Dakedi isnovali strohi pravila

Дакеди исновали строги правила

 

– Найвекши проблем же вецей нє постоя дакедишнї материяли, ридко мож найсц стари сукнї хтори би ше могло одкупиц, та и у Керестуре уж барз чежко найсц автентични. Нашо дзивки штредком 50 рокох тоти пасово сукнї позоблєкали, алє у Дюрдьове и Коцуре ище вше их мож найсц – гвари Йоаким Рац.

 

Влонї Завод за културу войводянских Руснацох обявел капиталне виданє, кнїжку „Народне облєчиво бачванско-сримских Руснацох/ Танци бачванско-сримских Руснацох, авторох мр Катарини Радисавлєвич, Йоакима Раца, Миколи Ґубаша. Кнїжка дожила велї промоциї, скоро у каждим нашим дружтве и месце, та аж и у Беоґрадзе, дзе ше Руснаци як национална заєднїца представели влєце у Етноґрафским музею. На наших фестивалох тото цо пише у кнїжки ше нє цалком почитує, дружтва ше нє прилагодзели ґу строгим правилом облєканя, та нас интересовало дзе исную проблеми и прецо то так. На тоту тему зме бешедовали зоз Йоакимом Рацом, директором Дома култури Руски Керестур и редакторку култури зоз Рускей редакциї Радио Нового Саду Марию Тот.

 

– Ми сцели на прикладу указац же як ше нашо предки облєкали. Тоти строги норми кед бизме випочитовали, вони завиша од вецей факторох, вецей условийох, и то барз комплексна тема. Прецо? Прето же знаме як ше облєкали стари людзе, нєвеста, млада дзивка. Е, тераз, кед ви нєшка маце жридлову ґрупу у хторей шпиваю старши жени, а вони шпиваю дзивоцки шпиванки, на основи чого их треба облєкац? Чи на основи репертоара, чи на основи того у хторих су рокох як учашнїки – пита ше Йоаким Рац.

 

– Тота пасова сукня то файта гражданского облєчива настала на Панонскей ровнї. Присподобйовала ше насампредз так же нашо предки, уж кед ше економски дзвигли, упатрали ше на других и копирали, брали, присподобйовали себе и так настало тото нашо облєчиво. Хлапцовске поведзме, цалком гражданске, абсолутно є панонского типу, нє барз ше розликує анї од мадярского, анї од сербского старобивателя, лєм у даяких малих прикраскох и скритих детальох, хтори вец приношели тоту специфичносц и по тим ше могло препознац националну припадносц. Алє надпоминам же то тип гражданского облєчива, ми го прилапели и треба го почитовац, гоч воно нє пошлїдок традициї, алє пошлїдок прилапйованя нових условийох живота наших предкох – визначує Рац.

 

З другого боку, тиж так, и кед ше обдумує єдну хореоґрафию, предлужує Рац, тоти нашо широки сукнї, вони нє предвидзени за даяки тип танцованя, у нїх нє мож танцовац коломийково крочаї, швидки крочаї. Ту треба помириц два ствари, треба танцовац у нїх, а вони нє вигодни за танцованє. Нє вигодни су анї за облєканє прето же их треба облєкац два годзини.

 

– Нє мож на репертоаре мац напр. три руски хореоґрафиї, а вец гевти други, прето же ше єдноставно нє мож преблєчиц з єдного до другого облєчива. Кед сцеме указац на прикладу свадзби поведзме, ми єден звичай збиваме до 8-10 мин. и сцеме у нїм указац и нєвести и млади дзивчата, и друж ки, и свашки итд, хтори маю вецей улоги у хореоґрафиї. Прето ту чежко помириц тоти розлики – гвари Рац.

 

ПРОБЛЕМ И У НЄШКАЙШИХ МАТЕРИЯЛОХ

 

Нєшка, кед ше сце ушиц широки сукнї, стретаме ше зоз тим же нє мож вибрац адекватни материял. Єст лєм тото цо ше дакеди волало „по осемдзешат”, а то зоз йорґан гадвабу, одн. материял за швицаци сукнї, а поведзме брокатово, того нєшка вецей нєт. Тиж проблем и материял за споднї сукнї, подсукнї, хтори треба три-штири облєчиц, треба их добре викрохмалїц. – Купел сом 200 метери шифону, ушили зме подсукнї и вони нє прияли крохмаль, нє могли зме их викрохмалїц. И заш маме проблем, бо тот шифон нєшкайши нє мож викрохмалїц як би требало, а стародавни, природни шифон, то була друга приповедка – визначел Йоаким Рац.

 

Так же тота кнїжка ма двойнїсту улогу, ма представнїцку, же бизме видзели як ше нашо предки облєкали, а з другого, едукативну же бизме научели як ше треба облєкац, а там дзе положени танци, же би ше голєм приблїжно тоти танци могло хасновац зоз таким типом облєчива – пояшнює Рац.

 

Єдни чижми, зоз природней скори, у хторих мож длужей танцовац коштаю до 100 еври, гвари Мария Тот, а жени зоз коцурскей „Жатви” свойочасово гварели у Дюрдьове на Фестивалу жридлового шпиваня, дзе указали свойо ориґиналне блишове женске народне облєчиво, же за таке єдно облєчиво треба заплациц и тисяч еври. То, озда, и причина же мало хто особнє будзе инвестовац до купованя таких сукньох, а и нашо КУД-и  по местох, пенєжно нємоцни за купованє, голєм єдного комплета. Вецей раз о тей теми було бешеди и на схадзкох Националного совиту Руснацох и Заводу за културу Войводянских Руснацох, гвари Тотова, алє окрем вербалней потримовки, нє було даяки озбильнєйши проєкти.

 

– Та цо вец робиц? Нє шпивац и нє танцовац, бо нє маш цо обуц и облєчиц? Нашо аматере знаходлїви, та жичаю єдни другим, облєчиво и обуй кружа по дружтвох. Дакеди ше и да ушиц дацо, гоч и зоз скромнєйших материялох, хтори часто и нє барз одвитую, а ту вец и особни печац креатора, цо анї кус, або лєм дакус здабе на народне облєчиво – гвари Тотова.

 

А, Рац предлужує:

 

– Перше треба и часу и средства же би нашо дружтва ушили адекватни шмати. З другого боку мушиме припознац же пре суєту, барз чежко прилапюєме толкованя же дацо нє добре. Кед дакому повем же „нє облєкли сце ше добре”, вони одвитую же „ми маме лєм тоту єдну подсукню, нє маме вецей” и вец на яки способ критиковац, бо критика треба же би була конструктивна и допринєсла тому же би ше цошка пременєло. Кед ше така файта критики прилапи, вец будзе и резултату – гвари Рац.

 

ЯК ВИПАТРА НАРОДНЕ ОБЛЄЧИВО НА БИНИ

 

– У найновшим чаше, а цо ше мнє нє пачи, стретаме ше зоз тим же пасово сукнї поставаю вше кратши и вше ширши. Цо тиж так нє ускладзе зоз тим цо у кнїжки пише, дзе єст аж и мери яки би требали сукнї буц, та нашо жени або дзивки здабу на Словачки, лєбо Мадярки, односно так випатраю – гвари Рац.

 

– Видзели зме так на бини и найлон, и перлон, и фармерки, и патики за физкултуру, як и сандали зоз китайских дутянох. А, ми, нє маме одвитуюцу особу хтора би поведла же „тото и тото нє може на бину”, на фестивал, або на Телевизию!” Та, вец, аматере пуща шишки спод фитюли аж по нос, нє облєчу споднї сукнї, та им верхнї жалосно виша на бокох, або викомбиную дацо з того цо єст, та ту ци комплет! Но, нє шмеме буц преоштри, бо то, заш лєм, аматере. Тераз кед маме и публикацию о тим як би ше мало поприберац по правилу, требало би консултовац кнїжку – гвари Тотова.

 

Стари фотоґрафиї зоз рижних часох указую и же нашо народне облєчиво нє лєм пасово сукнї, яки тераз вошли до кнїжки. Наш задаток би бул, гвари Тотова, збогациц нашо народне облєчиво зоз моделами з рижних часох. За тото би нам учени фаховци, хтори муша реконструовац тото цо остало лєм на фотографийох. Так ше придружиме другим народом коло нас котри на тим уж озбильно робя и чийо фестивалски бини у остатнїм чаше барз збогацени зоз новим, або обновеним фолклорним скарбом.

 

Прето ґу тей проблематики треба осторожно приступиц так же би ше и спозорйовало людзох и же би ше их едуковало же як випатра наша традиция, хтору бизме кельо-тельо почитовали, и кед ше уж достанє даяки средства, же би ше намагало тото и випочитовац. Бо, як гвари Рац, вон зна же з якима ше проблемами стретаю людзе по наших дружтвох, бо є и сам у тей дїялносци вецей як трицец роки, и зна яка то трапеза, перше кед нє маш пенєжи, а и кед маш, нє маш вибор у материялох.

 

– Кед ми шили пасово сукнї, сходзел сом цалу Войводину. Нє мож то лєм так похопиц же дотераз було так, а тераз зме видали кнїжку, та ма буц иншак. Будземе видзиц кеди будзе иншак, прето же то будзе єден процес у хторим ше будземе мушиц прилагодзовац, мушиме буц свидоми же кед дацо написане, треба го почитовац и прилапиц добронамирно. Я думам же дружтва досц свидоми шицкого того, алє ше роби так як мож, а то сом видзел и кед сом робел у велїх местох, велї анї нє маю свойо облєчива, або су уж дослужени – визначує Рац.

 

Жени зоз Керестура понукали стари брокатово сукнї, алє вони маю свой вик тирваня и можу буц лєм музейни експонат, а нє за наступи, преблєканя, путованя, бо ше розпадню.

 

Як гвари Рац, шицки свидоми яка ситуация у наших дружтвох, алє зоз кнїжку ше сцело указац же як би требало по правилох облєчиц пасово сукнї, та остава наздаванє же людзе, хтори робя у култури, буду тельо одвичательни же пробую дацо пременїц, бо то муши буц єден длугши процес, нє за єден рок.

 

автор опс/маф 

фото тах