John Righetti Rusynom u Evropi: Dorohy kolegy!

Є ми барз великим потішиньом быти ту из вами, зо вшыткима, котрі робите у русинськум руху. Як ваш колега зо Сіверноі Америки єм мав можливо сть ся од вас много научитися и далі сьте ми приклад ид далшоі моі роботи и также мене тішить, ош маву возможность ся из вами стрітитися и вас познати.

Як русин єм надихненый, який великий крок допереду изробили русины туй у Европі, як подняли и збудили русинськоє усвідомліня, же сьте одновили русинську культуру, же сьте достигли узнаня русинської меншини у вашуи роднуи отцюзнині.

У Америці сьме ославовали из великов радостью приялий розвой русинськых культурных організацій, ославовали сьме и кодифікацію русинського языка, взник русинського театра и медіи. Также из великов радостёв сьме прияли и вто, ош теперь русинському языку ся мож научити у основных школах и у універзітетах. Ославуєме также новый русинськый музей и русинську телевізію и телевізійні програмиы на Украйині, и вто, ош русины у Румуніи мавуть дипломатичный статус у їх Парламенті.

Мы у Америці также изробили великий прогрес. Минувший тыждень сьме перестяговали наше русинське радіо на нову станцію, дякувучи котруй наше висіланя має ліпший досяг, не лем коло Пітсбурга, айбо и у далших трёх штатах. До того нас мож слухати и прямо - то є у рамках передач через интернет. Нашуй передачі изробило позитивну рекламу украйинськоє и словацькоє радіо.

Кидь исьме ислідовали слухняно сть нашого радіо, на первому місті были и слушателі из Пенсильваніи, а на другум місті из Словакіи. Одкупили сьме майважну историчну будову Русинув у Америці, тота будова была побудована у 1903 році лем діла русинув. TOTO была греко-католичеська церков, и теперь єі реконструируєме на русинський культурный центер и музей. Наш культурный центер уже можеме хосновати. Маєм там обход из сувенирами, де продаєме типічні русинські сувениры, зачинаме вытваряти збирьку діла нашого музея, котра ся начинать розростати.

Сьме респектовані у Сполучних Штатах, де є интерес про нашу культуру. Наша організація того рока отворила філію у Нью-Йорку и у Арізоні. Маєме у Арізоні фольклорну русинську группу и также у вароші коло озера Еріе маєме дітську фольклорну группу. Сполупрацуєме из парохіями греко-католичеськоі єпархій Paema a Passaic, де помагаєме изась открыта музей и помагаєме людям спознавати їх исторію и коріня їх предкув. Сьме дуже успішні, бо люди мавуть великий интерес спознати своі коріня. Теперь плануєме зреалізовати три екскурсій до нашоі отцюзнины, на котрых учиме наших людей, што значить быти русином вадь лемком у Польші, Словакіи, вадь Украйині.

Маєме дуже добрі контакты межи музейом Енді Варгола у Пітсбургу, сполупрацуєме на роз-личных проектах, того рока на проектах діла дітей у пітсбургських школах, де они учаться послі еміграцій русинув до области Пітсбурга.

Я сам учив сотні дітей у американських основных школах про русинув, про вто, кто сьме. Пудкресльовав им, ош чоловік не мусить мати штат, обы мати живу современну культуру, котра ся розширює, росте и жиє. Дниська директором цілого престижного фольклорного фестиваля у Пітсбургу є русин, котрый є членом нашоі організації. Дниська президентом (председом) HEINZ историчного центра є русин, а у тому музею суть дві перманентні русинські експозиції. Тото ушытко сьме мы доказали и дуже много маєме у планах на будущоє. Сполупрацуєме из русинами у Польші. Хочеме зачати наученя русинського языка діла людей, у котрых главным языком є англійський. Є у планах, ош тот язык буде ся учити у Европі, Америці и маме сийсь курс на КД.

Хочеме выдавати приповідки діла дітей на англійському и русинському языках, робиме вы-скум, як ся достати до молодых и їх инспіровати, обы ся ангажлвали у русинську культуру. Глядаєме ид ним путь через електронну комунікацію и интернет.

Тото ушытко робиме без нарока на гонорар и задармо. Люди сесе роблять добровольно, не достали сьме нияку штатну дотацію. Ушытко то было доказано людям, котрі мавуть своі професії, роблять наповно, а сесе роблять у своюм вольнум часі, и зналості, и таланты и своі гроші дають тому, обы русинська культура у Америці ся розростала. Што сьме из тоі роботы мали є, ош нам стояло много сил, айбо и чувствуєме, ош тото стоило робити. А теперь знаєме, ош наша русинська культура є дійствительно жива, русинські люди, не лем мы, што сьме на чолі організації, айбо люди мусять быти організовані и мусять быти информовані, обы были горді на тото, ош суть русины. Кидь то про людей дашто значить, так послі дадуть своі гроші и час, обы їх культура жила и дале.

Скоро половка наших членув Карпаторусинськоі організації нигда не познала исторію своих предкув. Они были так далеко уд того и не познали никого, штобы прийшов из староі державы, айбо мавуть интерес быти русинами. Они люблять быти русинами, як и вто, ош суть инакші од Словакії, котрі мавуть свуй собственный штат, айбо додержувуть русинські традиції и сята. Кидь я бесідуву из американськими дітьми у школі, они не знавуть, што то значить слово русин, они ныгда не чули тото слово, айбо кидь я докончу свою річ, так тоті діти прийдуть за мнов и повідять, ош были и желавуть быти русинами.

Ушытко, што робиме, мусить мати дві формы, образовати систему, де бы была можность, атмосфера, обы русинська культура ся могла розвивати. Друга форма є універзітна програма и класы, де бы ся могли робити выскумы. Айбо майважна мусить быти сполупраца из тыми людьми, бесідовати из нима, знати, што їх интересує и што їх молодежь хоче не лем у містах, але и у селах. Повісти їм, обы привели своих сербських, хорватських, польських, мадярських, украинських приятелюв и дати їм возможность информації про русинув. Є дуже важным ся познакомити из старостями сел и міст и по-информовати їх про русинську культуру и традиції.

Перед пятидесятьми роками африканці были отроками Споєних Штатув. Днись чоловік африць-кого поводу є президентом нашого штата. То би не было може перед сорока роками. Американські африканці вьірішили бойовати за равноправность тих у малых варошах, тужили по тим и вірили. Ош ся то раз стане, завто, бо вірили у свуй народ. Так як русины мусять вірити и быти горді на то, ош суть русинами. Мы тото мусиме изробити, тепер у тім світі, де родина ся розбивать и сполочні контакты и комуніта уж не є така, як то было даколи, як то было у наших родичув. Мы, Русины, маме свою культуру, котра нам є то, што модерна культура уд нас бере. Наша культура наміряна на групованя комушты, на формованя контактув, на акцій, котрі нас притя-гувуть ид собі. Мусиме еден другому помочи и сполупрацовати. То є найцінніша традиція русинськоі культуры.

Зато англо-америцькі діти мені говорять: „Хотів бы ем быти Русином".

Джон Ригети
Президент Карпато-русинського общeства США