Fenomenalna 1.rusyňska zabava v Košycjach...
Добра дяка, пріємна камаратьска і родинна атмосфера, заповнена сала модыма людми істо каждому наповидалы, же 9. октобер 2009 буде належати молодым Русинам, котры ся зышли на історічно 1. русиньской забаві в Кошыцях. Хоць молоды Русины з акціями такого характеру уж мають скушености, (бо передтім тім ся 3 успішны забавы одбыли в Братіславі), но і так головный організатор Марек Секерак з Баєровець(окрес Сабінов) мав перед одкрытьом акції в Кошыцях великый страх преважні з того, як то вшытко допаде... Бо аж барз му залежало на тім, жебы ся молоды люде у Кошыцях чули добри а головно жебы собі достойно припомянулы хто суть і одкы похаджають. Зато гнедь на зачаток мушу повисти, же тото вшытко ся наповнило над очекованя, за што належыть велике подякованя прави йому – М. Секеракові, підпредседови орґанізаціі мР.
Забава не лем о забаві
Може собі каждый подумать, (што є і лоґічно з назву акції), же на забаві ся лем забавять, співать і танцує... Но вірте, же не є то аж цалком так, бо як пряма учасничка єм праві через таку акцію похопила іщі веце думаня молодых людей. Їх міцне чутя ку рідному русиньскому краю, гордость на то хто суть, як і їх становелный ціль якым є достойна пропаґація нашой русиньской културы, языка, традіції ці історії. Вшыткым было ясне, же богатство яке нам ту захабыли нашы предкове, хотять і мусять храниты! Цілу акцію одкрыла редакторка народностного высиланя Радія Патрія Мгр. Штефанія Левканичова, котра привитала вшыткых прітомных. Потім уж тіпично русиньску атмосферу зо міцныма словамі навив усвідомілый Русин, председа мР Інг. Петро Штефаняк. Він якый у своїм приговори окрем іншого звыразнив, же є барз потребне формовати нашу народность. Назакрывав радость і з того, же як ся наша русиньска комуніта розрастать о чім свидчів і факт заповненой салі културно-сполоченьского центра в Кошыцях. На забаві мімо забавы не хыбила і достойна презентація Інфо Русина, як головного медіялного партнера 1. русиньской забавы, або іншы інересны формы презентації молодых Русинів.
Вшытці ідеме на выход!
Вера, преважна кількость молодых Русинів пришла з далекой Братіславі до Кошыць нароком лем про 1. русиньску забаву. Вшытці ся згодли на тім, же хоць мають вельо повиности на западі Словеньска де роблять або штудують, як напр. Мартін Дуфала, Любка Тарчова або Катка Фурінова і іншы, но і так не можуть охабыти своїх ,,русиньскых колегів“ без підпори. ,,Сердце бы мы розервало кебым ту днеськай не была, на послїдню хвылю єм ся з хлопцямі договорила, же ідеме до Кошыць. Хоць мам вельо школскых повиности, бо закінчую штудіюм лікаркы в Братіславі, но і так єм мусила прийты ту. Бо знам, же підпора меджі молодыма людмі є барз потребна і в днешнім часі о то веце цінніша. Быв то про мене перфектный вечур, де єм стрітла і спознала дальшых молодых Русинів. Єм рада, же ся подарило перенести кус русиньскых традійій і ту до Кошыць,,. То суть слова Любкы Тарчовой з Габуры, членкы мР. Русиньска забава є і добров нагодов зыйти ся зо своїма знамыма, затанцовати собі і добрі ся забавиты, (шак музика і танець суть неодділныма компонентами жывота преважно молодых людей). Зато бы было гріхом не схосноваты зложыня файных музикантів з бардейовскій групы Проблем, котры цілый вечір выгравали до ноты.
Молоды Русины не остали нич довжны свойому темпераменту і з радостьов ся ку музикантам придали. Ведь хто бы міг при гітаг як А чія то хыжа..., Крячок лялійовый, Іванку, Іванку...лем так поставити? Но они істо ні а так ся танцовало і співало аж до білого рана. Ту ся мы жадать іщі додаты, же через цілу акцію звучав преважно лем наш русиньскый фолклор, без єдной модерной співанкы. А і тот факт свідчіть о тім, же молоды Русины любять нашу співанку, традіції і же ку файні забавы не фурт потребують модерну музику, што є в днешнім часі досправды цінностьов.
То, же ся забава досправды выдарила потведжують і слова, на конець прємной ночі Емілії Сушінковой, редакторкы з требішовской регіоналной телівізії. ,, Уж єм была на вельо забавах, но думам, же така як днеська іщі в Кошыцях ани не была“ a я сміло додавам, же тото є лем зачаток!
С. Лисінова
Забава не лем о забаві
Може собі каждый подумать, (што є і лоґічно з назву акції), же на забаві ся лем забавять, співать і танцує... Но вірте, же не є то аж цалком так, бо як пряма учасничка єм праві через таку акцію похопила іщі веце думаня молодых людей. Їх міцне чутя ку рідному русиньскому краю, гордость на то хто суть, як і їх становелный ціль якым є достойна пропаґація нашой русиньской културы, языка, традіції ці історії. Вшыткым было ясне, же богатство яке нам ту захабыли нашы предкове, хотять і мусять храниты! Цілу акцію одкрыла редакторка народностного высиланя Радія Патрія Мгр. Штефанія Левканичова, котра привитала вшыткых прітомных. Потім уж тіпично русиньску атмосферу зо міцныма словамі навив усвідомілый Русин, председа мР Інг. Петро Штефаняк. Він якый у своїм приговори окрем іншого звыразнив, же є барз потребне формовати нашу народность. Назакрывав радость і з того, же як ся наша русиньска комуніта розрастать о чім свидчів і факт заповненой салі културно-сполоченьского центра в Кошыцях. На забаві мімо забавы не хыбила і достойна презентація Інфо Русина, як головного медіялного партнера 1. русиньской забавы, або іншы інересны формы презентації молодых Русинів.
Вшытці ідеме на выход!
Вера, преважна кількость молодых Русинів пришла з далекой Братіславі до Кошыць нароком лем про 1. русиньску забаву. Вшытці ся згодли на тім, же хоць мають вельо повиности на западі Словеньска де роблять або штудують, як напр. Мартін Дуфала, Любка Тарчова або Катка Фурінова і іншы, но і так не можуть охабыти своїх ,,русиньскых колегів“ без підпори. ,,Сердце бы мы розервало кебым ту днеськай не была, на послїдню хвылю єм ся з хлопцямі договорила, же ідеме до Кошыць. Хоць мам вельо школскых повиности, бо закінчую штудіюм лікаркы в Братіславі, но і так єм мусила прийты ту. Бо знам, же підпора меджі молодыма людмі є барз потребна і в днешнім часі о то веце цінніша. Быв то про мене перфектный вечур, де єм стрітла і спознала дальшых молодых Русинів. Єм рада, же ся подарило перенести кус русиньскых традійій і ту до Кошыць,,. То суть слова Любкы Тарчовой з Габуры, членкы мР. Русиньска забава є і добров нагодов зыйти ся зо своїма знамыма, затанцовати собі і добрі ся забавиты, (шак музика і танець суть неодділныма компонентами жывота преважно молодых людей). Зато бы было гріхом не схосноваты зложыня файных музикантів з бардейовскій групы Проблем, котры цілый вечір выгравали до ноты.
Молоды Русины не остали нич довжны свойому темпераменту і з радостьов ся ку музикантам придали. Ведь хто бы міг при гітаг як А чія то хыжа..., Крячок лялійовый, Іванку, Іванку...лем так поставити? Но они істо ні а так ся танцовало і співало аж до білого рана. Ту ся мы жадать іщі додаты, же через цілу акцію звучав преважно лем наш русиньскый фолклор, без єдной модерной співанкы. А і тот факт свідчіть о тім, же молоды Русины любять нашу співанку, традіції і же ку файні забавы не фурт потребують модерну музику, што є в днешнім часі досправды цінностьов.
То, же ся забава досправды выдарила потведжують і слова, на конець прємной ночі Емілії Сушінковой, редакторкы з требішовской регіоналной телівізії. ,, Уж єм была на вельо забавах, но думам, же така як днеська іщі в Кошыцях ани не была“ a я сміло додавам, же тото є лем зачаток!
С. Лисінова
Aktuality
Zobraziť všetky30.04.2026
Dve percentá, jeden spoločný cieľ
Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.
Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru!
Notársky centrálny register určených právnických osôb
Informácie o určenej…
10.03.2026
Archív: Rodák z Podkarpatskej Rusi Mikuláš Popovič získal ocenenie Česká hlava
Virológ Mikuláš Popovič, ktorý sa narodil ako československý občan vtedajšej Podkarpatskej Rusi, získal v roku 2013 cenu Patria v rámci projektu Česká hlava. Vedca pôsobiaceho na Marylandskej univerzite v USA ocenili za dlhoročný výskum vírusu H…
10.03.2026
Rozhovor: Pešiak, ktorý objavil HIV
Eva Bobůrková, 13. 2. 2014
Nové neznáme smrteľné ochorenie bolo opísané v roku 1981. Po pôvodcovi AIDS pátral aj Čechoslovák (Rusín) Mikuláš Popovič. A úspešne. V roku 1984 identifikoval vírus HIV a vytvoril aj prvý test na prít…
06.03.2026
Vladyka Milan Lach SJ bol vymenovaný za eparchiálneho biskupa Bratislavskej eparchie
ISPA
Metropolia
Dnes napoludnie Vatikán oznámil, že Svätý Otec Lev XIV. prijal zrieknutie sa úradu eparchiálneho biskupa vladyku Petra Rusnáka, ktorý v septembri minulého roka dovŕšil kánonický vek 75 rokov a za jeho nástupcu menov…
05.03.2026
Pozvánka na premiéru: Predavač dažďa / Продавач доджу
1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026
Originál: Predavač dažďa
štvrtok 12. 3.
2. premiéra
Veľká scéna
Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať.
Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
04.03.2026
Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla
autorka: Julia Pańków
"Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Ujko Vasyľ - vlastnyk motora Moskvič:
-Jaka škoda, že Kalašnikov sja ne rodyv konštrukterom motoriv...?
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať