Cina nepereryvnoho uspichu

 

ЦЇНА НЕПЕРЕРЫВНОГО УСПІХУ
Наступны увагы одзеркалюють погляды професора Павла Роберта Маґочія, презідента Карпаторусиньского научного центра в США, єдного із заснователїв Світового конґресу Русинів, члена Світовой рады Русинів од року 1991 до року 2009, єй председы в роках 2005 – 2009, честного председы од року 2009; а таксамо погляды Штефана Чепы, презідента Світовой академії русиньской културы.

Першорядов задачов Світового конґресу в часах ёго заложіня в роцї 1991 было зміцнїня народной самосвідомости Русинів/Лемків/Руснаків і популарізація русиньского языка, історії, културы в каждім штатї, де жыють карпатьскы Русины, як і в світовім контекстї. Окрему увагу было придїлено вопросу узнаня Русинів/Лемків/Руснаків як самостатной народности владов каждой країны, де они жыють.
Од року 1991 Русини досправды добили ся узнаня в каждім штатї, де жыють. Враховано і на Українї, де 7. марца 2007 року Закарпатьска областна рада прияла резолюцію о узнаню Русинів як окремой народности в тім реґіонї, в котрім творять векшыну корїнного жытельства. Коротше повіджено, Світовый конґрес сповнив свої прінціпіалны цїлї, якы собі поставив в роцї 1991.

У вшыткых країнах, де жыють (окрем Україны), Русины/Лемкы/Руснакы  мають штатну підпору в подобі фінанчных дотацій на окремы ґранты, як і з штатного бюджету на културу і школство. Докінця в Закарпатьскій области Україны Русины дістають штатну поміч на културну роботу, але тоты фінанції звычайно приходять  непрямым і „неофіціалным“ способом. Світовый конґрес нїґда не грав нияку роль у підпорованю фінанціями културной роботы Русинів у поєдных державах. Главно Русины Словакії і Польщі діставали пінязї од своїх штатів на базї прямых договорів із властями своїх країн. Іншыма словами, карпаторусиньскы громады не потребують Світовый конґрес на то, жебы могли прожыти у своїх країнах.

Унікатность Світового конґресу є в сімболічній функції репрезентатівного орґану Русинів/Лемків/Руснаків на світовій аренї. Тота робота была актівна главно в роках 2005 – 2009, кідь  представителї  Світового конґресу много раз ся стрїчали  з представителями влады каждой країны, де жыють карпатьскы Русины, а тыж із представителями Европской унії і Ватікану. Тота лобістічна робота досправды підняла в очах політічного і діпломатічного світа імідж карпатьскых Русинів як самостатной народности з леґітімныма міджінародныма представителями.

Тота сімболічна робота на уряднім і діпломатічнім фронтї практічно ся  заставила почас послїднїх двох років дїятельства теперішнёй Світовой рады, котра зачала свою роботу од послїднёго засїданя Світового конґресу в юнію 2009 року. Як приклад той неефектівности мож спомянути факт, коли в новембрї 2010 року і в марцу 2011 року Світова рада глучно приобіцяла стрїтити ся з владов Словакії і Україны. Нияка стрїча такого характеру ся не зреалізовала. Стрїча зо словацькыма властями в Братїславі не была потверджена, а в припадї Україны – штирёме представителї Світовой рады попутовали аж до Києва без того, жебы з орґанізачного боку приправили стрїчу з омбудсманом парламенту той державы в корешпонденції з формалным протоколом. Така абсенція орґанізачного професіоналізму з боку Світовой рады знижує престиж Світового конґресу.

За послїднї два рокы Світова рада могла тыж зреалізовати нелем діпломатічны стрїчі і стрїчі з урядниками, але тыж конзултовати з інштітуціями і міністерствами одповідныма в каждій країнї за штатістіку і реалізацію списованя жытелїв у роках 2011 – 2012. О такім дїятельстві докінця не было ани думкы. Намісто того од року 2009 Світова рада інвестовала бівшу часть своїх сил рїшаню того, котру „фракцію“ підтримати у все росколотій репрезантації Підкарпатя, і змінам штатуту  Світового конґресу. Можеме поставити вопрос: нашто треба міняти штатут? Почас скоро десятёх років Світовый конґрес фунґовав без будьякого штатуту і продовжовав цалком добру роботу і по приятю штатуту коло року 2000.

А што є резултатом обмедженой аґенды Світовой рады од року 2009? Делеґація з Підкарпатя є розбита, як все. Покы іде о штатут, то пропонованый текст перешов дакількома етапами редаґованя, але дотеперь не успокоює смакы каждого члена Світовой рады. Міджі іншым, пропонує ся зужыти (зредуковати), заступлїня каждой країны у Світовім конґресї – лем на єдну орґанізацію. Окрем того, же так поставеный вопрос є антідемократічный, є тыж у розпорї з тенденціями послїднїх років, коли кажда держава была репрезентована в конґресї ґрупов або асоціаціов орґанізацій, то значіть членами конґресу могло быти тілько орґанізацій, кілько їх є в даній країнї.

Односно стрїч із штатныма урядниками, то є намістї зробити наступне порівнаня. У маю  року 2011 головный редактор, перекладатель, выдавателї і спонзор „Енциклопедії історії та культури карпатських русинів“ были офіціално прияты в Ужгородї ґубернатором Закарпатьской области Александром Ледидом, председом Закарпатьской областной рады Іваном Балоґом, а тыж у Києві омбудсманков парламенту Україны Нїнов Карпачовов. Подобны стрїчі можуть быти зорґанізованы в каждій країнї, де жыють Русины, а то окремыма карпаторусиньскыма орґанізаціями – без участи ці посередництва Світовой рады.

Якы резултаты мож зробити з высше уведженых уваг? По перше, од часу свого заложіня в роцї 1991 Світовый конґрес досяг свій основный цїль: узнаня Русинів/Лемків/Руснаків як окремой народности з їх окремым языком і културов у каждій країнї, де жыють. По друге, політічна сітуація в Европі і в світї ся радікално змінила од року 1991. Узнаня карпатьскых Русинів як самостатной народности было зреалізоване. І такым способом ся стратив змысел далшой екзістенції Світового конґресу Русинів.

Світовый конґрес свою роботу зробив.  А яка є цїна того неперерывного успіху? Мы мусиме быти мудрыма, приспособити ся сітуації і йти допереду.  З фінанчного боку дорогы і накладны засїданя конґресу кажды два рокы а Світовой рады іщі частїше были важныма про карпаторусиньскый рух у декадї по роцї 1989, але стратили свою ефектівность як репрезантанта нашого народу на світовій аренї. Надїяли сьме ся, же Світовый форум русиньской молодежи заспокоїть потребы новой ґенерації карпатьскых Русинів, але на жаль, за десять років своёй екзістенції тота орґанізація не зробила скоро ніч конкретного.

Карпаторусиньскы орґанізації в каждій країнї будуть продовжувати свою роботу ци Світовый конґрес єствує ци неєствує. Карпатьскы Русины може потребують мати штось на міджінародній аренї. Функцію такого репрезентатівного орґану може мати єдна з екзістуючіх орґанізацій, наприклад, Світова академія русиньской културы, або мож сформовати новый, менше формалный орґан, котрый бы обьєдиняв сполоченьскых, културных і научных русиньскых дїятелїв, і якый бы ся міг стати авторітным голосом світовой карпаторусиньской громады. Надїю ся, же делеґаты ІХ. Світового конґресу Русинів у Будапештї зможуть ся на колектівну мудрость і приймуть правилне рїшіня. 
 

Павло Роберт Маґочій,
честный председа  Світового конґресу Русинів