Lekcia č. 19

Лекція 19 – Lekcia 19
 
Пряшів – културный центер Русинів на Словакії
Марта: Янку, ты уж быв даколи на Словакії?
Янко: Гей, давнїше в минулости єм уж раз навщівив Словакію. Быв єм в  Старій Любовнї, але на тото місто єм дочіста забыв. Може зато, же сьме ним лем переходили. Але  добрї єм сі запамятав село Камюнку.
Марта: Одты походить русиньскый байкарь Николай Ксеняк. Но а не мож забыти на камюньскых дротарїв.
Янко: Камюнка має дружбу з русиньскым селом Коцур у Сербії. Было то в лїтї і было барз горячо.
Марта: То єм не знала. Але у Пряшові єсь не быв николи, або гей?
Янко: Нї, нїґда.  Барз ся мі тото місто любить. Є ту шумнї. Найкрасше є в історічнім центрї.
Марко: Кідь хочеш, можеме тя вечур поводити по Пряшові і повказовати ті інтересны місця. Любило бы ся ті то?
Янко: Быв бы єм рад, бо я сам того перешов дотеперь барз мало.
Марта: Добрї бы было навщівити центер. Суть там красны історічны будовы. А міджі нима, як сучасть той історії, є ай стародавна будова Руського народного дому. Быв єсь там?
Янко: Вызерать то чудно, бо в центрї єм быв. Є то в напрямі догоры од нашого інтернату. Ішов єм лем так наслїпо, но а Руськый дім єм не відїв...
Марко: Кідь підеме од інтернату догоры – к пішій зонї, можеме збачіти ай Театер Александра Духновіча, котрый ся находить недалеко Містьского уряду.
Марта: На самый перед мусиме перейти через коляї, а потім  скрятати долїва і тамды  все догоры за путёв. Ідучі коло основной школы,  не мож не збачіти перед собов зелениновый торг.
Марко: Но, але ту маме веце можностей. Коло торгу можеме іти  рівно – в напрямі на пішу зону, або долїва – к Театру Александра Духновіча.
Янко: Зелениновый торг єм зареґістровав. Здалека го видно. Там єм сі вчера купив смачны ягоды.
Марта: Гей. Продають там свіжу зеленину і овоцину.  Куповати на торгу є добрї, бо там все  продають свіжу зеленину і овоцину сукромны пестователї. Є то там таке домашнє.
Марко: Также, договорьме ся. Завтра по лекціях підеме походити по Пряшові. Буде треба ся нам приправити. Сугласиш, Янку?
Янко: Буду дуже рад. А міджітым повім ай Іванї. Може піде з нами.
Марко: Можеме навщівити нелем Театер Александра Духновіча, але і русиньскы редакції періодічной пресы, а тыж ґрекокатолицькый храм, де суть похованы у кріптї остаткы А. Духновіча.
Янко: Тот храм є недалеко готелу Дукля, гейже?
Марта: Гей, там сьме позавчера ославлёвали Іванины народенины. Добрї сі памяташ.
Марко: Бодай бы нї. Тадь пили сьме лем безалкоголове пиво... Чув єм ся міцно файно...
 
Присловникы – Príslovky
   
Творїня присловників – Tvorenie prísloviek
Príslovky tvoríme od všetkých plnovýznamových častí reči – podstatných mien, prídavných mien, zámen, slovies. Príslovky sa najčastejšie tvoria od prídavných mien, pomocou sufixu -о/-ї.  Niektoré príslovky majú aj obidve zakončenia: близкый – близко, далекый – далеко, милый – мило, смачный – смачно, добрый – добрї, красный – красно/-ї, шумный – шумно/-ї...

Aj príslovky môžeme stupňovať:
высоко   -------------- выс –ше -------------  най – выс – ше    
мило       -------------- мил – їше   -----------  най –  мил – їше
добрї      --------------   лїп – ше     ----------- най – лїп – ше
шумно/ї   ----------- шумн – їше  -----------   най – шумн – їше

ЗАДАЧІ – ÚLOHY
 
1. Утворьте присловникы од даных придавників. – Utvorte príslovky od prídavných mien.
а) малый – .....     
б) сытый – .....
в) холодный – .....
г) чудный  – .....
ґ) давный – .....
д) смачный – .....

2. Од утвореных присловників в задачі 1. утворьте компаратів і суперлатів. Podľa utvorených prísloviek z prvej úlohy utvorte komparatív a superlatív.
компаратів     суперлатів
а) .....                 .....
б) .....                 .....
в) .....                 .....
г) .....                 .....
ґ) .....                 .....
д) .....                 .....

Ключ к задачам: - Kľúč k úlohám:
1. а) мало, б) сыто, в) холодно, г) чудно, ґ) давно, д) смачно.
2. а) менше, найменше, б) сытїше, найсытїше, в) холоднїше, найхолоднїше, г) чуднїше, най-чуднїше, ґ) давнїше, найдавнїше, д) смачнїше, найсмачнїше.
 
Kurz rusínskeho jazyka je pripravovaný podľa učebnice - Доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.
ПгДр. Кветослава Копорова: Русиньскый язык про зачаточників, Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій – Русин і Народны новинкы, Пряшів 2011


Autor: Peter Medviď


> späť