Cy budeme yščy dakoly ligu byty?

Ци будеме ищи даколи піґу бити?

Учені люде кажуть, же у шырокум сенсї из бавкы зачало са вшытко, што днесь називаєме цівілізаціёв. Бавка править світом. Побзерайте довкола. Припозерайте ся ліпше до того, што вказувуть в телевізорі, бавлять дітиска за компьютером, сїх мірилох днешнїх цїнностюв. Знаву, многі уповідять, же сесе жерела днешнїх не ґораздув, духовнуй бідности и тїлесного каліцтва цїлых ґенерацій люди. Айно, соглашу ся з тим.
 
Айбо, уповім, то вже зависить од самого грача, вадь ёго воспитателюв, бавити у сю вадь у даяку иншаку бавку. Я туй кажу за неизбывноє гляданя гры вшыткыма довкола. Йсе природня тяга. Позераня безконечных серіалув пензіяшами, вадь непомірноє слуханя музыкы молодима – йсе такоє же иппен стремліня ги у бавцї
 
(у шырюм розуміню сёго слова).Иншоє дїло, же бавкы суть про душу и про тїло. Другоє, же многі днешнї віртуалнї бавкы подаколине облаготворявуть, а наопак
 – обкрадавуть душу грача. З бавками про тїло за послїднїй час не меншепроблем. Занимавуть ся спортом не многі молодї люде. Особово остра се проблема про булшіварошы. А як было даколи по русинськых селох? Кедь єдным словом одповідати, не позеравучи натяжку працу про старых и про молодых, доста было и бавок. И што майглавноє, здоровіші были сї бавкы, додам. Были, кажу, ибо днесь у селї многі уже и не працувуть, и не бавлять ся, ги даколи. Часгурше ги вода, як казав колись Антоній Годинка. Не думам, же мы годнї перемінити йсю сітуацію.Айбо єдно вже годнї сьме зробити и днесь. Захранити (хоть лем на папірёви) тотї бавкы, што бавили сьме даколи.
 
Зачну од битя піґы. Бавилисьме ю доста активно ищи сперед 30 -35-ма годами, напримір, пудУжгородом у Великых Лазох.Што то за гра была, подаву ниже. Пятеро- семеро хлопчиска з спеціалныма (50 -70 центувдовгыма) біґарями в рукох, стовучи каждый на своїх містох («ямкох»), змагаєме ся ударити сёв палицёв (каждый приладжує ї пуд свуй зрост и силу) піґу, 4-7 центув высоку круглу паличку
,заострену згори, што стоїть на пласкум камінчати у центрі очерченого фалатка землї (дас 50 на 50центув «городка»). Ямкы наші суть розположенї облуком (дугов) за 3-4 метра од піґы. Ударити требатак, обы вна полетїла дале ги твуй біґарь, и докідь піґарь (грач, што сторожить піґу) буде за нёв бічии вертати ю у городок, встигнути вернути ся на свою ямку з властным орудієм битя – біґарём. Се відеалї. На такый удар не все и не каждый валовшен. Мусиш памнятати, же коли бєш, старай ся так міряти, жебы біґарь (кедь удар неудачный) не зостав близь од городка, ибо піґарь має правозастановити бавку(се значить – убалити піґу) и вуміряти довготу од нєї кубіґарёви. Кідь менше трёхёго крочаюв, идете на ёго,піґаря
 (не май честованоє!),місто. Не вубили сьте піґу, біґарь дале одгородка, ги на три крочаї піґаря, ищи маєте шансу. Чекаєте ударув сосїдув, и кідь став ся файный прицілный удар у дакого, пуд кліп ока біжите за свойов палицёв и стаєте на слободну «ямку». Туйуже ко шіковнійшый: вы з палицями, ци піґарь, што встигне принести піґу у городок (не ставить, лемлишить ї там) и заняти дачиє из вас місто. Кібы ушиткі не попали, первый, ко має бити и є без палицї, занимать місто піґаря.
 
Простенькі, як видите, правила. Місто про сяку бавку мож усе найти, орудія учинити... Айбо, што важно, бавка фест дінамічна и весела, фурт тримле грачув у тонусї. Кажу, як уминулости многогодинный ї хоснователь и честователь.
За довгі годы ниґда не відїв єм и не читав єм за йсю бавку. Знам, же не бавили ї и у близькум Ужгороді. Митро Поп, наш познатый знатель народнуй културы,
казав ми даколи, же відїв подобнугру пуд Мукачовом у Швабув, ци є вна швабська, ци даяка и на за походжінём, йсе не знам. Єдноуповім, же ищи на зачатку ХХ віка у селї бывали Швабы, котрі працовали у містных штольнёх. И майглавноє: годно быти, же дако упознать и свою бавку из дїточых рокув и хоть лем на часполетить думков у властноє дїтинство... Кідь не за йсю, годно быти за даяку ину?
 
Лем каждый най заєдну стямить и опише ю. Годнї сьте собі представити, яку складеме русинську игротеку? Хоть лемтак, на папірёви. На памнять потомкум за себе. Як елемент нашуй богатуй народнуй културы из минулости.

Михаил Капраль

Zdroj: http://transkarpatia.net/transcarpathia/our-news/23557-ci-budeme-ischi-dakoli-pu-biti.html