Lekcia č. 25

Лекція 25
 
На годинї русиньского языка
Учітель: Добрый день, штуденты?
Штуденты: Добрый день, пане учітелю.
Учітель: Хто днесь хыбить? Хыбить хтось?
Івана: Днесь зась хыбить єден – Янко Мудрый.
Учітель: Не хыбив він і вчера?
Івана: Гей, Янко хыбив і вчера. Уж другый день є хворый. Має горячку і мусить пару днїв лежати в постелї. Быв у доктора і тот му предписав лїкы.
Учітель: То є шкода, уж другу лекцію выхабить. Высвітлить му хтось нову тему?
Івана: Вчера ся з ним учів Марко а днесь може зась дакого попросить.
Учітель: То ся мі любить, же ся стараєте єден о другого.
Івана: Янко ся барз скоро учіть. Русиньскый язык го інтересує, зато му не можеме не помочі.
Учітель: Дакому стачіть лем раз пояснити, і такой розумить, а дакому пять раз, і так не розумить.
Івана: Маєте правду, дакотрым з нас треба пояснёвати довше і веце раз... Дакому стачіть ся учіти дві годины на день, а дакому ай штири годины мало.
Учітель: То ніч, нато сьме ту. Ниґде не шатуєме. Як ся говорить – помалы дале зайдеш.
Івана: Не всягды є то так, пане учітелю. Даґде ся не старають, ці сьте порозуміли або нї. Нихто никому не поможе – а то не є добрї.
Учітель: Вера, то є зле. Выслїдком такого приступу суть неспокійны штуденты. Нихто уж веце не хыбить?
Івана: Нї, уж веце нихто не хыбить. Каждый є ту.
Учітель: Добрї, тогды можеме зачати...
 
Невызначены містоназывникы
 
    0% 100%
хто? да + хто, хто + сь ни + хто каждый, вшыткы
што? да + што, што + сь ніч вшытко
коли? да + коли, коли + сь ни + коли, нїґда все
де? да + ґде, де + сь ни + ґде всягды
кады? да + кады, кады + сь ни + кады всягды
 
Як часто?
переважно
звычайно
все
барз часто часто даколи малоколи нїґда, николи
100% 80%  60% 50 – 40% 20% 0%

Неґація
Дахто хыбить. – Нихто не хыбить.
Дам ті дашто. – Не дам ті ніч.          
Даколи єм там быв. – Нїґда (николи) єм там не быв.
Быв єм даґде. – Не быв єм ниґде.
Іду дакады. – Не йду ниґде.
 
ЗАДАЧІ

1. Одповіджте на вопросы.
а) Хыбив днесь дахто на годинї?
б) Што ся стало Янкови?
в) Нашов ся хтось, хто му поміг?
г) Котру лекцію в школї уж Янко выхабив?
ґ) Інтересує дакого з вас русиньскый язык?
д) Треба дакому барз довго ся учіти русиньскый язык?
е) Учіли сьте ся даколи русиньскый язык?
є) Коли ся переважно учіте: водне або вночі?
ё) Учіть ся дахто даколи вночі?
 
2. Речіня переміньте на неґатівны.
а) Даколи іде на вакації до бабы. – .....
б) Все дакады ходить. – .....
в) Вшыткы были в школї. – .....
г) Всягды ходив пішо. – .....
ґ) Вшытко мож купити. –  .....
д) Пожычіме вам дашто. – .....
е) Даколи сьме ся відїли. – .....
є) Дахто там одпав. – .....

Ключ к задачам:
1. а) Днесь на годинї хыбив Янко Мудрый. б) Янко є хворый. в) Янкови поміг Марко. г) Янко выхабив у школї уж другу лекцію.
2. а) Нїґда не іде на вакації до бабы. б) Нїґда никады не ходить. в) Нихто не быв у школї. г) Ниґде не ходив пішо. ґ) Ніч не мож купити. д) Не пожычіме вам ніч. е) Николи/нїґда сьме ся не відїли. є) Нихто там не одпав.

Kurz rusínskeho jazyka je pripravovaný podľa učebnice - Доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.
ПгДр. Кветослава Копорова: Русиньскый язык про зачаточників, Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій – Русин і Народны новинкы, Пряшів 2011


Autor: Peter Medviď
 

> späť

 

Naše obce

Zobraziť galérie

Ujko Vasyľ


-Otče, prošu rozhrišeňije, choču sja rozvesty z Vasyľom...
-Ta čom, ďivko moja...?
-Lem pyje, nygde ne robyť i ňa byje...!
-Ta čom jes soj takoho brala?
-Durna jem byla...!
-No ta vydyš, vin soj ťa durnu vzav a ty mu teper tak...!

Zobraziť viac
Náhľad publikácie

Československý svět v Karpatech

Československý svet v Karpatoch

Čechoslovackyj svit v Karpatach

Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať