Lekcia č. 25
Лекція 25
На годинї русиньского языка
Учітель: Добрый день, штуденты?
Штуденты: Добрый день, пане учітелю.
Учітель: Хто днесь хыбить? Хыбить хтось?
Івана: Днесь зась хыбить єден – Янко Мудрый.
Учітель: Не хыбив він і вчера?
Івана: Гей, Янко хыбив і вчера. Уж другый день є хворый. Має горячку і мусить пару днїв лежати в постелї. Быв у доктора і тот му предписав лїкы.
Учітель: То є шкода, уж другу лекцію выхабить. Высвітлить му хтось нову тему?
Івана: Вчера ся з ним учів Марко а днесь може зась дакого попросить.
Учітель: То ся мі любить, же ся стараєте єден о другого.
Івана: Янко ся барз скоро учіть. Русиньскый язык го інтересує, зато му не можеме не помочі.
Учітель: Дакому стачіть лем раз пояснити, і такой розумить, а дакому пять раз, і так не розумить.
Івана: Маєте правду, дакотрым з нас треба пояснёвати довше і веце раз... Дакому стачіть ся учіти дві годины на день, а дакому ай штири годины мало.
Учітель: То ніч, нато сьме ту. Ниґде не шатуєме. Як ся говорить – помалы дале зайдеш.
Івана: Не всягды є то так, пане учітелю. Даґде ся не старають, ці сьте порозуміли або нї. Нихто никому не поможе – а то не є добрї.
Учітель: Вера, то є зле. Выслїдком такого приступу суть неспокійны штуденты. Нихто уж веце не хыбить?
Івана: Нї, уж веце нихто не хыбить. Каждый є ту.
Учітель: Добрї, тогды можеме зачати...
Невызначены містоназывникы
Неґація
Дахто хыбить. – Нихто не хыбить.
Дам ті дашто. – Не дам ті ніч.
Даколи єм там быв. – Нїґда (николи) єм там не быв.
Быв єм даґде. – Не быв єм ниґде.
Іду дакады. – Не йду ниґде.
ЗАДАЧІ
1. Одповіджте на вопросы.
а) Хыбив днесь дахто на годинї?
б) Што ся стало Янкови?
в) Нашов ся хтось, хто му поміг?
г) Котру лекцію в школї уж Янко выхабив?
ґ) Інтересує дакого з вас русиньскый язык?
д) Треба дакому барз довго ся учіти русиньскый язык?
е) Учіли сьте ся даколи русиньскый язык?
є) Коли ся переважно учіте: водне або вночі?
ё) Учіть ся дахто даколи вночі?
2. Речіня переміньте на неґатівны.
а) Даколи іде на вакації до бабы. – .....
б) Все дакады ходить. – .....
в) Вшыткы были в школї. – .....
г) Всягды ходив пішо. – .....
ґ) Вшытко мож купити. – .....
д) Пожычіме вам дашто. – .....
е) Даколи сьме ся відїли. – .....
є) Дахто там одпав. – .....
Ключ к задачам:
1. а) Днесь на годинї хыбив Янко Мудрый. б) Янко є хворый. в) Янкови поміг Марко. г) Янко выхабив у школї уж другу лекцію.
2. а) Нїґда не іде на вакації до бабы. б) Нїґда никады не ходить. в) Нихто не быв у школї. г) Ниґде не ходив пішо. ґ) Ніч не мож купити. д) Не пожычіме вам ніч. е) Николи/нїґда сьме ся не відїли. є) Нихто там не одпав.
Kurz rusínskeho jazyka je pripravovaný podľa učebnice - Доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.
ПгДр. Кветослава Копорова: Русиньскый язык про зачаточників, Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій – Русин і Народны новинкы, Пряшів 2011
Autor: Peter Medviď
> späť
На годинї русиньского языка
Учітель: Добрый день, штуденты?
Штуденты: Добрый день, пане учітелю.
Учітель: Хто днесь хыбить? Хыбить хтось?
Івана: Днесь зась хыбить єден – Янко Мудрый.
Учітель: Не хыбив він і вчера?
Івана: Гей, Янко хыбив і вчера. Уж другый день є хворый. Має горячку і мусить пару днїв лежати в постелї. Быв у доктора і тот му предписав лїкы.
Учітель: То є шкода, уж другу лекцію выхабить. Высвітлить му хтось нову тему?
Івана: Вчера ся з ним учів Марко а днесь може зась дакого попросить.
Учітель: То ся мі любить, же ся стараєте єден о другого.
Івана: Янко ся барз скоро учіть. Русиньскый язык го інтересує, зато му не можеме не помочі.
Учітель: Дакому стачіть лем раз пояснити, і такой розумить, а дакому пять раз, і так не розумить.
Івана: Маєте правду, дакотрым з нас треба пояснёвати довше і веце раз... Дакому стачіть ся учіти дві годины на день, а дакому ай штири годины мало.
Учітель: То ніч, нато сьме ту. Ниґде не шатуєме. Як ся говорить – помалы дале зайдеш.
Івана: Не всягды є то так, пане учітелю. Даґде ся не старають, ці сьте порозуміли або нї. Нихто никому не поможе – а то не є добрї.
Учітель: Вера, то є зле. Выслїдком такого приступу суть неспокійны штуденты. Нихто уж веце не хыбить?
Івана: Нї, уж веце нихто не хыбить. Каждый є ту.
Учітель: Добрї, тогды можеме зачати...
Невызначены містоназывникы
0% | 100% | ||
---|---|---|---|
хто? | да + хто, хто + сь | ни + хто | каждый, вшыткы |
што? | да + што, што + сь | ніч | вшытко |
коли? | да + коли, коли + сь | ни + коли, нїґда | все |
де? | да + ґде, де + сь | ни + ґде | всягды |
кады? | да + кады, кады + сь | ни + кады | всягды |
Як часто? переважно звычайно все |
барз часто | часто | даколи | малоколи | нїґда, николи |
---|---|---|---|---|---|
100% | 80% | 60% | 50 – 40% | 20% | 0% |
Неґація
Дахто хыбить. – Нихто не хыбить.
Дам ті дашто. – Не дам ті ніч.
Даколи єм там быв. – Нїґда (николи) єм там не быв.
Быв єм даґде. – Не быв єм ниґде.
Іду дакады. – Не йду ниґде.
ЗАДАЧІ
1. Одповіджте на вопросы.
а) Хыбив днесь дахто на годинї?
б) Што ся стало Янкови?
в) Нашов ся хтось, хто му поміг?
г) Котру лекцію в школї уж Янко выхабив?
ґ) Інтересує дакого з вас русиньскый язык?
д) Треба дакому барз довго ся учіти русиньскый язык?
е) Учіли сьте ся даколи русиньскый язык?
є) Коли ся переважно учіте: водне або вночі?
ё) Учіть ся дахто даколи вночі?
2. Речіня переміньте на неґатівны.
а) Даколи іде на вакації до бабы. – .....
б) Все дакады ходить. – .....
в) Вшыткы были в школї. – .....
г) Всягды ходив пішо. – .....
ґ) Вшытко мож купити. – .....
д) Пожычіме вам дашто. – .....
е) Даколи сьме ся відїли. – .....
є) Дахто там одпав. – .....
Ключ к задачам:
1. а) Днесь на годинї хыбив Янко Мудрый. б) Янко є хворый. в) Янкови поміг Марко. г) Янко выхабив у школї уж другу лекцію.
2. а) Нїґда не іде на вакації до бабы. б) Нїґда никады не ходить. в) Нихто не быв у школї. г) Ниґде не ходив пішо. ґ) Ніч не мож купити. д) Не пожычіме вам ніч. е) Николи/нїґда сьме ся не відїли. є) Нихто там не одпав.
Kurz rusínskeho jazyka je pripravovaný podľa učebnice - Доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.
ПгДр. Кветослава Копорова: Русиньскый язык про зачаточників, Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій – Русин і Народны новинкы, Пряшів 2011
Autor: Peter Medviď
> späť
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Vegetarian . čolovik netradičnoj kulinarnoj orientaciji...
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať