Istoryčňi fakty ta dokumenty Rusyňskoji marky (2)

Ми вже згадували, що О.Галенка мучить питання, як це якісь ще “Русинські Марки” були за межами нинішнього Закарпаття, бо не розуміє і не хоче знати, що розселення русинів в 8-10 віках були далеко ширшими і більшими від сьогоднішніх. Тому й пише, що нібито “розміщення цієї ("Русинської Марки") території за даним джерелом було набагато західніше від сучасного Закарпаття. Назви річок, перераховані | у цьому уривку безсумнівно вказують на правий берег Дунаю у його верхів'ях, від сучасного німецького міста Пассау та річкоюТибс, що впадає у Дунай за 60 км нижче австрійського міста Лінц. Це були найсхідніші землі імперії. В такому разі постає питання про те, хто міг виступати під назвою русів та рутенів так далеко від Русі (майбутньої київської)?». Тільки РУСИНИ! О. Галенко міг би й сам догадатися про відповідь на своє запитання, але в такому разі не виконав би замовлення націоналістичної антирусинської влади. «Баварський географ» - «Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii»

Є ще одне джерело, яке О. Галенко не приводить. Це «Баварський географ» – в науці умовна назва пам'ятника, в рукописі «Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii» («Опис градов и областей до сіверу від Дунаю»). Текст зберігся в єдиному спискові IX в. (Muenchen, die Bayerische Staatsbibliothek, Clm 560. Fol. 149v-150r) в складі збірника ІХ-ХІ вв., чим і має назву «Баварський географ» XI в.. хоч сам текст з ІХ віку.

«Баварський географ» містить не тільки одне з найбільш ранніх згадок про народ РУСИНІВ та народ Русь, але і хронологічно найдавніші звістки про ряд східнослов'янських етнонімів, як відомих за іншими джерелами, так і не відомих. Є підстави припускати, що інформацію про слов'янські племена, які входили в сферу інтересів Великоморавської держави, а также про народи Східної Європи, укладач отримав від одного з слов'янських першовчителів - св. Мефодія (що назвався від людей, згідно чеської хроніки Далиміла, як русин), або від осіб з його оточення під час перебування Мефодія в засланні в Райхенау на початку 870-х рр..

«Баварський географ» згадуює про Русів (Ruzzi) в германській формі — РУСИНИ, яких документ не путає з Росами, бо наводить другі народи з іменем “роси”. Цей факт звертає на себе увагу особливо у зв'язку з досить раннім датуванням пам'ятника, який повідомляє про Русь, але ще явно не Древню (з 19 віку) Київську. При цьому це повідомлення - про етнічне чи навіть політичне утворення під назвою «Русь». Вчені українські (як і російські) замітають тут сліди, цілком ясної згадки про русинів та про їх Русинську Марку-державу до утворення Давньої Русі. Мало хто знає, що початок Русі (києво-полянської) наповнений катастрофічними міфами та домислами, і літописне “ Як ся зачала Русь” до сьогодні кишить кашею міфів та здогадок. Так ось, українські історики, не володіючи своєю історією, беруться вчити нас, русинів, історія яких на 1000 років старіша від української. Але вони лиш виконують замовлення. А в цьому випадку це в них, галенків, не наука, а українське шарлатанство.
Бо хто платить, той і замовляє .... історію.

Корінне населення Підкарпаття РУСИНИ існує зі своєю культурою, мовою, вище 1000 років і не мало майже нічого спільного з Київською Руссю, окрім однакової релігії і церковної мови, які, власне, РУСИНИ принесли на берег Дніпра київським полянам-язичникам, що тоді ще не вміли ні читати, ні писати. В 1 столітті русини мали свою державу Мархіа РУТЕНОРУМ-Русинська Марка-держава, тобто раніше ніж навіть чим сформувалася Русь в слабу подобу державності.

А термін "Київська" Русь придумано тільки в 19 столітті вченими як умовний науковий термін, а політичні українці жалюгідно жонглюють ним сьогодні.

Русини мають славну історію. Русини мали і, де-юре, мають державність. А нас сьогодні українські націоналісти і нацисти із спецслужб кусають русинів як нацистські вовокодави.
Іноді думаєш: як могло ся таке стати, щоб навіть пересічних українців так “облванили”, зробивши з них антирусинів?

Але факт зостається фактом: Русинська Нація 90 років тому була визнана світом з правом на самовизначення, це право реалізувала, сформувавши свою національну державність. Вона законним, а не революційним шляхом отримала національну автономію в складі Чехословаччини, а в 1938 році отримала повний статус національної русинської державності Підкарпатська Русь.
Від незнання не зменшується злочин тих українців, переважно галичан, які присвятили своє життя боротьбі проти мирних русинів. Бо за етноцид і геноцид треба буде відповідати!

Анатолий Сава

Zdroj:
http://rusin.forum24.ru/?1-5-0-00000105-000-0-0-1359571891