Košycky Rusyne - de ydete?

„Кошіцї – метропола выходного Словеньска“. Так ся писало іщі за соціалізму. Днесь
Кошіцям конкурує в тім тітулї Пряшів, бо за демокрації бывшый Выходословеньскый край
быв роздїленый на дві части: Кошіцькый край з центром в Кошіцях і Пряшівскый край з цен-
тром у Пряшові... 

В роцї 1997 папа римскый Іоан Павел ІІ. установив у Кошіцях ґрекокатолицькый екзархат з
офіціалнов назвов, в котрій ся ґрекокатолици ани не споминають: „Кошіцькый апостоль-
скый екзархат“. Екзархаты не мусять быти  ґрекокатолицькыма, можуть быти і римокато-
лицькыма, зато є інтересне, же в офіціалній  назві екзархату слово „ґрекокатолицькый“
папа римскый выхабив. 

 

Єм старый Кошічан. Ту єм ся народив і  прожыв векшу часть свого жывота. До церькви єм ходив каждый день... Недавно єм быв  по довшім часї, лем так в єден день вечур  о 17-ій годинї в бывшій єдиній кошіцькій ґрекокатолицькій церькви (днесь уж катедралї  Рождества Пресвятой Богородіцї Кошіцькой  ґрекокатолицькой єпархії) на Службі Божій.  Была, самособов, по словеньскы, не по старославяньскы.

На Службі Божій было коло 50 людей. Векшыну з них познам зо „старых часів“
– три четвертины з них доднесь актівно бісїдує по русиньскы. Кошіцькый ґрекокатолицькый
єпархіалный єпіскоп-редемпторіста, Ёго Преосвященство Мілан Хаутур скоро всягды о
собі проголошує, же є народностёв Русин і же ся за то не ганьбить. Ёго найблизшы і сучасно найактівнїшы священици-сполупрацовници  походять з твердой русиньской Лабірщіны,  де прожыли молоды рокы і таксамо вшыткы бісїдують своїм материньскым русиньскым
языком. А в кошіцькій церькви-катедралї ружанець по словеньскы перед Службов Божов
орґанізує старша Русинка-Лабірчанка, котра уж скоро півстороча жыє в Кошіцях...
В моїй мыслї ся обявив вопрос: Де суть словеньскы ґрекокатолицькы вірници? Такой єм
сі одповідав: Они ходять уж до римокатолицькых костелів. Та чом не ходять до своёй
ґрекокатолицькой церькви? Зато, бо говорять, же то вшытко єдно... А їх дїти? Уж суть похре-
щены римокатолици.

Є то на зачудованя: єпископ – Русин, ёго  найактівнїшы священици-сполупрацовници
– Русины, векшына людей, якы дотеперь іщі ходять до ґрекокатолицькой церькви (не
є єдно ці ідуть до церькви або до костела) – Русины. А в ґрекокатолицькій церькви-
катедралї молитва ся одправлять по словеньскы – „жебы люде розуміли“. А тзв. сло-
веньскы ґрекокатолици (котры не знають по русиньскы)? Тоты днесь уж патрять міджі
найактівнїшых римокатолицькых вірників по римокатолицькых костелах Кошіць. А
первістны римокатолици? Покы не повмерали, поступно ся стають практічныма атеістами,
мормонами, єговістами,.. бо костелы суть таксамо напівпорожнї. Прошу ся: Кошіцькы
Русины, де ідете?

П. С.: Подля послїднёго списованя людей  з року 2001 жыло в Кошіцях довєдна 5 015 ґрекокатоликів, з котрых сі увело 1 497 як свій материньскый язык русиньскый. Ґрекокатолици в Кошіцях суть днесь зорґанізованы до пятёх ґрекокатолицькых  парохій: 1. Кошіцї – Запад, 2. Кошіцї – Дарґовскых героїв, 3. Кошіцї – Над язером, 4.  Кошіцї – Сідліско Тягановцї, 5. Кошіцї – Старе місто. Ани в єдній з уведженых парохіалных церьковлей Русины не чують св. євангеліє  у своїй материньскій русиньскій бісїдї, не чують нияку проповідь по русиньскы. В тім істім часї жыють в Кошіцях двоме русиньскы священици (о. Ґоразд Андрій Тімковіч,  ЧСВВ, і о. Йосафат Владимір Тімковіч, ЧСВВ), котры суть способны і охотны провадити  пасторацію по русиньскы. Уж єден і  пів рока жадають містного ґрекокатолицького  єпіскопа-редемпторісту, Русина, Ёго Преосвященство Мілана Хаутура, жебы їх прияв до актівной пасторації. Доднесь їм на многочісленны жадости-урґенції писомно не одповів (послїднї жадости были посланы і римскому папови Бенедіктови XVI.), а в устнім розговорї з о. Ґораздом Андріём Тімковічом, ЧСВВ (на ходбі єпіскопского уряду) му повів дословно тото: „Вы сьте ся выстрїлили на Місяць...“
 

о. Йосафат Владимір ТІМКОВІЧ, ЧСВВ