Lekcia č. 27

Лекція 27
 
Іванинa фамелія припутовала до Пряшова
В інтернатї
(Формална комунікація)

Іванина мама: Добрый день. Ту суть на квартелю штуденты лїтнёй школы русиньского языка?
Уряднічка: Прошу почекати минутку, попозерам на розпис. Є то так. Штуденты міджінародной лїтнёй школы – од 12. юна до 3. юла 2011. Новый інтернат – другый, третїй і четвертый шток.
Іванина мама: Также сьме у добрїм інтернатї.
Уряднічка: Не цалком. Штудентів лїтнёй школы сьме уквартелёвали в новім інтернатї.
Іванина мама: А де ся находить тот новый інтернат? Маме ту адресу – уліця 17. новембра чісло 11.  А то є преці ту.
Уряднічка: Адреса є правилна. Обидва інтернаты суть на єднакій уліцї.  Кідь выйдете вон, простів старого інтернату, в котрім ся теперь находиме,  збачіте парковиско.  По ёго правім боцї є высока будова – то є новый інтернат. Попровадити вас?
Іванина мама: Дякую за ласкавость. Потрафлю сама. Добрї сьте мі то высвітлили. Уж знам, де треба іти. Досвіданя.
Уряднічка: Красный день.
 

Повторюєме присвойны придавникы – чій? чія? чіє? чії?
В Іваниній ізбі
(Неформална комунікація)

Івана: О, мамко! Єм з того несподївана. Ніч сьте мі не авізовали...
Іванина мама: Тато дістав нечекано доволенку.  Добрї ся трафило, же єсь якраз і ты у Пряшові. Вырїшыли сьме забити дві мухы єднов ранов – навщівити нашых довгорічных приятелїв Скірковых.  Но а самособов, і тебе, і твоїх приятелїв. Не представиш нас?
Івана: Гей. То суть мої найлїпшы приятелї – Янко зо Сербії, Марта зо Словакії, єй брат-двійня Марко і Маркова добра приятелька Ленка. Представлям вам моїх наймилїшых родічів – маму і тата. А тото є мамина старша сестра Анна, няньків молодшый брат Петро, а тот блондявый красавець є мій наймолодшый брат Павел.
Іванин отець: Ларисо, видиш, мають ту прекрасне бываня.  А страва є добра? Лїпша, як дома у мамы?
Івана: Гей, є предобра. Варять нам найсмачнїшы їдла на світї! Є то така бабчина кухня. Пирогы з бандурками, галушкы з солодков капустов, рїзанкы – твароговы або маковы, докінця раз сьме мали і кендерічану кашу і орїховы закручаникы.
Іванин брат: Суть ту і даякы красны місця, котры ся оплатить попозерати?
Івана: Про тебе буде найінтереснїшый  Музей модерного уменя Енді Варгола в Міджілабірцях. Раджу вам попозерати ся до Міджілаборець. Завтра там буде і фолклорный фестівал. Говорять, же в Лабірцю суть найвеселїшы фестівалы.
Іванина мама: А будуть там выступати і тоты популарны „Пайташе“? 
Івана: То не знам, але на Словакії суть і другы файны народны капелы, може і лїпшы, як „Пайташе“.
Іванин отець: Може бы з нами пішли і Скірковы. Тїшу ся на фестіваловы Міджілабірцї. Є то моє наймилїше місто на Словакії. Ходив єм ту як молодый паробок.  Гелена говорила, же сі тыж возьмуть пару днїв доволенкы. Но, молодеж, теперь вас уж охабиме. Ідеме до Скірковых. Кідь будеш дашто потребовати, Івано, та можеш зателефоновати до Скірковых, бо мій мобіл є погубеный. Треба го оправити.
Івана: Кідь мають інтернет, та можеме  бісїдовати на скайпі. Але ходити з вами по Пряшові не буду, бо мій проґрам є дость набитый, также не мам много вольного часу.
Іванин брат:    Лем ся уч, будеш премудра...
 
Ступнёваня придавників і творїня елатіву в русинськім языку
Елатів –ступінь на выражіня найвысшой міры якости. Творить ся од суперлатіву доданём префікса як-, напр.: якнайлїпшый, якнаймудрішый, якнайстаршый...
 
Може ся творити і од основного ступня – позітіву дакотрых придавників доданём префікса пре-: милый – премилый, добрый – предобрый, мудрый – премудрый, красный – прекрасный, чудесный – пречудесный, великый – превеликый, давный – предавный, любый – прелюбый, дорогый – предорогый...
 
Елатів ся творить в переважній мірї од придавників з позітівнов конотаціов, але найдуть ся і придавникы неґатівной конотації, напр.: страшный – престрашный, глупый – преглупый, скупый – прескупый...
   
ЗАДАЧІ:

1. Найдийте в другім текстї придавникы другого ступня порівнаня (компаратіву) і третёго ступня (суперлатіву). Утворьте од них позітів. Нашли сьте в текстї і даяку інакшу форму придавників?
 
2. Доповнийте суперлатів якостных придавників і присвойны (посесівны) придавникы у правилній формі і одповіджте на вопросы.
а) Як ся зве (молодый, Івана) ..... брат?
б) Як ся зве (Івана, дорога) ..... мама? 
в) Як ся зве (добра) ..... приятелька (Івана, мама) ..... зо Словакії ?
г) Є Івана (молода, Марта) ..... приятелька?
ґ) Є (бабка) ..... кухня про Івану (смачна) ..... ? 
д) Є Янко (Марко, добрый) ..... приятель?
е) Є (Павел, милый) ..... місто Ужгород?    є) Жыють (Лариса, добры) ..... приятелї в Пряшові?  
 
Ключ к задачам:
1. найлїпшы, найлїпшых, молодшый, наймолодшый, прекрасне, лїпша, предобра, найсмачнїшы, найінтереснїшый, найвеселїшы, лїпшы, наймилїше, премудра.
 
2. а) наймолодшый Іванин; б) Іванина, найдорожша; в) найлїпша, Іваниной мамы; г) наймо-лодша Мартина; ґ) бабчина, найсмачнїша; д) Марків найлїпшый; е) Павлове наймилїше; є) Ларисины найлїпшы.

Kurz rusínskeho jazyka je pripravovaný podľa učebnice - Доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.
ПгДр. Кветослава Копорова: Русиньскый язык про зачаточників, Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій – Русин і Народны новинкы, Пряшів 2011


Autor: Peter Medviď
 
 
> späť