Kosteľnika išče lem mame upoznavac

Костельника ище лєм маме упознавац
З вчерайшого преподаваня о Костельникови у Керестуре

На чесц 65-рочнїци шмерци др Гавриїла Костельника, основоположнїка литературного язика и уметнїцкей литератури Руснацох у Бачкей и Сриме писателя, филозофа, теолоґа и грекокатолїцкого и православного священїка, родом з Руского Керестура, вчера у просторийох керестурского Каритасу отримана едукативна програма, на хторей о живоце, роботи и дїлу Костельника бешедовали о. Михайло Малацко, академик Юлиян Тамаш, др Янко Рамач, Микола М. Цап и Микола Шанта. Трибину о Костельникови орґанизовала Саманта Рац Стоїлькович, як руководителька будуцей нєвладовей орґанизациї у снованю, а з цильом же би ше, насампредз младим, ошвицело и приблїжело дїло и подобу того нашого велїкана.
 
Младих, школярох керестурскей школи, було и найвецей у публики, на преподаваню присуствовали и дзепоєдни просвитни роботнїки з Керестура и Кули, други заинтересовани, програму провадзела и народна посланїца Олена Папуґа, а трибина виволала и медийне интересованє наших и медийох з Вербасу.
 
Парох керестурски Михайло Малацко бешедовал о менєй познатих стварох з живота Костельника як церковней и историйней особи, о чим ше, як гварел - бешедує, алє то ище нїґдзе нє записане, та и то єдна з будуцих темох за виглєдованє и документованє. Насампредз о Костельниковей „розпуки" медзи востоком и заходом и його значней улоги у униї, односно зєдинєню українскей грекокатолїцкей церкви з православну, та о антентату на Костельника.
 
- Бул медзи востоком и заходом у смислу християнства и тоти ствари формовали його живот, мож повесц - допринєсли и його шмерци - наглашел о. Малацко, толкуюци и историйни, културолоґийни и церковни обставини у хторих Костельник, як интелектуалєц и особа на значних церковних функцийох, бул у тедишнєй Галичини под Польску, з наиходзацим комунистичним порядком зоз Совєтского союзу, под хтори Україна познєйше подпадла.
 
- За єдних Костельник герой, за єдних є мученїк, за єдних зраднїк, алє бул лєм жертва тедишнього часу и тоталитарней системи, хтора го вихасновала, а потим и склонєла. Гоч було рижни верзиї, нєшка вецей нє тайна же Гавриїла Костельника у Львове забил тедишнї НКВД, односно служба безпечносци тедишенєй совєтскей держави - гварел медзи иншим парох Малацко.
 
Академик Юлиян Тамаш бешедовал о Костельниковей литературней и филозофскей творчосци, хтору обробел у своєй кнїжки „Гавриїл Костельник медзи доктрину и природу" и у нєй ошвицел творче дїло, алє и Костельника як значну историйну подобу. Тамаш наглашел же литературни филозофски твори Костельника на українским, та и горватским язику, ище вше нє мож надвладац, як и же є єден з найвекших українских филозофох, цо ище вше нєдосц припознате.
 
- Костельник мал свойо власни филозофски термини и поняца и свою филозофску систему и у 19. вику, по нєшка, Україна нє мала векшого филозофа, алє ище вше у векшим паметаню його улога у историї, як у филозофиї и литератури. Приходза знова Костельников час, лєм го треба ознова читац - гварел вчера академик Тамаш.
 
Визначуюци же Костельника ище длуго будземе упознавац, др Янко Рамач наглашел його улогу у националним препороду Руснацох у Бачкей и Сриме, хторого по Костельника анї нє було. З Костельником почина наша народна свидомосц, вон зоз свою Ґраматику кодификовал наш народни язик, з першим литературним твором на нїм уведол нас до култури и уметнїцкей литератури, Костельникова история керестурскей парохиї и свойофайтова перша история Руснацох на тих просторох - а шицко то одреднїци котри одредзую єден народ як окремни.
 
- Ище вельо того зробел перши и сам, и то за кратки час и шицко зробел добре, гоч го велї теди критиковали, а сами нїч нє робели. И нєшка тот язик жиє и твори ше на нїм, сам писал добру уметнїцку литературу, так же на тварди основи поставел литературу Руснацох на тих просторох. Мал и досц знаня, и досц шмелосци и досц дзеки зробиц тото цо зробел на початку нашого културного препороду и то остало тирваце - гварел др Рамач.
 
Наглашуюци же ше того року наполнює и 90-роки од друкованя Костельниковей „Граматики бачваньско-рускей бешеди", Микола М. Цап здогаднул же того року и 110 роки як Костельник написал свою першу писню по руски - „Вечар" 1903. року, док Микола Шанта на вчерайшей трибини бешедовал о роботи на позбераних творох Гавриїла Костельника. Мали би буц видруковани 10-11 кнїжки його позбераних творох, тераз у пририхтованю Костельниково есеї, и шицки томи цо шлїдза менєй, лєбо и цалком нєпознати нашей ширшей авносци, а буду публиковани на руским язику.
 
Пред початком трибини, єй учашнїки положели венєц на памятнїк Гавриїла Костельника у дворе Замку.

автор:  зам