Kamiň ščo zciľuje chvorych u seli Turja Bystra
Камінь що зцілює хворих у селі Тур’я Бистра
Село Тур’я Бистра на Перечинщині має легенду, яку в усіх родинах з діда-прадіда переказують про те, як зустрілися в тутешньому урочищі Чурова Лавка янгол і чорт.
Легенда: Розгорілася суперечка між чортом та янголом, яка сила – добро чи зло – є могутнішою. Вирішити її взялися одним стрибком: хто далі плигне, того потуга й більша. Чорт видерся на гору Плішку, янгол – на полонину Рівну. Обоє стрибнули й приземлилися в Чуровій лавці на великому камені, який стояв на березі річечки Бистрик. Стрибки були такої сили, що кожен залишив на камені свій відбиток: янгол – людську стопу, чорт – копито. Переміг у тій суперечці янгол, бо відстань від полонини Рівної до каменя – понад 25 км, а від Плішки – всього 8.
Нині сільський голова Тур’ї Бистрої Василь Шкріба розповідає: довгі роки ця легенда була відома лише місцевим мешканцям. Діти, котрі випасали худобу за селом, знали про цей камінь і завжди виконували перед ним певний обряд: ангельський слід цілували, а на чортів – плювали. «Я теж був одним із таких дітей, тому добре пам’ятаю цей камінь. Кажуть, люди приходили до нього, коли мали проблеми зі здоров’ям. Поцілували слід, помолилися – і ставало легше. А одна жінка з нашого села не могла мати дітей. І коли почала приходити до каменя, сталося диво – вона завагітніла», – каже Василь Миколайович.
Знайти той камінь самотужки – справа непроста. Від останньої сільської хати до нього треба йти близько 600 м, від центру Тур’ї Бистрої – 2 км. Дорога – то колишня залізнична колія, що вела до лісохімічного заводу фірми «Бантлін». Завод, який виготовляв метиловий спирт, оцет, смолу, мурашину кислоту, деревне вугілля тощо, розпався ще 1934 року. Все обладнання власник підприємства Вільгельм Катц наказав вивезти до Австрії й частково продати заводу в Перечині. Дорогу ж, яка залишилася на місці колії, поступово з обох боків забудували, і тепер нею їздять автомобілі.
Власне, до самого каменя нею проїхати складно, тож туристам, котрі – як мріє сільський голова Тур’ї Бистрої – можуть тут з’явитися, доведеться трохи пройтися пішки і навіть здолати невеличкий потічок, перестрибуючи його по камінцях.
Поки йдемо до урочища, Василь Шкріба розповідає, що років з 10 тому невідомий колекціонер захотів викрасти цей камінь і навіть найняв для цього кількох місцевих хлопців. Одного разу вони зізналися, що чоловік пропонував за «експонат» спершу 500 доларів, потім – 700, а далі й усі 1000.
Однак вивезти його хлопці так і не змогли: то раптом починалася страшенна злива, то рівень води в потічку піднімався так, що автомобіль не міг його переїхати. А було, що хлопці приїхали на тракторі й навіть зачепили камінь, потягнувши його до річки, але трактор раптово зламався. Та й так, що відремонтувати його потім не змогли – розібрали на брухт. Мало того – одразу після спроб викрасти камінь, у місцевих почастішали проблеми: у когось сім’я розпалася, хтось став алкоголем зловживати, хвороби з’явилися.
«У 2002 році, коли став сільським головою, я згадав про цей камінь і вирішив його знайти. На старому місці не виявили, тому почали шукали біля берега. Бачимо: наче й наш камінь, але перевернутий слідами донизу. Пригнали ми трактор і повернули його туди, де був. Бо у нас кажуть, що цілющі властивості брила має лише на старому, святому місці», – зауважив Василь Шкріба.
Коли ми нарешті дісталися галявини, побачили, що камінь нині навіть огорожу має. «От слід маленького янголика, а от чортів слід – його слабше видно», – показує сільський голова. Звичайно, він не претендує на те, аби люди незаперечно приймали красиву легенду про перемогу добра над злом. Але сам зізнається: в цілющі властивості каменя вірить, неодмінно цілує «ангельську стопу», коли приходить до нього. «Наше село дуже мальовниче, гарне. Якщо тут з’являться туристи, котрі теж повірять у силу нашого каменя, будемо їм дуже раді», – запрошує Василь Миколайович.
Тетяна Літераті, Старий замок
Zdroj:
Aktuality
Zobraziť všetky30.04.2026
Dve percentá, jeden spoločný cieľ
Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.
Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru!
Notársky centrálny register určených právnických osôb
Informácie o určenej…
05.03.2026
Pozvánka na premiéru: Predavač dažďa / Продавач доджу
1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026
Originál: Predavač dažďa
štvrtok 12. 3.
2. premiéra
Veľká scéna
Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať.
Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
04.03.2026
Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla
autorka: Julia Pańków
"Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
01.03.2026
PSK: Týždeň slovenských knižníc ponúkne besedy, výstavy, workshopy, kvízy aj kino medzi knihami
Jarné prázdniny sa budú v Prešovskom kraji niesť v duchu čítania, kvalitnej literatúry a pestrej palety knižničných podujatí. V pondelok 2. marca totiž štartuje Týždeň slovenských knižníc, počas ktorého si atraktívne podujatia zam…
23.02.2026
Ivan Soták *1929 †2026
Zomrel Ivan Soták, zakladateľ Katedry fyzikálnej chémie Univerzity P. J. Šafárika. Mal 96 rokov
Róbert Bejda
redaktor, webeditor
Univerzita Pavla Jozefa Šafárika prišla o jedného zo svojich bývalých významných zamestnancov. Vo veku 96 rok…
21.02.2026
Před 35 lety vznikla Společnost přátel Podkarpatské Rusi
Agáta Pilátová
Na počátku všeho stálo jedno setkání. Na jaře roku 1990, jen několik měsíců po pádu komunistického režimu v Československu, vyšel v tehdejším týdeníku Tvorba zásadní a velmi pozoruhodný článek básníka a publicisty Jaromíra Hořc…
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Paraska Marči: To što tobi najvecej potribne pro žyvot, ťa i tak nychto ne naučiť...!
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať