Martin Karaš na čeli Svitovoho fora rusyňskoj molodeži

Паралерно із 10. СКР засідав і 4. Форум русиньской молодежі (дале ФРМ), котрый ся одбыв 5.6. 2009 у сербскім Руськім Керестурі. Наша делеґація молодых Русинів в складі: Інґ. Петро Штефаняк, председа молодых Русинів на Словеньску (дале м.Р), Інґ. Мартін Караш, член ВВ м.Р, Катаріна Фурінова, членка ВВ м.Р, Мґр. Івана Сівулькова, членка м.Р і Бц. Деніса Марґетова (абсолвентка бакаларьской роботы о Русинах на Горегроню) істо на путі до далекой Сербії ани лем неподумали якый успіх їх там чекать.

Но як то уж в жывоті ходить жадный успіх ся неродить лем так. А так то было і у нашых молодых людей, жебы могли быти участниками такого вызначного світового фора мусилі, або ліпше повіджено хотіли зробити кус хосенной роботы на полю русиньства на Словеньску. Про інтерес орґанізація м.Р. выникла лем кінцом мінулого рока, 7. фебруара 2009 ся одбыв єй 1. цілословеньскый Сейм м.Р , но за так короткый час собі вытворила міцне русиньске молоде ядро на Словеньску. Робота молодых людей, їх сила хотіня, модерный дух, нова форма роботы заложена не на основі приватных аверзій з минулости (як ся то стало трендом у іншых русиньскых орґанізацій на Словеньску) але будованых на конкретных темах і проблемах Русинів, за так короткый час выбудовала у орґанізації важность і решпект у іншых міцнішых орґанізацій на Словеньску.

А тото потвердили і на 4. СФРМ на якого были вшытці участникамі і делеґатамі по першыраз. Орґанізацію перед делеґатами із 8 штатів СФРМ передставив і презентовав єй председа Інґ. Петро Штефаняк, він повів, же молоды люде на Словеньску мають великый інтерес о русиньство і же орґанізація є одкрыта каждый можній сполупраці і каждому Русинов. Дале звыразнив головны візії, цілі і задачі м. Р, сучастні інформовав о акціях котры уж зреалізовали м.Р і котры лем іщі готують на тот рік. А в непослїднім ряді вказав лоґо м.Р, інтернетову сторінку, як і іншый пропаґачный матеріял. По тім настало тихо...по ним пришов великый аплавз і выслови зачудованя. Єдным словом наша до того часу не аж так знама орґанізація очаровала вшыткых. Што потвердив і єден із орґанізаторів СФРМ Миколай Медеші із Сербії:
,, можу повисти, же словеньска делеґація ся достойні і ексцелентні приготовила на днешнє рокованя і їх презентація не мать хыбу. Мы сьме таке дашто неприготовили, єднак сьме на то немали час, бо сьме ся заподївали орґанізованьом СФРМ, а за дальше мушу повісти правду, же мы не маме аж так выпрацовану концепцію як м.Р’’. Його слова потвердили і іншы делеґати. З того выпливать, же наша орґанізація была єднозначні найліпшы приготовлена на цілосвітове форум. Но неє то лем о хвалі, бо ту є потрібне звыразнити іщі єден факт, а то же молодый Русин потребує не лем почути співналежность, но докаже веце прияти конштруктівну крітіку, котра го істо буде мотівовати до дальшой роботы.

О роботі в іншых орґанізаціях розповили і Светлана Петрецька з Румунії, Будимір Сабодайко із Сербії, Меліта Вашаш з Хорватьска і Андрій Трохановсый з Польска. Ту мож повисти, же кажда країна пришла до СФРМ з чімс новым, інтересным, но на єднім ся згодли вшытці а то: взаємна підпора і сполупраця вшыткых орґанізації. Темов засіданя была і взаємна выміна контактів, надвязаня сполупраці меджі окремыма русиньскыма орґанізаціями, главні в облатси цестовного руху, русиньской културы, продовжованя меджінародных літніх таборів, пропаґачных актівіт ітд. Потім пришло дальше ,,бум’’ а то кідь дакотры орґанізації зачали свої орґанізації презентовати по анґліцькы. Тогды вшытці притомны стихлы, бо думам, же днесь уж нихто з молодых школованых людей не мать проблем порозуміти по анґліцькы, но і так єй презентація русиньскых орґанізації по анґліцькы мала неґатівный одзыв. Тот факт лем потвердив, же молоды люде люблять і хотять бісідовати по русиньскы. Значіть дале ся продовжовало уж лем по русиньскы...

Дальшый барз емотівный выступ мав і Василь Пукіш, делеґат за Україну, котрый повів: ,, Я вас прошу, поможте нам на Україні слободно духаты... Прошу вшыткых участників СФРМ жебы ту днеська была прията єднозначна позіція ку нашой нелегкой сітуації на Україні. Уж довгы рокы єм періодічным участником СФРМ, но іщі никда єм так непросив як днеська, жебы ся штос зробило про Русинів на Україні. Бо вірте, же сітуація у нас є веце як важна. Терпиме асімілачныма репресіями, выгражаньом і переслідованьом од Українців. Тото не є демокрація ведь в послїднім часі не можу высловити ани свій погляд, бо мам родину і маленку дітину а бою ся... Уж сьме зпробовали вшыткы можны способы, обернулы сьме ся на компетентны уряды на Україні , на Світову раду Русинів ітд. Но нихто нам непоміг і нихто неблагав за так природный і суверейный яв, якым є узнаня народности Русин на Україні´´.

По його высловах запановав смуток і было барз чути як ся молоды люде знають вжыти до сітуації на Україні. Тото годночу за велике ґесто молодых русинів, бо не лем же зачала пановати емпатія на сучастну сітуацію там, но тота важна тема гнедь выкликала діскузію ку дештруктівным поступам українців в одношыню ку Русинам. Різны ідеї, планы і конкретны пропозіції котры были наслїдні залучены до Резолуції, доказовали лем тото, же молоджава мать дяку і хоче помочі нашым братам на Підкарпатії. Так як ся законіті у жывоті черять добро із злом, так тому было і на засіданю 4. СФРМ, великый ентузіязмус, дяка до роботы, перфектны ідеї ітд. вычеряв знова смутный факт, якым было, же нихто з притомных немав Становы СФРМ. Наша делеґація была з того смутна, зато же як новый член СФРМ хотіла знати обсяг Станов, но тоты там немав нихто. Настала сітуація выгварок, же Становы мать тот або тот, но у фіналнїй верзії їх немав нихто. На кінець ся нашла єдна ,, добродітелька’’, котра повила, же Станови мать дома в електронічній подобі а докінця, же суть уж і переложены до анґліцькой верзії і же гнедь по скінченю СФРМ їх порозпосилать каждой орґанізації... Но подля потвердженых інформації тоты Становы не суть до днешнього дня. А зато і з той причіны быв повіреный М. Караш, жебы были проконзултованы стары Становы (кідь ся найдутрь ), доповнены о новы пропозіції а наслїдні жебы вшытці членове новозволеного Выконного орґану СФРМ вытворили новы Станови СФРМ, котры будуть на найбліжшым 5. СФРМ схвалены. Но цілково є потрібне повисти, же на тім світовім форі в каждім припаді пановала демокрація, толерантность, мудрость і решпектованя розмаїтых поглядів.

Резултат волеб
В завершалной части рокованя было зволене нове веджіня СФРМ. Делеґати до Выконного орґану СФРМ зволили: Мартіна Караша за Словеньско, Васіля Пукіша за Україну, Андрія Трохановского за Польско, Будиміра Сабодайка за Сербію, Марію Сілвестрі за Северну Амеріку, Мірослава Сзеґедіго за Хорватьско і Юліюса Фірцяка за Румуньско. Тоты членове собі наслїдні за председу зволили Мартіна Караша зо Словеньска а за підпредседу Васіля Пукіша із Україны. Мартін Караш ся сучастні став і рядным членом Світовой рады Русинів за СФРМ із правом гласованя.

Інг. Мартін Караш, новозволеный председа СФРМ

Народив ся 22. януара 1985 у Старій Любовні, но і так фурт твердить, же його рідным селом є і буде русиньске село Камюнка, старолюбовяньского окресу. По штудіях на Обходній академії у Старій Любовні, успішмо закінчів штудіюм на факулті Европскых штудії і реґіоналного розвоя Словеньской польногосподарской універзіты в Нітрі, де здобив того року свіжій академічный тітул інжінєр. В році 2004 ся став ведучій 57 річного фолклорного колектіву Барвінок у Камюнці котрый є носительом русиньского фолклору. М. Караш быв єден волебный період посланцом Сельского заступітельства у Камюнці, в 2005 році быв єдным із закладателів Містной орґанізації русиньской оброды у Камюнці, де ся став і єй председом, котрым є дотепр. В 2006 році вєдно із І. Сівульковов здобив тітул Лавреата цілословеньского конкурзу Співі мого року, котрый орґанізує Русиньска оброда на Словеньску, на кошыцькім фоклорнім фестівалі CASSOVIA FOLKFEST 2007 здобили діплом за золоте пасмо. В році 2008 р. быв повіреный Русиньсков обродов на Словеньлску ініційовати заложыти цілословеньску молодежницьку орґанізацію молоды Русины, у котрый быв наслідні зволеный до Выконного выбору. В сучасности є і членом Коордіначного выбору русиньской оброды на Словеньску, актівным допісовательом Інфо Русина, орґанізатором різных културно - сполоченьскых акції як: Дні русиньскых традіції в Камюнці або Kамюнскы вечуркы. В непослїднім ряді є вызначным шірітельом і пропаґатором русиньского фолклору, традіції і ідентіти. 5.6.2009 ся став председом СФРМ, з той нагоды сьме ся го опросили:

Якы мать чутя по зволіню до функції председу СФРМ?
Є то про мене честь, но в першым ряді чую велику зодповідность, бо СФРМ є наднародностне сполоченьство а мало бы быти ґарантом будучности і дальшого розвоя русиньства. А жебы тому так было є потрібне зодповіднї вести тоту орґанізацію. Дале собі думам, же і тім ся іщі веце спропагують Русины на Словеньску, но і ціле Словеньско. Пропаґація є в днешнім часі головно тепер перед зрахованьом жытельства барз потребна а і такым способом мож притягнуты веце турістів на Словеньско. Тот факт бы собі мала усвідомити і наша Влада, або різны самосправі при підпорі ґрантів а тім вытворити і ліпшы условя про народностны меншыны, як і про наше форум.

Якый першый крок зробиш із позіції председу СФРМ?
У першым ряді є важне перепоїти вшыткы русиньскы орґанізації, жебы сьме могли вєдно рішыти проблемі, контаковати ся, черяти собі свої погляди, указовати на хыби, провлемы котры треба флексібілні рішыти в окремых штатах. Значіть, першый крок буде вытворіня інетрнетовых сторінок СФРМ, де буде наставленый і діялоґ і перепоїня на каждого члена . Є потрібне жебы сьме здобилы іщі веце контактів і новых партнерів. Даьшым кроком є жебы вшыткы орґанізації мали чім скірше СТАТУС, котрый буде переложеный і до анґліцького языка, жебы ся ним могли рядити. А в непослїднім ряді є потрібне русиньство розвивати вшыткыма доступныма модернима формамі як популарна музіка, модерне умліня ітд, бо нетреба быти конзерватівны, але внести до русиньства модерного і нового духа.

Што тя на форумі найвеце преквапіло а наопак найвеце зкламало?
Быв єм переквапленый з того великого смаку молодых людей робити і анґажовати ся до різных актівт.Чув єм у вшыткых участників велике русиньске сердце а то є основа вшыткого. Потішыли ня розумны рішіня у данных темaх. Неможу повісти, же єм з дачого зкламаный, самособов, же фурт є што выліпшовати, но скірше ня преквапіла сітуація на Русинів на Україні. Думам, же їх намаги є потрібне выздвигнуты і підпоріти. З мойой позіції ся буду анґажовати у тім жебы сьме їм там помогли. Тыж вірю же до будучности ся нашым членом стане і орґанізація молодых з Руська. Бо мы сьме і будеме одкрыти вшыткым! Новозволеному выконному орґану СФРМ на челі із його председом до дальшой роботы жычіме вельо творчой роботы, ентузіязму і вічного молодого русиньского духа.

Сілвія Лисінова