Čom rusyňskyj jazyk furt bojuje z problemamy

"Чом бы судьба русиньского языка мала залежати лем од дакількох людей, якы не все суть прикладом научности..."

Xочу надвязати пару словами на матеріал В. Хомы. Уважні слідую актуалну сітуацію в кодіфікованім русиньскім языку, бо публікую в періодічній і неперіодічній русиньікій пресі редіґую тексты книжного і пресового характеру, котры місуть понукнуты автором, орґанізаційов або выдавательом. Мушу повісти, же при каждій подобній роботі хочу решпектовати нормы русиньского кодіфіковаого языка в 1995 р. Зо вшыткых лем єден приклад: редіґую текст по договор із автором подля кодіфікованых правил, толерую му в тексті містны особливости. Але як выйде пробный екземплар книжкы, тексты ся мі видять як чуджі незнамы, переплетены нелем іншым правописом але і іншым языком, україньскым. Высвітлюють мі же то є хыба почітача,  же текст треба знова  редіґовати. Хвала Богу, же ся то нечасто повторьовало, але не было то приємне. Гірше было, кедь ся трафив і умысел. Але то є уж минулостьов.

По довшім часі конечні ся вырішыло, хто є компетентный схвальовати доповніня ці зміны в кодіфікованім языку. Але компетенція мать і свою одповідность а главні за язык, де є носительом – народ. Дотеперь не видно, жебы быв даякый сістем поступного схвальованя языковых правил. Увага нашых лінґвістів ся уперать, не знам чом, лем на загранічны проблемы, про нас теперь неактуалны. Уж і зато, же дома маме дость своїх  недорішеных проблемів. А хто пережыв і порозумів історію Русинів, тому ся єй не захоче в ниякій подобі повторити.

 

Думам, же наш чоловік – Русин в 21. ст. на своїй теріторії ісконні русиньскій отчізні на Словеньску, не захоче допустити релікты і абсурды минулости, котры приходили раз з єдной а теперь ся пруть із другой страны. Так єм роздумовала по скінчіню языкового семінара 27. –28. септембра 2007 в Пряшові Єдной тоталіты сьме ся збавили а што нас чекать в будучности... Споминаный научный языковый семінар мав проаналізовти дотеперішній став в русиньскім языку на Словеньску і назріти до його будучого розвоя. З тым наміром єм собі приготовила выступліня. З русиньскым языком нараблям денноденні єм з ним в контакті як філолоґлінґвіста і публіціста в русиньскій пресі. Редаґую і роблю коректуры русиньскых текстів в книжках, дакотрых чіслах РЛА іт.д. Поважовала єм за потрібне говорити і о тім, што робить проблемы чітательови при вжываню кодіфікованого языка з 1995 р. Хотіла єм чути на тім семінарі жебы компетентны высвітлили роспоры, якы настали з аплікаційов Новых правил... орфоґрафіїі орфоепії ґраматікы і сінтаксісу русиньского языка з року 2005. Дезорґанізацію в школьскій практіці і в пресі з аплікації тых правил не мож поважовати за безвызнамну. Хотіла єм ся ку тому проблему высловити в діскусії. Не было мі дане слово. Наісні подля новых правил заморской демокрації..

 

Як єм прочітала публікації зо семінара в Кракові (быв тісно перед семінаром в Пряшові), порозуміла єм, чом у Пряшові не быв інтерес о діскусію. Уж самый факт проблематічных змін в русиньскім языку на Словеньску з року 2005 выкликав шыроку діскусію в одборных лінґвістічных кругах як ів шырокій културній публіці Тоты зміны не нашли уплатніня ани в школах, ани в редакціях, ани у выдавателів пресы і книжок. Културна публіка тыж то прияла як неґатівный факт. Бо кедь язык є єдным з ідентіфікачных знаків народа, треба ся ку ньому односити з потребнов важностьов, култівовати го з высотов ступня културности даного народа. Він мать быти інформованый о будьякых змінах в його властнім языку і мать право тоты зміны акцептовати або їх іне прияти. Правда, выслухали сьме собі рефераты вшыткых загранічных гостів, котры свої выступы з Кракова повторили іщі і в Пряшові. При їх презентації ліпше было літати в хмарах, як слухати выклады, котры не мали нияке одношіня ку проблематіці русиньского языка на Словеньску. Языковый семінар в Пряшові не сповнив свій ціль. Многы з притомных одборників-філолоґів одходили скламаны. Не дознали ся тото, што од семінара чекали. Напрошуєся вопрос: быв то умысел або неспособность. Часть свого недоволеного выступліня на семінарі публікую в пряшівскій пресі.

 

Дакотры рефераты ся не операли о кодіфіковану аплікачну форму языка. Наприклад, акцентолоґію на словах, выторгнутых з поетічного або прозаїчного контексту не мож апліковати як науку. Іщі менше акцентолоґію мож апліковати на словниковім матеріалі діалектів на запад од рікы Лаборець, жебы тот матеріал приспособити ку кодіфікованому акцентному сістему на теріторії „творячій граніцю одп равогопритока рікы Цірохы по лінії сел Пыхні – Пчолинне – Гостовіці – Осадне – Нехваль Полянка а зправого боку до рікы Выравкы полінії сел Рокытів при Гуменнім – Збійне – Светліці - Вырава аж  ку Чабалівцям бо то та теріторіална часть діалекту в основных рисах найвыразніше репрезентує говор сниньскойі лабірьской долины”. Не треба окремо доказовати, же тота теріторія є о много менша, як теріторія на запад од рікы Лаборець аж по Камюнку і Остурню а на выходіод правого притока рікы Цірохы дале на выход. Роздумовати о тім,  же діалекты на тых теріторіях акцентолоґічні треба приспособляти ку базовому діалекту не є ани утопійов, але чімсь дикым і антінаучным. Авторка може і мать выводити свої заключіня о акцентах в тексті лем на основі стихозложіня. Конкретны выводы не мож становити допереду і на тім будовати нову теорію. Акцетолоґія, кедь як лоґія - наука мусить выходити зо сістему языка а не з ізолованых слов. Задумы апліковати акцентолоґію на діалектах цілого русиньского ареалу од Маковіці через Шаріш і Спіш не мож назвати нияк іншак лем акцентоманійов, яка не мать нич сполочне з науков. Не нагодов Проф. Ю. Ванько припомянув,  же аплікація дакотрых прінціпів Новых правил... може вызвати у русинького жительства Маковіці Шариша і Спіша, же тот запроваджованый літературный язык є му чуджій, як колись му быв україньскый язык.

 

Предметный семінар мав при вести ку познаню екзістуючой практікы русиньского списовного языка і указати позітівны выступы до будучности Русинів на Словеньску. Чом бы судьба русиньского языка мала залежати лем од дакількох людей, якы не все суть прикладом научности. А без научных приступів к формованю норм русиньского языка веде лем сліпа улічка. Зато треба думати нелем о установліню языковой комісії але і о єй фунґованя,  жебы обєктівно посуджовала сучасну сітуацію в русиньскім языку і находила пути сполочного оптімалного рішіня наболілых проблемів. Тот ціль ся на семнарі не подарило сповнити про орґанізачну і научну неприготовленость. Недорішены актуалны проблемы ся лем одсунули до будучности а волунтарістічны приступы ку ним го можуть скомпліковати.

 

Орґанізачна форма семінара на місціне была позітівнікоордінована. Цілковій атмосфері абсентовав характер научного семінара о русиньскім списовнім языку і културі. Домашнім участникам не была дана можность актівні ся включіти до діскусії.  
 

ПгДр Марія Хомова - Дупканічова