Lekcia č. 13

Лекція 13 – Lekcia 13
 
В рештаврантї
(Формална комунікація)
Чашник: Добрый день. Чім можу послужыти?
Янко:  Хотїли бы сьме пообідовати.
Івана:  Мала єм народенины. Можете мі понукнути даяке славностне мену?
Чашник: Самособов. Може то быти класічне мену, або дашто нетрадічне?
Івана: Я походжу з Україны. Также про мене буде словацьке мену нетрадічне. Але предность у выберї мають мої гостї.
Марта: Мы з Марком сьме за словацьку класіку. Повіджме, забиячковый танїр. Є то сыте, кус пікантне  їдло, а робите го ту добрї.
Івана: А ты, Янку?
Янко: Я таксамо. Про мене то буде може і екзотічне.
Чашник: К забиячковому танїру подаваме як передъїдло свиньску тлаченку з цибулёв. Може быти?
Івана: Може.  
Чашник: Поливку – зеленинову, мясову-забиячкову, або молочну? Маме і студены поливкы.
Янко: Без поливкы.
Марта: І мы з Марком – без поливкы.
Чашник: На питя?
Івана: Выберайте, днесь сьте моїма взацныма гостями.
Янко: Пиво, але безалкоголове.
Марта: Я мінералну воду.
Чашник: Може быти балдовска мінерална вода?
Марта: Радше неперливу фатру.
Марко: Пиво, але алко...
Чашник: Будете собі просити і аперітів?
Івана: Малый аперітів, котрый бы пасовав ку главному ходу.
Чашник: Боровічка, або сливовіця?
Івана: Добрї выхолоджену боровічку. Преці лем є то словацька класіка.
Марта: Але лем штамперлик...
Марко: В такім припадї міням пиво на неперливу фатру. Мішати боровічку з пивом – то не барз добрї.
Чашник: А дезерт?
Івана: Што понукате?
Чашник: Ябкову або маково-грознову штрудлю з листкового тїста, помаранчове тірамісу, змерзлиновый погар – у нїм є ванілкова, ягодова, орїхова і чуколадова змерзлина, фламбовану повнену палачінку, італіаньску панакоту, шварцвалдьску вышнёву торту, медову баклаву, черешнёву бубланину...
Івана: Тото перше.
Чашник: Гнедь то буде.
 
Oбщі факты о ступнёваню придавників. – Všeobecné fakty  o stupňovaní prídavných mien. (Všimnite si rozdiel v stupňovaní.)
 
низкый ..... низ – шый ..... най –  низ  – шый    
мудрый ..... мудр – їшый ..... най -- мудр – їшый
злый ..... гір – шый ..... най –  гір – шый 

Pripomeňme si, že v rusínskom jazyku môžeme stupňovať len akostné prídavné mená: теплый вечур, тонка книжка,  мале дївча...
Od vzťahových a privlastňovacích prídavných mien komaratív ani superlatív neutvoríme.: няньків калап, сестрина блузка, сливковый леквар, желїзна капура, яфоровый колач...

ЗАДАЧІ - ÚLOHY

1. Выпиште з тексту придавникы вєдно з назывниками. – Vypíšte z textu prídavné mená spolu s podstatnými menami.
Приклад: добрый день.

2. Помішаны придавникы.  Ушорьте до двох ґруппридавникы подля слїдуючого прикладу. - Zmiešané prídavné mená. Zoraďte do dvoch skupín prídavné mená podľa nasledujúceho príkladu. 
добрый, веселы, мале, мамина, зеленинова, найкрасшый, лїпша, белава, жовте, желїзна, деревяный, смілый

Придавникы А:
Добрый .....

Придавникы Б:
Зеленинова .....

3. Утворьте компаратів і суперлатів од слїдуючіх придавників. – Utvorte komparatív a superlatív od nasledujúcich prídavných mien.
Теплый, міцный, веселый, тихый, тонкый, низкый, близкый
 
Ключ к задачам: - Kľúč k úlohám:
2. А: добрый, веселы, мале, найкрасшый, лїпша, белава, жовте, смілый, Б: мамина, зеленинова, желїзна, деревяный.
3. теплїшый, найтеплїшый, міцнїшый, найміцнїшый, веселїшый, найвеселїшый, тихшый,
найтихшый, тоншый, найтоншый, низшый, найнизшый, близшый, найблизшый.
 
Kurz rusínskeho jazyka je pripravovaný podľa učebnice - Доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.
ПгДр. Кветослава Копорова: Русиньскый язык про зачаточників, Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій – Русин і Народны новинкы, Пряшів 2011


Autor: Peter Medviď 
 
 
> späť