Lekcia č. 15


Лекція 15 – Lekcia 15
 
В книжніцї
 
Професор Липка: Добрый день! Вчера єм сі обїднав штири публікації.
Книговнічка: Добрый день! Прошу, можете предложыти чітательскый превказ?
Професор Липка: Мам карту учітеля. Няй ся любить.
Книговнічка: О котрій годинї сьте сі вчера обїднали книжкы?
Професор Липка: Гммм... Як єм скінчів лекцію старшой русиньской літературы... Могло то быти коло другой пообідї.
Книговнічка: Не потїшу Вас. Три книжкы суть пожычены а четверту можете чітати лем в штудовни. Принести Вам єй?
Професор Липка: Шкода, а нелем про мене. Дві книжкы были про колеґу Скірку. Не любить ся мі то. Маю мало часу. Не  міг бы єм собі одкопіровати єден текст з той книжкы?
Книговнічка: Мерзить ня, копірка ся нам погубила.  Але в штудовни можете скеновати.
Професор Липка: А де є штудовня?
Книговнічка: Підете горї сходами, а потім скрятаєте долїва. Там уж буде написане. Поведуть Вас таблічкы.
Професор Липка: Рано до ня вдарила на крижоватцї єдна нервозна шоферка. Потім єм ся шмыкнув, кідь єм выходив з авта. Попробую даяк докривати на першый шток...
Книговнічка: Страшне. Не думала єм сі, же  пятніця тринадцятого є такый нещастный день. Рано єм шатовала і облляла єм ся кавов. Блузку єм зарайбала і зачала біґлёвати, влатно сушыти флек. Нараз мі біґляйзь выбухнув, а в тім стресї єм сі забыла взяти амбрелу. Чіста смола. До роботы єм ішла бігом. Была єм цїла змокнута, а в тім доджу єм ся ани не могла добрї орьєнтовати. Вызерала єм як некоордінована  моторова мыш.
 
Повнозначны часослова – Plnovýznamové slovesá

Podľa sémantiky delíme slovesá na:
а) повнозначны plnovýznamové (робити, грабати, болїти, мерзнути, співати, стояти);
б) неповнозначны neplnovýznamové, а то: помічны pomocné (быти), звязочны (sponové) (быти), полозвязочны polosponové   (стати ся, відїти ся, бити ся), фазовы  fázové (зачати, кінчіти, перестати), модалны modálne (хотїти, мочі, мати, мусити і др.).
Slovesá v infinitíve sa zväčša zakončujú na  -ти, napr.: чітати, писати, куповати, сидїти, вести,len niektoré sa končia na -чі, napr.:печі, волочі, течі, мочі і т. п. V Infinitíve často za základom slova stojí prípona napr.: коп-ну-ти, молод-ї-ти, говор-и-ти, пис-а-ти, куп-ова-ти.Ale sú aj slovesá bez prípony, napr.: нес-ти, вез-ти, зна-ти, грї-ти, обу-ти.
 
Zíklad slovesa dostaneme tak, že oddelíme časť -ти, napr: нес-ти, дер-ти, зеленї-ти, купити, купова-ти, чіта-ти, стоj-а-ти і т. д.

Základ prítomného času dostaneme tak, že od formy druhej osoby jednotného čísla prítomného času oddelíme zakončenie-еш, -иш/-іш, -ш, napr.:вед-еш, нос-иш, нес-еш, скуб-еш, печ-еш, др-еш, копн-еш, знаj-еш, терп-иш, говор-иш, чіта-ш, купуj-еш, стоj-іш.

Особа   Сінґулар
1. (я) вед-у, плет-у, п(и)-ю говор-ю, си-дж-у
2. (ты)  вед-е-ш, плет-е-ш, п(и)-є-ш говор-иш, сид-иш
3. (він, она, оно) вед-е, плет-е, п(и)-є говор-ить, сид-ить
 
 
Особа Плурал
1. (мы) вед-е-ме, плет-е-ме, п(и)-є-ме говор-име, сид-име
2. (вы)вед-е-те, плет-е-те, п(и)-є-те говор-ите, сид-ите
3. (они) вед-уть, плет-уть, п(и)-ють говор-ять, сид-ять
 
 
ЗАДАЧІ - ÚLOHY

1. Доповнийте часослово у правилній формі. – Doplňte sloveso v správnej forme.
А: Можете предложыти чітательскый превказ?
Б: ...................................
 
А: Што то говориш?
Б: ................., же єм забыв превказ.
 
А: Болить ня нога. Одведете ня на першый шток?
Б:  Самособов, .............................
 
А: Што выпєме?
Б: Я ....................... пиво десятку.
В: А він ............................ лем безалкоголове пиво.
 
2. Вычасуйте часослово водити. Часує ся подобно, як часослово сидїти. Збачіли сьте алтернацію? – Vyčasujte sloveso водити. Časuje sa podobne, ako slovesoсидїти. Zbadali ste alternáciu?

Ключ к задачам: - Kľúč k úlohám:
1. Можу, говорю, одведу, выпю, выпє.
2. Сґ.: воджу, водиш, водить, Пл.: водиме, водите, водять.

Kurz rusínskeho jazyka je pripravovaný podľa učebnice - Доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.
ПгДр. Кветослава Копорова: Русиньскый язык про зачаточників, Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій – Русин і Народны новинкы, Пряшів 2011


Autor: Peter Medviď
 
 
> späť