Holivuďskyj scenar i radiovyj hit

27.03.2015

Голівудьскый сценарь і радіовый гіт
 
Єдиным успіхом вчерашньой стрічі могла быти незгода. Намісто того сьме здобыли неуспіх, котрый быв збудованый на комбінації „невинной лжы“, сценаря о міротворцях, за котрый бы ся не мусили ганьбити ани у Голівуді і співанкы, котра, як вшыткы радіовы гіты, має бездухый текст, але добрі ся слухать.
-
Стріча, котра была выкликана протестным писмом русиньскых орґанізацій, в котрім жадали не підпоровати події Союзу Русинів-Українців Словацькой републікы і цілкове рішіня вопросу, ці така орґанізація може обще існовати, кідьже продовжує в українізації Русинів і не є досправдовым заступительом Українців на Словакії, не є про мене од зачатку аж до кінця нич інше, як добре „PR“ про Уряд уповномоченого. Лемже Русины своїм писмом хотіли рішыти важны вопросы, не робити „PR“ урядникам в Братіславі. Навеце, Уряд уповномоченого на своїм сайті не писав правду, кідь до пресовой справы дав, же тота стріча ся зорґанізовала на жадость русиньской і українськой народностных меншын. Правда є така, же тоту стрічу хотів Уряд уповномоченого, і кідь єм повів членам Округлого стола Русинів Словеньска, же на таку стрічу не піду, і же бы на ню не мав іти нихто, арґументовали тым, же кідь ся не піде, будуть бісідовати о Русинах, же не хотять комуніковати і рішыти вопрос. Може гей, лемже бы то было все ліпше, як дати собі властный ґол, што ся вчера і стало.
-
Не так цалком правдов на сайті Уряду уповномоченого было і то, же стріча мала рішыти взаємны односины русиньской і україньской меншын. Русины не мають жаден проблем з україньсков меншынов, ани з україньскыма орґанізаціями. Проблем маме з українізаторами і українізаторьсков орґанізаційов, котров є Союз Русинів-Українців. І зато стріча не была стрічов двох народностных меншын, але стрічов Русинів з представителями Українців, котры українізують далше Русинів так, як тому было перед роком 1989. І то не є партнер на їднаня. Уж сідіти з нима за столом было веце як дость. Прияти даяке выголошіня, то чістый кошмарь.
-
Уряд уповномоченого собі приготовив досправды добрый сценарь, як з Америкы. Намісто того, жебы прияв ясну позіцію ку проблему підпоры і існованя Союзу, ці уж бы ся нам любила або ніт, но была бы ясна і знали бы сьме на чім сьме, скликав стрічу, де як міротворця і спаситель покликав два „знеприятелены родины“ і забранив великій войні, бо вказав нам „любов і досправдовы вартости“, котры маєме сполочны і так вшыткы ся можеме побратати, обнимати і весело іти домів. Хто є самособов найвекшый вітяз? Уряд. Бо то він забранив апокаліпсі і всокотив мір на світі. Хто програв найвеце? Русины. Бо сіджіньом зо Союзом і наконець сполочным выголошіньом можу повісти, же ся зничіло ціле значіня протестного писма і як кібы ся „злеґалізовало“, же ту Союз є, і же може далше робити „свою роботу“. Затемніня сонця было в пятніцю. Кідь тому русиньска делеґація не зрозуміла, же жадне выголошіня довєдна нетреба давати, так мам таке чутя, же далше затемніня было якбач в середу. Лем не знам, ці сонця.
-
Сам текст выголошіня є комедія. Є досправды як радіовый гіт, котрый має бездухый текст, але добрі ся слухать. Што то суть за пункты? Русиньска і україньска меншыны ся доїднали, же хотять закон о народностных меншынах. Не знам меншыну на Словакії, котра бы го не хотіла. Бо він ту не є і є потрібный. Пункт о заставліню асімілації є „топ“. Іщі ся никому в історії не подарило заставити асімілацію, можеме єй лем даякыма средствами у меншын спомальовати. На Словакії єй Русины і Українці вырішыли заставити. Радо буду смотрити на то, як то довєдна з лопатами і фуриками зачнеме робити. Всокочіня кіріло-методійскых церьковных традіцій є уж такый „мейнстрім“, котрым ся оганять дехто, і Словаци, же ся ани не чудую, же до так порожнього тексту требало дати і таку вату. Церьковны традіції собі всокотять тоты, котры ходять до церькви, не дві обчаньскы здружіня. Намагати ся о реґіоналный розвиток в реґіоні, де жыють русиньска і україньска меншыны є так само діло, котре не може рішыти жадне обчаньске здружіня. Може на то апеловати, але будь буде розвиток нашого реґіону тискати Братіслава, край, самосправы, або будеме свідками того, же ту просто робота і інфраштруктура не буде і нашы села будуть далше вымерати, бо молоды люди підуть за роботов гет. Шумні вызерать на папері, же ся доєдна будеме намагати о всокочіня азбукы в области выховы і освіты. Лемже реалность є така, же ани мы, ани Українці майже школы не маме, навеце, як раз українськы школы ся ку проблему ставляють так, же радше школу заперти про неінтерес школярів, як кібы мали допустити, жебы ся там учів і русиньскый язык, то уж ани не думати о тім, жебы ся школа трансформовала на русиньску. Такым способом ся україньска меншына намагать о всокочіня азбукы. Остатній пункт о продовжованю во взаємній комунікації є вже лем „повинный танечок“, котрый треба одтанцьовати, бо дачім закінчіти мусиме. Просто, текст без значіня, але добрі ся чітать. То уж ани не буду писати о тім, же о выголошіню ся не голосовало, значіть ани не мож знати, ці быв хтось проти нього, хоць я знам, же быв.
-
Русины не мають проблем із Українцями, ці їх орґанізаціями. Протест не быв проти Українцям, але проти українізаторам. Уряд собі зробив файне „PR“ о міротворцях, чому сьме допомогли. То бы было але тото найменше, што бы ня ірітовало. Бою ся, же сполочным выголошіньом сьме дали Союзу без того, жебы мусив мінити свою назву і перестати бісідовати о Русинах-Українцях, зелену на семафорі і Союз то буде далшы рокы хосновати так, як то робив дотеперь, кідь ся все одкликовав на договор з року 1996, коли ся Союз і Оброда стрітили на покликаня підпредседу влады Йозефа Калмана в Кошыцях. Русинам не треба далшы голівудьскы сценарі о міротворцях і радіовы гіты з бездухыма текстами, а ясны і конштруктівны позіції і рішіня, котры раз і на все скінчать тото, што уж давно мало быти скінчене.
-
Петро Медвідь, Пряшів
(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)
 
Zdroj: 

Aktuality

Zobraziť všetky
30.04.2026

Dve percentá, jeden spoločný cieľ 

Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.  Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru! Notársky centrálny register určených právnických osôb Informácie o určenej…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej
06.03.2026

Vladyka Milan Lach SJ bol vymenovaný za eparchiálneho biskupa Bratislavskej eparchie

ISPA Metropolia Dnes napoludnie Vatikán oznámil, že Svätý Otec Lev XIV. prijal zrieknutie sa úradu eparchiálneho biskupa vladyku Petra Rusnáka, ktorý v septembri minulého roka dovŕšil kánonický vek 75 rokov a za jeho nástupcu menov…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej
05.03.2026

Pozvánka na premiéru:  Predavač dažďa / Продавач доджу

1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026 Originál: Predavač dažďa štvrtok 12. 3. 2. premiéra Veľká scéna Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať. Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej
04.03.2026

Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla

autorka: Julia Pańków         "Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej
01.03.2026

PSK: Týždeň slovenských knižníc ponúkne besedy, výstavy, workshopy, kvízy aj kino medzi knihami

Jarné prázdniny sa budú v Prešovskom kraji niesť v duchu čítania, kvalitnej literatúry a pestrej palety knižničných podujatí. V pondelok 2. marca totiž štartuje Týždeň slovenských knižníc, počas ktorého si  atraktívne podujatia zam…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej
23.02.2026

Ivan Soták *1929 †2026

Zomrel Ivan Soták, zakladateľ Katedry fyzikálnej chémie Univerzity P. J. Šafárika. Mal 96 rokov Róbert Bejda redaktor, webeditor Univerzita Pavla Jozefa Šafárika prišla o jedného zo svojich bývalých významných zamestnancov. Vo veku 96 rok…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej

Naše obce

Zobraziť galérie

Ujko Vasyľ


Mudrota ujka Vasyľa: Ňikda ne vir sklynaňu narkomana, slzam šľuchy
i ušmichu prokuratora...
Zobraziť viac
Náhľad publikácie

Československý svět v Karpatech

Československý svet v Karpatoch

Čechoslovackyj svit v Karpatach

Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať