Lekcia č. 26

Лекція 26


Потёмкiновы школы


(урывок)

І кідь є з боку державы наоко вшытко дотримане, і так de iure не сьме діскрімінованы проти маёрітї, закон порушеный не є, de facto є сітуація інакша. Причін можу увести такой дакілько. Єдным з проблемів є, же так на міністерстві, як і на низшых рівнях самосправы, не є чоловік, компетентный рїшати вопрос русиньского школства. Сьте директором школы і мате з дачім проблем? Можете закликати на лампарню. Кідь вас іщі тото не привело до безнадїї і напрік тому хочете школу утримати і порадити собі сам, прийдуть самособов вопросы учебників. Новый русиньскый учебник не быв выдрукованый три рокы. Міджі нима є і Букварь, котрого зо старого выданя не єствує ани єден фалаток. Но але нашто русиньскім школярам Букварь, можеме першу класу предці зачати рівно з чітанём літературной выховы про сему класу, котра к діспозіції є. Причіна, чом не суть книжкы? Суть в едічнїм планї, але, нажаль... не суть фінанції. Русиньскы учебникы суть про державу дорогы. Но самособов суть дорогы, кідь хтось на міністерстві посмотрить на кількость школярїв і такый самый рахунок дасть выдруковати із учебників. 100 книжок выйде дорого, тісяч выйде туньше. Давати друковати малы рахункы зробить лем економічный аналфабет, або тот, хто ани не хоче до будучности раховати з русиньскым школством. Также почекайте. Діти за тот час навчайте з ничого і потім ся чудуйте, же інтерес і на тых школах, де передтым быв, днесь не є. А коло фінанцій і зістанеме. Тото нажаль не є проблемом лем державы, але і нашых школ. Покля высвідчіня в слоацькій верзії купить школа за дакілько центів, єдно русиньске стоїть 2 евра. Жебы сьме ся не повторяли, причіна є тота сама, што коло учебників. Мала кількость выдрукованых фалатків. То, же то заплатить школа, котра на то не дістане жадну компензацію і так є властно фінанчно діскрімінована з іншов школов, то є вже проблем директора школы, нї державы. Аналоґічно є то з класныма книжками. Тоты нелемже стоять в русиньскій верзії 15 евро, але, як єм ся дізнав, доднесь їх іщі од зачатку школьского рока школы не дістали, хоць грошы мусили заплатити в авґустї. Самособов, кібы пришла школьска іншпекція і видїла, же класны книжкы хыбують, так є з того проблем великый Прага, але проблем школы, ні проблем державов выбраного додавателя. І могли бы сьме продовжовати. Но, не чудуйме ся, кідь ся такій школї сперать і староста, котрый на тото вшытко мусить найти грошы.

Петро МЕДВІДЬ

1. Напиште речіня із уведженых слов.
 
Янко Івана Марко Марта мы они
все малоколи барз часто переважно часто нїґда
ходити до бабы учіти ся чітати книгы ходити плавати співати ходити до кіна
в суботу вночі через вакації в пятніцю при роботї в недїлю
 
а) .....
б) .....
в) .....
г) .....
ґ) .....
д) .....
 
2. З утвореных позітівных речінь в задачі 4 утворьте  неґатівны і наспак – з неґатівных утворьте позітівны.
 
а) .....
б) .....
в) .....
г) .....
ґ) .....
д) .....
 
3. Із слов напиште речіня і їх неґацію.
а) Даколи – іти – природа – до – з – приятелї.
+ .....
– .....
б) Він – часто – до – ходити – доктор – взимі.
+ .....
– .....
в) Мама – все – старати ся – свої – о – дїти.
+ .....
– .....
г) Отець – скоро – вставати – все – рано.
+ .....
– .....
ґ)  Мій – штудовати – барз часто – вночі – приятель.
+ .....
– .....
д) Звычайно – робота – іти – до – година – о восьмій.
+ .....
– .....
е) Она – пити – алкогол – малоколи.
+ .....
– .....
 
4. К одповідям напиште вопросы.
а) До роботы ходжу каждый день. – ..... ?
б) Ніч єм ті не принїс. – ..... ?
в) Всягды ходжу автом. – ..... ?
г) Даколи прийду до вас. – ..... ?
ґ) Не йду ниґде. – ..... ?
д) Нїґда ся не верну.– ..... ?
е) Нихто ня ту не знає. – ..... ?
є) Николи єм там не быв. – ..... ?

Ключ к задачам:
1. а) Янко все ходить до бабы в суботу. б) Івана малоколи ся учіть вночі. в) Марко барз часто чітать книгы через вакації. г) Марта переважно ходить плавати в пятніцю. ґ) Мы часто співаме прироботї. д) Они нїґда не ходять до кіна в недїлю.

2. а) Янко нїґда не ходить до бабы в суботу. б) Івана николи/нїґда ся не учіть вночі. в) Марко малоколи чітать книгы через вакації. г) Марта малоколи ходить плавати в пятніцю. ґ) Мы нїґда не співаме при роботї. д) Они все ходять до кіна в недїлю.

3. а) Даколи іду до природы з приятелями. Нїґда не йду до природы з приятелями. б) Він часто ходить до доктора взимі. Він нїґда не ходить до доктора взимі. в) Мама все ся старать о свої дїти. Мама нїґда ся не старать о свої дїти. г) Отець все вставать скоро рано. Отець нїґда не вставать скоро рано. ґ) Мій приятель барз часто штудує вночі. Мій приятель николи не штудує вночі. д) Звычайно іду до роботы о восьмій годинї. Нїґда не іду до роботы о восьмій годинї. е) Она малоколи пє алкогол. Она нїґда не пє алкогол.

4. а) Як часто ходиш до роботы? б) Дашто єсь мі принїс? в) Даґде ходиш автом? г) Коли при-йдеш до нас? г) Ідеш даґде? ґ) Даколи ся вернеш? д) Дахто тя ту знає? є) Даколи єсь там быв?

Kurz rusínskeho jazyka je pripravovaný podľa učebnice - Доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.
ПгДр. Кветослава Копорова: Русиньскый язык про зачаточників, Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій – Русин і Народны новинкы, Пряшів 2011


Autor: Peter Medviď
 
 
> späť

 

Naše obce

Zobraziť galérie

Ujko Vasyľ


Ujko Vasyľ: Socialna balada
-Mam paru eksameňiv/skušok z marks-leňinizmu.. Ale až tu na facebooku jem poňav/pochopyv, što to je lumpenproletariat...
Zobraziť viac
Náhľad publikácie

Československý svět v Karpatech

Československý svet v Karpatoch

Čechoslovackyj svit v Karpatach

Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať