Lekcia č. 21

Лекція 21
 
Od tejto lekcie sú všetky texty písané len rusínskym jazykom.
 
В накупнім центрї
 
Івана: Марто, поможеш мі зоръєнтовати ся в накупнім центрї?
Марта: Самособов, лем мі повідж, што хочеш накупити.
Івана: На самый перед даякы дарункы про моїх родічів і приятелїв.
Марта: Мусиш знати, што бы то мало быти. Подля того ся выбереме на оддїліня, в котрім будеме накуповати.
Івана: Лем малы дарункы, бо мам много приятелїв. Думам на даякы пера, записникы, може малы декоратівны предметы.
Марта: Тото найдеме в папірництві і на оддїліню сувенірів – то є на першім штоку.
Івана: Сестрї мушу купити даяке трічко, або холем  штримфлї. А тыж хотїла плавкы. Оксана є велика парадніця.
Марта: Добрї, также підеме і на оддїліня зо шматём.
Івана: Мамі і татови куплю кухарьску книжку. Обидвоє люблять варити.
Марта: Также далша наша путь поведе до книгкупецтва. І тото мають в накупнім центрї. Зве ся „Панта реі“.
Івана: Чула єм о нїм. Мають там добрый выбір книжок. Найдеме там і даяку белетрію од русиньскых авторів?
Марта: Може і гей. Байкы од Осифа Кудзея або Николая Ксеняка бы там могли быти. Русиньскы публікації церьковного характеру найдеме в склепі, што ся зве  ПЕТРА – то є обход ґрекокатолицькой церькви. Найцїннїша з церьковных русинськых публікацій є публікація Тетраєвангеліє од святых Матфея, Марка, Лукы і Йоана. Єй переклад до русиньского языка быв лем недавно завершеный. Тоту велику роботу зробив священик Франтїшек Крайняк, парох камюньскый, і іншы люде.
Івана: То бы єм могла купити моїй дорогій бабцї. Підеме к нїй на навщіву через лїтнї вакації.
Марта: Кідь є то вшытко, так можеме зробити план. На самый перед підеме до папірництва. Такой коло нёго є книгкупецтво „Панта реі“, но а наконець оддїліня сувенірів і шматя. Они суть на другім кінцю накупного центра, простів обходу зо шматём, на другім штоку.
Івана: А церьковна література?
Марта: Тотсклеп є в центрї міста. Одвеземе ся там на тролейбусї.
Івана: Супер, а в центрї зайдеме і на каву. Позывам тя...
Марта: То нї. Я ту дома, также ты єсь моїм гостём. Выпєме каву в дакотрім з тых романтічных рештаврантів на пішій зонї. Є там неповторна атмосфера.
Івана: Гей, там на ня дыхать історія...
Марта: А ззаду на тя дыхать Марко...
Івана: Напудив єсь ня, Марку. Придаш ся к нам?
Марко: Самособов. А на каві вам буду чітати з Євангелія... часть од святого Марка.
Марта: Амінь.
Івана: З вами є все сранда... Ваш гумор мі буде хыбити...
 
Што знаєме о ппрепозіціах?    
Препозіції ся называють неповнозначны незмінны слова, служачі на выражіня різнородных одношінь назывників, містоназывників і чісловників у непрямых падах к іншым словам. Препозіції стоять все перед тым меном, з котрым ся вяжуть: выйти з хыжы, пришов міджі людей, дївча із валалу, положыв на стіл, стоїть за стїнов, лежав під орїхом і т. д.
 
Таблічка поужываня препозіційв з падами
Ґенітів без мамы, до корчмы, коло них, серед двора   
Датів  к(у) нёму, ід родічам, к морю, ку трём сестрам
Акузатів за хыжу,  над хмары, міджі дїтей, попід плїт
Локал   в лїтї,  при собі, попри шанцу, о дївчати
Інштрументал із співом, перед церьковлёв, горї прогоном

Слїдуйте, якы препозіції найчастїше хоснуєме в дакотрых конштрукціях.
 
Часослова з акузатівом Часослова з локалом
чекати на приятеля  чітати о звірятах
платити за колеґу біжати попри плотї
платити за молоко  говорити о дївчати
позерати ся на дївча санковати ся в зимі
грати на гуслях   співати о любви
 
Прономіна з акузатівом Прономіна з локалом
позерати на нас  вести ся з нима
джмурькнути на ню купати ся із нёв
прийти до них  плакати за нёв
здївати на нёго  втїкати перед ним
скаржити ся на них  стояти з нами

ЗАДАЧІ

1.  Доповнийте препозіції.
 
а) прийти ..... мамы
б) мати покій ..... жены
в) мати добре одношіня ..... сестрї
г) чекати ..... лїто
ґ) бісїдовати ..... їдлї
д) танцёвати ..... Мартов
е) біжти ..... двором 
 
2. Доповнийте препозіції ку часослову іти.
 
а) іти ..... концерт
б) іти ..... дїтину
в)  іти ..... корчмы
г)  іти ..... лїс
ґ)  іти ..... хлїб
д)  іти ..... обід
е)  іти ..... плотї
є)  іти ..... нёго
 
3. Де ся находить летадло? Доповнийте вгодны препозіції.
 
а) ..... столом
б) ..... плотї
в ..... воды
г) ..... лїсом
ґ) ..... стромами
д) ..... пецу
е) ..... хыжов
 
Ключ к задачам:
1. а) до, од, б) од, в) ку, г) на, ґ) о, при, д) з, е) за, є) за.
2. а) на, б) по, в) до, г) через, ґ) по, д) на, е) попри, є) позад.
3. а) за, над, під б) на, в) коло, г) за, над, ґ) міджі, над, д) на, в, е) під, над, за, є) в.

Kurz rusínskeho jazyka je pripravovaný podľa učebnice - Доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.
ПгДр. Кветослава Копорова: Русиньскый язык про зачаточників, Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій – Русин і Народны новинкы, Пряшів 2011


Autor: Peter Medviď
 
 
> späť

 

Naše obce

Zobraziť galérie

Ujko Vasyľ


-Ňaňku, palinka podorožala...! Budete musity menše pyty!
-Ňi, ďivko moja, ty budeš menše isty...!
Zobraziť viac
Náhľad publikácie

Československý svět v Karpatech

Československý svet v Karpatoch

Čechoslovackyj svit v Karpatach

Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať