Budapešt: Rusyňskyj almanach 2009
Презентуєме Русинськый Календарь-Альманах 2009
Выданя Вседержавного Русинського Меншинового Самоуправленія, Русинського Меншинового Самоуправленія Йожефвароша и Вседержавного Общества Русинськоі Интелігенциі имени Антонія Годинки. Вседержавноє Общество Русинськоі Интелігенціи им академіка Антонія Годинки дустало грант на выданя Русинського Альманаха и Календаря 2009 от Фондаціи Національных и Етнічных Меншин Мадярщины, за што наше Общество выражає офіціальну подяку. Айбо появленіє нашого выданя не было бы возможным без подпорованя вшытких тых, ко помагав нам збирати матеріалы, писав статі, давав нам совіты и критику. Матеріальну помоч и подпору достали сьме от многых Русинськых Меншиновых Самоуправленій, за што издателі выражавуть благодарность.
Честовані читателі!
Община русинув Мадярщины за минувші рокы твердо ся сплотила и стала на путь на путь соз-данія твердого фундамента русинськоі ідентиты. Приміром континуіти нашоі діятельности на полі оновленя и кодифікаціи русинського языка у Мадярщині являвуться наші выданя: новинкы (авадь, інкаб журнал) Русинськый Світ, котрый выходить уже семый рук и наш Русинськый Календаль-Альманах. Сесе уже десятоє за шором появленя нашого Календаря.
У сьому році наша община проводила тоті програмы и міроприятія, котрі уже стали традиціонными и не зависять отрезультатув выборув: йсе и Національноє Свято Русинув Мадярщины, котроє сяткуєме на державному уровні у маю, и памнятні конференціи, посвячені академіку Антонію Годинці, и многі другі, айбо сись рук быв наповненый и новыми акціями, появилися нові выданя. Так, 28 новембра у Будапешті состоявся I Межинародный Фестиваль Русинськых Філмув. Ціль сього фестиваля - представленіє філмув на русинську тематику и їх авторув у шилиякых державах. У сьому році мы продовжили и майуспішні наші начинанія, а то и проведеня Межинародных Пленерув Русинськых Художникув, творчеські доробки котрых поповнили образотворчу колекцію Русинського Музейного Собранія. У началі нового 2010 рока плануєме презентацію наших новых выдань „Антологія русинськоі прозы из серіи „Русинськый ренесанс" и „Рецепты русинськых газдынь Мадярщины".
Община русинув Мадярщины за минувші рокы твердо ся сплотила и стала на путь на путь соз-данія твердого фундамента русинськоі ідентиты. Приміром континуіти нашоі діятельности на полі оновленя и кодифікаціи русинського языка у Мадярщині являвуться наші выданя: новинкы (авадь, інкаб журнал) Русинськый Світ, котрый выходить уже семый рук и наш Русинськый Календаль-Альманах. Сесе уже десятоє за шором появленя нашого Календаря.
У сьому році наша община проводила тоті програмы и міроприятія, котрі уже стали традиціонными и не зависять отрезультатув выборув: йсе и Національноє Свято Русинув Мадярщины, котроє сяткуєме на державному уровні у маю, и памнятні конференціи, посвячені академіку Антонію Годинці, и многі другі, айбо сись рук быв наповненый и новыми акціями, появилися нові выданя. Так, 28 новембра у Будапешті состоявся I Межинародный Фестиваль Русинськых Філмув. Ціль сього фестиваля - представленіє філмув на русинську тематику и їх авторув у шилиякых державах. У сьому році мы продовжили и майуспішні наші начинанія, а то и проведеня Межинародных Пленерув Русинськых Художникув, творчеські доробки котрых поповнили образотворчу колекцію Русинського Музейного Собранія. У началі нового 2010 рока плануєме презентацію наших новых выдань „Антологія русинськоі прозы из серіи „Русинськый ренесанс" и „Рецепты русинськых газдынь Мадярщины".
Ушыткі наші старанія подчинені майголовнуй цілі - кодифікаціи русинського языка у Мадярщині. Сись дуже нелегкий процес зачали сьме уже пару рокув тому, діла сього ВРМС и СРМС создали робочу групу філологув. Ведучим її є професор М. Капраль. За основу концепціи кодифікаціонна група узяла основи кодифікаціи, котрі были вироблені на I Межинародному Конгресі Русинського Языка (1992 р. Бардійовські купелі). Первым ділом, утвердила азбуку и робить над составленієм букваря. Далше у плані є составленіє русинсько-мадярського и мадярсько-русинського словаря и граматики, далше учебникув діла началных школ.Єднов из наших цілей є изданіє сочасных матеріалув, обы и пусля нас новоє поколеніє мало бы представленіє про діла своих предкув.
Составителі:Др. проф. Антоній Лявинец, Др. Маріанна Лявинец, Др. Степан Лявинец
Aktuality
Zobraziť všetky30.04.2026
Dve percentá, jeden spoločný cieľ
Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.
Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru!
Notársky centrálny register určených právnických osôb
Informácie o určenej…
10.03.2026
Archív: Rodák z Podkarpatskej Rusi Mikuláš Popovič získal ocenenie Česká hlava
Virológ Mikuláš Popovič, ktorý sa narodil ako československý občan vtedajšej Podkarpatskej Rusi, získal v roku 2013 cenu Patria v rámci projektu Česká hlava. Vedca pôsobiaceho na Marylandskej univerzite v USA ocenili za dlhoročný výskum vírusu H…
10.03.2026
Rozhovor: Pešiak, ktorý objavil HIV
Eva Bobůrková, 13. 2. 2014
Nové neznáme smrteľné ochorenie bolo opísané v roku 1981. Po pôvodcovi AIDS pátral aj Čechoslovák (Rusín) Mikuláš Popovič. A úspešne. V roku 1984 identifikoval vírus HIV a vytvoril aj prvý test na prít…
06.03.2026
Vladyka Milan Lach SJ bol vymenovaný za eparchiálneho biskupa Bratislavskej eparchie
ISPA
Metropolia
Dnes napoludnie Vatikán oznámil, že Svätý Otec Lev XIV. prijal zrieknutie sa úradu eparchiálneho biskupa vladyku Petra Rusnáka, ktorý v septembri minulého roka dovŕšil kánonický vek 75 rokov a za jeho nástupcu menov…
05.03.2026
Pozvánka na premiéru: Predavač dažďa / Продавач доджу
1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026
Originál: Predavač dažďa
štvrtok 12. 3.
2. premiéra
Veľká scéna
Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať.
Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
04.03.2026
Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla
autorka: Julia Pańków
"Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Paraska ďivki Marči:
-Peredtym jak najdeš jednoho blyzkoho, strityš veľo nedalekych...!
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať