Greckokataolycka cerkov na Rovžak-tere
Греко-католичеська церков на Ровжак тере
(страниці исторіи)
Существованіє католикув візантійського обряда у Будапешті мож раховати вуд кунця середньовіччя. Точної даты сього не є , бо у тот час католики ищи не обьєдинилися у церковну общину. У другуй половині XIX стороччя многі жителі провінції перебралися у Будапешт, обы обеспечити своє существованя. Дякувучи сьому заселеню, у 1890 роках уже зачалося двиганя, из котрого затым образовалася община. 6 януара 1895 рока уже были выбрані представителі, котрі сформовали устав общины.
Тогды ищи діла католикув візантійського обряда не было церквы. Літургії проводилися у універзитетськуй церкви. 30 юнія 1898 рока Столична Рада приняла греко-католичеську общину пуд своє покровительство, беручи на себе и її матеріалну поддержку. Одновременно організаторы подали прошеніє и на церков, обы мож было сформовати релігіозноє житя общины. Они хотіли дустати церков на площади Сирот. Сися невелика церков была побудована по проекту Дёзё Ціглера межи 1875-1880 роками. Так як церков, розрахована на 400 чоловік, уже была мала діла римо-католикув. и коло неї будовалася церков св. Ержибеты по проекту Імре Штейндла, вірники надіялися дустати право хоснованя малої церкви.
У сисі рокы площадь Сирот была переименована на площадь Ровжак. 17 августа 1904 рока Міністерство Внутренных Діл удовлетворило прошеніє, и 8 януара 1905 рока по указу Ференца Васарі Колосиума, естергомського кардинала, была організована Будапештська греко-католичеська парохія. Резиденціи парохії тогды ищи не было. Квартира сященника находилася на улиці Роттен-біллер. Будованя теперішньої парохії закончилося у 1929 році. Она розположена зліва и справа вуд церквы. У сись час зачалися перебудовы у внутреннюй части, согласно канонам восточної церквы. Оформленіє церквы было поручено у 1932 році Еммануїлу Петрашевському, котрый робив из Иштваном Токачом. Престольный образ, изображающий Матерь Божу и два основні образы иконостаса и также „Тайну вечерю" написав знамый малярь Игнацій Рошкович.
У II Світовуй войні церков была повреждена. Сисі поврежденія были устранені, кромі єдного, што находиться за образом Матери Божої. Послі II Світової войны церков была двічі реставрована: у 1975 році и у 2001 році.
(страниці исторіи)
Существованіє католикув візантійського обряда у Будапешті мож раховати вуд кунця середньовіччя. Точної даты сього не є , бо у тот час католики ищи не обьєдинилися у церковну общину. У другуй половині XIX стороччя многі жителі провінції перебралися у Будапешт, обы обеспечити своє существованя. Дякувучи сьому заселеню, у 1890 роках уже зачалося двиганя, из котрого затым образовалася община. 6 януара 1895 рока уже были выбрані представителі, котрі сформовали устав общины.
Тогды ищи діла католикув візантійського обряда не было церквы. Літургії проводилися у універзитетськуй церкви. 30 юнія 1898 рока Столична Рада приняла греко-католичеську общину пуд своє покровительство, беручи на себе и її матеріалну поддержку. Одновременно організаторы подали прошеніє и на церков, обы мож было сформовати релігіозноє житя общины. Они хотіли дустати церков на площади Сирот. Сися невелика церков была побудована по проекту Дёзё Ціглера межи 1875-1880 роками. Так як церков, розрахована на 400 чоловік, уже была мала діла римо-католикув. и коло неї будовалася церков св. Ержибеты по проекту Імре Штейндла, вірники надіялися дустати право хоснованя малої церкви.
У сисі рокы площадь Сирот была переименована на площадь Ровжак. 17 августа 1904 рока Міністерство Внутренных Діл удовлетворило прошеніє, и 8 януара 1905 рока по указу Ференца Васарі Колосиума, естергомського кардинала, была організована Будапештська греко-католичеська парохія. Резиденціи парохії тогды ищи не было. Квартира сященника находилася на улиці Роттен-біллер. Будованя теперішньої парохії закончилося у 1929 році. Она розположена зліва и справа вуд церквы. У сись час зачалися перебудовы у внутреннюй части, согласно канонам восточної церквы. Оформленіє церквы было поручено у 1932 році Еммануїлу Петрашевському, котрый робив из Иштваном Токачом. Престольный образ, изображающий Матерь Божу и два основні образы иконостаса и также „Тайну вечерю" написав знамый малярь Игнацій Рошкович.
У II Світовуй войні церков была повреждена. Сисі поврежденія были устранені, кромі єдного, што находиться за образом Матери Божої. Послі II Світової войны церков была двічі реставрована: у 1975 році и у 2001 році.
Aktuality
Zobraziť všetky30.04.2026
Dve percentá, jeden spoločný cieľ
Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.
Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru!
Notársky centrálny register určených právnických osôb
Informácie o určenej…
10.03.2026
Archív: Rodák z Podkarpatskej Rusi Mikuláš Popovič získal ocenenie Česká hlava
Virológ Mikuláš Popovič, ktorý sa narodil ako československý občan vtedajšej Podkarpatskej Rusi, získal v roku 2013 cenu Patria v rámci projektu Česká hlava. Vedca pôsobiaceho na Marylandskej univerzite v USA ocenili za dlhoročný výskum vírusu H…
10.03.2026
Rozhovor: Pešiak, ktorý objavil HIV
Eva Bobůrková, 13. 2. 2014
Nové neznáme smrteľné ochorenie bolo opísané v roku 1981. Po pôvodcovi AIDS pátral aj Čechoslovák (Rusín) Mikuláš Popovič. A úspešne. V roku 1984 identifikoval vírus HIV a vytvoril aj prvý test na prít…
06.03.2026
Vladyka Milan Lach SJ bol vymenovaný za eparchiálneho biskupa Bratislavskej eparchie
ISPA
Metropolia
Dnes napoludnie Vatikán oznámil, že Svätý Otec Lev XIV. prijal zrieknutie sa úradu eparchiálneho biskupa vladyku Petra Rusnáka, ktorý v septembri minulého roka dovŕšil kánonický vek 75 rokov a za jeho nástupcu menov…
05.03.2026
Pozvánka na premiéru: Predavač dažďa / Продавач доджу
1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026
Originál: Predavač dažďa
štvrtok 12. 3.
2. premiéra
Veľká scéna
Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať.
Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
04.03.2026
Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla
autorka: Julia Pańków
"Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Teta Paraska:
-Ženske ščasťa/serenča - sama pochuďila, no hruď zostala...
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať