Knyhu pro slovakiv i Zakarpatťa vydaly v Užhoroďi

Книгу про словаків і Закарпаття видали в Ужгороді

Третій випуск “Історичного часопису з богемістики і словакістики” має підзаголовок “Словаки і Закарпаття”.
В основу видання лягли матеріали міжнародної наукової конференції “Словаки на Закарпатській Україні: історія, культура, звичаї та традиції”, що проводилася на базі Ужгородського національного університету Центром історичних студій з богемістики і словакістики (координатори Ігор Ліхтей, Ігор Шніцер) спільно з Інститутом історії (директор Любиця Гарбульова) Філософського факультету Пряшівського університету у Пряшеві та Товариством словаків Закарпаття ім.Л.Штура (голова Валерія Баланко) 25–26 жовтня 2012 року. Упорядником часопису, який містить статті ужгородських і пряшівських науковців, є Ігор Ліхтей. Збірник вийшов завдяки фінансовій підтримці управління уряду Словацької Республіки, що опікується справами словаків, які проживають за кордоном.

Публікації науковців Пряшівського університету охоплюють різні аспекти суспільно-політичних процесів, що відбувалися в Карпатському регіоні упродовж XVI – початку ХХІ ст. Так, кандидат історичних наук Ян Адам простежив зміни у ході заселення східної частини Ужанської жупи у період XVII – початку ХХ ст. Свої узагальнення автор робить, опираючись на архівні джерела, статистичні дані, досягнення словацьких та українських учених. Заслуговує на увагу публікація, яку підготувала кандидат історичних наук Аннамарія Коня. Дослідниця розглянула діяльність словацького осередку реформатської (кальвіністської) церкви в Ужанському сеньйораті у період XVI–XVIIІ ст. При цьому подається перелік населених пунктів Східної Словаччини, що на той час входили до складу Ужанської і частково Земплинської жуп, мешканці яких прийняли кальвінізм.

Перший проректор Пряшівського університету професор Петер Коня висвітлив життєвий шлях генерала Юрая Оттлика, якого доля закинула в Мукачево на завершальному етапі повстання Ференца ІІ Ракоці. Як відзначає дослідник, Юрай Оттлик вважається першим словаком, що здобув генеральське звання. Зв’язки словацької інтелігенції з представниками еліти Підкарпатської Русі у міжвоєнний період розглянула доцент Любиця Гарбульова. Стаття кандидата історичних наук Патрика Дерфіняка присвячена діяльності банку “Прага” на території Словаччини і Підкарпатської Русі в 20-30-х роках ХХ століття. Найбільш докладно вчений висвітлив роль банку під час зведення Підкарпатруської електростанції в Ужгороді та повної електрифікації Підкарпатської Русі у міжвоєнний період. Про діяльність Пряшівського державного архіву, у фондах якого зберігається чимало матеріалів з історії Закарпаття, довідуємося з публікації його директора доцента Милослави Боднарової.

Не менш цікавими є студії ужгородських науковців. Так, стаття завідувача відділу експозиції Закарпатського музею народної архітектури та побуту Василя Коцана торкається спільних і відмінних рис у народному вбранні населення українсько-словацького та лемківсько-долинянського пограниччя у другій половині ХІХ – першій половині ХХ ст. Доцент Ігор Ліхтей проаналізував дії чехословацької влади щодо адміністративного розмежування територій Ужгородської і Земплинської жуп у 1920–1921 роках. Долю словаків Закарпаття в радянсько-чехословацьких оптаційних процесах 1945–1947 років простежили професор Іван Вовканич та доцент Оксана Свєженцева. Актуальною є дослідження доцента Ігоря Шніцера про словаків Закарпаття у світлі демографічних процесів ХХ – початку ХХІ ст.

Низка публікацій ужгородських учених присвячена питанням мови, культури, освіти, транскордонної співпраці, життєдіяльності сучасних словацьких організацій на території Закарпаття. Завідувач кафедри словацької філології Ужгородського національного університету професор Світлана Пахомова розглянула діяльність цієї установи у контексті транскордонного співробітництва. Видання серії “Між Карпатами і Татрами” в дискурсі українсько-словацьких літературних взаємин проаналізувала керівник проекту Тетяна Ліхтей. Статті доцента Тетяни Сергієнко та магістра Алли Федушки присвячено різним аспектам розвитку словацької громади Закарпаття й українців Східної Словаччини.

Заслуговує на увагу також енциклопедичний матеріал завідувача відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин Інституту історії України НАН України доктора історичних наук, професора Степана Віднянського про словаків в Україні.

Третій випуск часопису містить також додаткову інформацію, подану в “Хроніці наукового життя”, рецензії на наукові видання українських учених.

Третє число часопису прикрашає логотип, який розробила Надія Пономаренко, заслужений художник України.

Zdroj: http://transkarpatia.net/transcarpathia/culture/24868-knigu-pro-slovakv-zakarpattya-vidali-v-uzhgorod.html