Конґрес од парламенту Мадярскей и Министерства школства вимага же би ше тоту катедру обновело. И надалєй Конґрес инсистує на дзепоєдних своїх скорейших заключеньох, як цо то отверанє порядних студийох русинскей фолклористики и отримованє штвартого Конґресу русинистики.

- А як найзначнєйше з роботи комисийох Конґресу?
- Нїґда зме на Конґресу директно, у пленуме, нє бешедовали о проблемох хтори ше у порядних активносцох членских орґанизацийох зявюю з неґированьом РРЛ як окремного националного идентитету и їх преглашованьом за етнос українского народу, а то и надалєй вше присутне у шицких сеґментох и прави завадзаня. Тото цо русинске, хтошка преглашує за українске и то преходзи рамики нормалного справованя, о чим найвецей отворено бешедоване на Комисийох Конґресу у шицких обласцох. Интересантне же тот 12. Конґрес, як нїґда по тераз, прицагнул барз вельку медийну увагу, добронамирну, лєбо нє, та окреме на Подкарпатю, а тераз и у Словацкей, єст вельо рижни шлєбодни оцени, дзепоєдни наспак, єст и точно винєшени ствари. Очиглядне же велька часц людзох нє могла вериц же у України на таки урядови способ будзе орґанизовани и отримани ШК РРЛ, з дзепоєдних орґанизацийох, хтори у своєй назви анї нє маю одреднїцу „Русин”, єст и таки оцени же то „политичне русинство”, цо треба гашиц аж и зоз службу безпечносци України и нє можем вериц же за 24 роки нє знаю же наш Конґрес постої. На русинских сайтох и других медийох обявене
Преглашенє Конґресу и з нього шицко ясне - гварел на концу предсидатель Шветовей ради Руснацох/Русинох/Лемкох Дюра Папуґа.

М. Зазуляк
„Руске слово” ч. 33, 16. авґуст 2013.
  
Подпис:
Предсидатель Шветовей ради Руснацох/Русинох/Лемкох Дюра Папуґа