Lekcia č. 5
Лекція 5 – Lekcia 5
Йосиф і ёго жена (приповідка - урывок)
Быв єден молодый леґінь в єднім краю за царя. Мено мав красный Йосиф. І так казав, же ся нїґда не буде женити, бо то зрада чоловікови. Через жену годен на смерть прийти, а він може довше жыти. Має три країны, котры найдорогшы в світї, де ся найвеце золото править. Пришов до нёго малярь, попросив од Йосифа царя:
„Найяснїшый царю! Я єм майстер, не маю фурмы малёвати, што запив єм ся, заставив єм фурму на палїнку, теперь не хоче нихто вымінити, я не маю з чого жыти!“
Звідує ся од нёго краль: „Яка фурма дорога?“
„Кідь вшелияко годны малёвати і по сто по пятьдесят златых, кілько потрібно до того ремесла...“
Добрый царь Йосиф учінив добрї худобному чоловікови; дав му сто пятьдесят златых: не велив вертати. Ёму малярь в дарунок єдну кішасонку змалёвав, што ся Йосифови полюбила. Кібы така даґде дївка в ёго краю была, така шумна, як тот образ, та бы єй за жену взяв, ці богата, ці худобна! За грошы росказав му малёвати сїм образів такых єднакых. Малярь намалёвав такых сїм образів. І взяв царь тоты образы, дав своїм тїстім, жебы ішли з тыма образами по ёго країнах, ёму таку жену глядати. Нашли єдной бабы дївку і привели до царя. Была за піврока у прекрасного Йосифа, закля пришов на свадьбу турецькый баша, другый царь. Як ся женили і танцёвали, турецькый баша з Йосифовов кралёвнов, пошептав їй: „Ці любиш ты мене?“
Жрідло: Етнографічні матеріяли з Угорської Руси - Том 2 - 1896
Придавникы в русиньскім языку – Prídavné mená v rusínskom jazyku
V rusínskom jazyku sú prídavné mená zhodné v rode, čísle a páde s podstatnými menami, ku ktorým sa viažu.
Ступнёваня придавників – Stupňovanie prídavných mien
Pri pravidelnom stupňovaní od základného stupňa tvoríme vysší stupeň „komparatív“ tak, že základu slova pridáme príponu -ш-/-іш-: высокый – высшый, низкый – низшый, красный – красшый, богатый – богатшый, веселый – веселшый, бідный – біднїшый, зеленый – зеленїшый, худобный – худобнїшый.
Pre niektoré prídavné mená to ale neplatí. Majú tzv. nepravidelné stupňovanie. To znamená, že pri tvorení komparatívu sa mení základ slova, rovnako, ako v slovenčine: добрый – лїпшый, малый – меншый, злый – гіршый.
Od komparatívu, druhého stupňa, tvoríme potom tretí stupeň „superlatív“ pridaním predpony най-, napr.:высшый – найвысшый, низшый – найнизшый, красшый – найкрасшый, лїпшый – найлїпшый, меншый – найменшый.
*Zapamätejme si: Od privlastňovacích zámen nemôžeme utvoriť ani komparatív, ani superlatív. Príklady:
Мама має нову книжку. То є мамина книжка. Тота книжка є мамина.
Дїдо сі купив флавшовый ґерок. Тот ґерок є дїдів. То є дїдів ґерок.
Марко обув новы боканчі. Марковы боканчі суть новы. То суть Марковы новы боканчі.
Марта розбила фінджу на кавей. Тота розбита Мартина фінджа є в смітю.
Задачі – Úlohy
Прирядьте к назывнику з першого стопчіка одповідный придавник з другого стопчіка. Памятайте на род. – Priraďte k podstatným menám z prvého stĺpca správne prídavné meno. Pamäjte na rod.
а) дївча зеленый
б) брат добра
в) стіл деревяный
г) Марко белава
ґ) стром замащеный
д) мачка таркаста
е) курка высокый
є) горнець зломена
ё) дїдо смутне
ж) рука чорна
з) фарба солодка
и) шовґор веселый
і) щава дудравый
ї) школа чіста
й) правда малый
Доповнюйтепридавник, компаратів або суперлатів. – Doplňte prídavné meno, komparatív alebo superlatív.
1. добрый – – найлїпшый
2. мудрый – мудрїшый –
3. малый – меншый –
4. – низшый – найнизшый
5. зеленый – – найзеленїшый
6. блїдый – блїдшый –
7. великый – – найбівшый
8. – милїшый – наймилїшый
9. старый – старшый –
Ключ к задачам: - Kľúč k úlohám:
1. а) смутне дївча, б) дудравый брат, в) деревяный стіл, г) малый Марко, ґ) зеленый стром, д) чорна мачка, е) таркаста курка, є) замащеный горнець, ё) высокый дїдо, ж) зломена рука, з) белава фарба, и) веселый шовґор, і) солодка щава, ї) нова школа, й) чіста правда.
2. 1. лїпшый 2. Наймудрїшый 3. Найменшый 4. низкый 5. зеленїшый 6. найблїдшый 7. бівшый 8. милый 9. найстаршый
Kurz rusínskeho jazyka je pripravovaný podľa učebnice - Доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.
ПгДр. Кветослава Копорова: Русиньскый язык про зачаточників, Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій – Русин і Народны новинкы, Пряшів 2011
Autor: Peter Medviď
> späť
Йосиф і ёго жена (приповідка - урывок)
Быв єден молодый леґінь в єднім краю за царя. Мено мав красный Йосиф. І так казав, же ся нїґда не буде женити, бо то зрада чоловікови. Через жену годен на смерть прийти, а він може довше жыти. Має три країны, котры найдорогшы в світї, де ся найвеце золото править. Пришов до нёго малярь, попросив од Йосифа царя:
„Найяснїшый царю! Я єм майстер, не маю фурмы малёвати, што запив єм ся, заставив єм фурму на палїнку, теперь не хоче нихто вымінити, я не маю з чого жыти!“
Звідує ся од нёго краль: „Яка фурма дорога?“
„Кідь вшелияко годны малёвати і по сто по пятьдесят златых, кілько потрібно до того ремесла...“
Добрый царь Йосиф учінив добрї худобному чоловікови; дав му сто пятьдесят златых: не велив вертати. Ёму малярь в дарунок єдну кішасонку змалёвав, што ся Йосифови полюбила. Кібы така даґде дївка в ёго краю была, така шумна, як тот образ, та бы єй за жену взяв, ці богата, ці худобна! За грошы росказав му малёвати сїм образів такых єднакых. Малярь намалёвав такых сїм образів. І взяв царь тоты образы, дав своїм тїстім, жебы ішли з тыма образами по ёго країнах, ёму таку жену глядати. Нашли єдной бабы дївку і привели до царя. Была за піврока у прекрасного Йосифа, закля пришов на свадьбу турецькый баша, другый царь. Як ся женили і танцёвали, турецькый баша з Йосифовов кралёвнов, пошептав їй: „Ці любиш ты мене?“
Жрідло: Етнографічні матеріяли з Угорської Руси - Том 2 - 1896
Придавникы в русиньскім языку – Prídavné mená v rusínskom jazyku
V rusínskom jazyku sú prídavné mená zhodné v rode, čísle a páde s podstatnými menami, ku ktorým sa viažu.
Сінґулар | Плурал | |
---|---|---|
Мужскый род | красный хлоп | красны хлопи |
Женьскый род | красна жена | красны жены |
Середнїй род | красне дївча | красны дївчата |
Ступнёваня придавників – Stupňovanie prídavných mien
Pri pravidelnom stupňovaní od základného stupňa tvoríme vysší stupeň „komparatív“ tak, že základu slova pridáme príponu -ш-/-іш-: высокый – высшый, низкый – низшый, красный – красшый, богатый – богатшый, веселый – веселшый, бідный – біднїшый, зеленый – зеленїшый, худобный – худобнїшый.
Pre niektoré prídavné mená to ale neplatí. Majú tzv. nepravidelné stupňovanie. To znamená, že pri tvorení komparatívu sa mení základ slova, rovnako, ako v slovenčine: добрый – лїпшый, малый – меншый, злый – гіршый.
Od komparatívu, druhého stupňa, tvoríme potom tretí stupeň „superlatív“ pridaním predpony най-, napr.:высшый – найвысшый, низшый – найнизшый, красшый – найкрасшый, лїпшый – найлїпшый, меншый – найменшый.
Tворїня компaратіву і суперлатіву – Tvorenie komparatívu a superlatívu |
---|
высокый /выс – шый / най – выс – шый |
милый / мил – їшый / най – мил – їшый |
добрый / лїп – шый / най – лїп – шый |
*Zapamätejme si: Od privlastňovacích zámen nemôžeme utvoriť ani komparatív, ani superlatív. Príklady:
Мама має нову книжку. То є мамина книжка. Тота книжка є мамина.
Дїдо сі купив флавшовый ґерок. Тот ґерок є дїдів. То є дїдів ґерок.
Марко обув новы боканчі. Марковы боканчі суть новы. То суть Марковы новы боканчі.
Марта розбила фінджу на кавей. Тота розбита Мартина фінджа є в смітю.
Задачі – Úlohy
Прирядьте к назывнику з першого стопчіка одповідный придавник з другого стопчіка. Памятайте на род. – Priraďte k podstatným menám z prvého stĺpca správne prídavné meno. Pamäjte na rod.
а) дївча зеленый
б) брат добра
в) стіл деревяный
г) Марко белава
ґ) стром замащеный
д) мачка таркаста
е) курка высокый
є) горнець зломена
ё) дїдо смутне
ж) рука чорна
з) фарба солодка
и) шовґор веселый
і) щава дудравый
ї) школа чіста
й) правда малый
Доповнюйтепридавник, компаратів або суперлатів. – Doplňte prídavné meno, komparatív alebo superlatív.
1. добрый – – найлїпшый
2. мудрый – мудрїшый –
3. малый – меншый –
4. – низшый – найнизшый
5. зеленый – – найзеленїшый
6. блїдый – блїдшый –
7. великый – – найбівшый
8. – милїшый – наймилїшый
9. старый – старшый –
Ключ к задачам: - Kľúč k úlohám:
1. а) смутне дївча, б) дудравый брат, в) деревяный стіл, г) малый Марко, ґ) зеленый стром, д) чорна мачка, е) таркаста курка, є) замащеный горнець, ё) высокый дїдо, ж) зломена рука, з) белава фарба, и) веселый шовґор, і) солодка щава, ї) нова школа, й) чіста правда.
2. 1. лїпшый 2. Наймудрїшый 3. Найменшый 4. низкый 5. зеленїшый 6. найблїдшый 7. бівшый 8. милый 9. найстаршый
Kurz rusínskeho jazyka je pripravovaný podľa učebnice - Доц. ПгДр. Анна Плїшкова, ПгД.
ПгДр. Кветослава Копорова: Русиньскый язык про зачаточників, Словеньска асоціація русиньскых орґанізацій – Русин і Народны новинкы, Пряшів 2011
Autor: Peter Medviď
> späť
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Dva indikatory zdorovľa miži Rusnakami:
-Smije pyty... i Pyty dochtor zakazav...!
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať