Ivan Petrovcij: Tak ako pred uznaním, aj teraz po, stále som Rusínom

Іван ПЕТРОВЦІЙ: Як попри невизнання, так і попри визнання — я Русин був, єсмь і буду!
«Запретный плод всегда сладок...» — кажуть росіяни. Яким буде дуже вже солодкий плід русинства зараз, коли з нього — хай цопоки лише на регіональному рівні — знято заборону?!..

Якою буде позиція кон'юнктурників, які начебто в угоду великій Україні, а насправді лише для власної користі (!) категорично заперечували русинство?

Якою буде позиція «русинських начальників», які начебто в угоду великій русинській національності, а насправді лише для власної користі (!) категорично «боролися» за русинство?!..

Хоча, а що до того «панського гунцуства» нам — простим русинам?!.. Я, як переконаний русин, як русинський письменник, кажу: ніколи ні цента, ні копієчки я не одержав з тих реальних мільйонів доларів, які заокеанські та великоєвропейські прихильники русинства через Магочія передавали русинам на русинську роботу, а фактично ці гроші осідали на банківських рахунках Магочія і кількох наших обласних «великих русинських начальників».

Я не вірю, що зараз одержу бодай копієчку з уже обов'язкового — державного — українського — фінансування русинства. Як і не одержував від Магочія.

До речі, Магочія - «могучого», як його називає наш обласний графоман Феди-нишинець, проблема визнання русинів на Закарпатті абсолютно не цікавить. Хоча саме цих днів Магочі - «могучий» за гроші русинської діаспори перебував на Закарпатті і рвався на зустрічі з першими керівними особами краю лише для того, аби допомогти фінансовому ним рейдерові Падякові вирвати від закарпатських русинів наш кровний русинський дім, що знаходиться на Православній набережній в Ужгороді. І - не більше! Тому чистою провокацією є слова науковця Йосипа Кобаля про якусь допомогу простим русинам Закарпаття з боку Магочія.

Що ж до оцього ніяк не очікуваного й не планованого простими русинами «визнання» на регіональному рівні, то аби порoзуміти його логіку й природу, треба якось догадатися а кому саме зараз оце вигідно ?!.. Нам, простим русинам ?!.. - сумніваюся...

А от у зв'язку з оцим «визнанням», як «бойовникам» проти русинства, так рівним же їм «бойовникам» за русинство потрібно буде міняти тактику з метою досягнення тих же їх власних корисливих цілей. Я ж, русинський письменник і націоналіст, й надалі робитиму те, чим займаюся вже вісімнадцятий рік - насолоджуватися рідною русинською мовою, і в її словах — істинних золотинках — прагнутиму нести її красу і ту глибоку русинську філософію, яку заповідали нам наші славні предки.

Як попри невизнання русинів, так попри це дивне визнання русинів.

Іван ПЕТРОВЦІЙ

http://news.uzhgorod.ua/novosti/20669
31.03.07 (20:04)