Minister zahraničnych ďil - naš Rusyn

Через нашу періодічну рубріку, котра є прісвящена зрахованю жытельства вам хочеме приближыти жывотну путь нашого наймолодшого міністра загранічных дїл Мірослава Лайчака. Може собі теперь подумате, же што мать міністер Лайчак сполочного з намі Русинамі, або зо зрахованьом жытельства, котре є уж за дверями... Одповідь є ясна!!! Є походжіньом Русин, зато думаме, же і така форма, де будеме передставлювати вызначных людей з културного, сполоченьского або політичного жывота зміцнить у нас вшыткых пересвідчіня і цінность ідентічности, прямованя і духовных цінностей нашого русиньского коріня ку зрахованю жытельства в 2011 році. На Словеньску помали пропадать дїло, жертва і наслідство великых народных будителів. В нашым народі пропадать бісіда, гордость і народна творчіть, но притім вшыткым сьме ту. Мусиме собі усвидомити, же мы не сьме на Словеньску лем туристами, але Русинами котры ту жывуть і ту як горды Русины хотять дале жыти.

Каждый народ мать своє небо і своє звізды, о многых звіздах з історії ся уж много публіковало і з почливости фурт о них спомінаме. Но жебы вам приближыти жывот сучастньой звізды, так сьме ся выбрали до русиньского села в стролюбояньскым окресі якым є Орябина. Там своє дитінство прожыв сучастных міністер заграничных діл М. Лайчак. Його мама Марія Лайчакова роджена Половкова (позн. ред. блізка прибузна з Д. Половку, віцепрезідент Карпаторусиньского центра в США), походить з того села, ( там собі в році 2001 русиньску народность запісало 323 жытелів) і є гордов Русиньков. Його отець Міхал Лайчак (уж небіщік ) походив тыж з русиньского села з Гуменьского реґіону зо села Рокытів коло Гуменного.Там собі русиньску натродность в 2001 році запісало 151 жытелів, што творить 71 % жытелів села. Подля моногых жытелів села і він тыж утримовав міцный фундамент Русиньства.

У родины Лайчаковых ся нияк інше як лем по русиньскы не бісідовало. Свідком того є і міністрова мати пани М. Лайчакова, учітелька на пензії і председничка клубу пензістів в Орябині, котрый выник при містным сельскым уряді. Во скромности про Інфо Русин повила: Од маленького дитінства сьме з нашыма дітма бісідовали лем по русиньскы. Вжывали сьме подля мужа рокытівскый діялект, котрый є кус іншый як орябяньскый. Іншу бісіду непознав ани Мірко. Кажде літо ня навщівеє зо свойов родинов а його дівці, Ларі ся барз русиньска бісіда любіть Кідь ту была мінулого року, веце як тыждень, так уж і по русиньскы бісідовала. Найвеце ся єй любіло слово яфіры. Мірко ся кажый рік в літі зучастнює футбалового турнаю меморіялу Юрая Лайчака, то є уж традічна спомінка но мого мужа –його вітця, котрый быв великый футбаліста. Тоту акцію орґанізує село Ярабіна і зучастнює ся на ньой барз вельо людей. Кажда мати є самособов на свою дітину горда, а таке чуства мам і я, но никда єм Мірка небрала як великого діпломата але як доброго чоловіка і мого маленкого хлопчіка, котрый каждому помагав. Мій сын-Русин! Мій муж фурт гварив: Хотів бы-м ся дожыти і бы-м бы щастливый, жебы мій внук, або внучка, якый іщі не є на світі, пішов до першой класы русиньской школы з русиньскым Букварьом. У ташці із міні почітачом, на дісплею якого бы были русиньскы буквы...

Лем добры спомінаня на родину Лайчаковых мать і Юстіна Панькова роджена Герькова (жена нашого вызнамного русиньского кодіфікатора, Доц. Ю. Панька ), походжіньом з Орябины. Она ся высловила : Маша Лайчакова є велика Русинка, каждый рік во сполупраці із сельскым урядом орґанізує у селі стрічу пензістів зо старолюбовньского реґіону де ся презентує русиньскый фолклор і спомінаня родаків. Мінулого року ся тота стріча одбыла під любовяньскым градом і было там барз вельо людей. В крою і з гордостьов на такых акціях сама співать і презентує русиньску културу. Сьме з родинов Лайчаковых у близкым контакті і Маша никда не давать на собі знати, же мать такого вызначного сина. Добрі i вдячны спомінаня мам і на вітця міністра, котрый уж перед десятима рокамі умер. Він мі уж давно захранив жывот. Кідь єм была мала так єм на полю дістала великы горучкы, каждый думав же уж мі не буде помочі. Тогды іщі не каждый мав авто як теперь, но пан Лайчак жертвовав вшытко і ішов сомнов пишо аж до Старой Любовні ку докторови. Так што мож повисти, же вдяка йому єм днесь ту. Телефонічным контактом сьме ся на чуства ку русиньству опросіли і самого міністра загранічных дїл М. Лайчака, котрый є в сучастности барз занепразненый, бо мімо міністерьской роботы є высокый представитель ЕУ в Босні і Герцеґовіні. Коротко про Інфо Русин повив: Ідея русиньства мать перебудовану перспективу, інакше бы Русины на Словеньску уж давно стратили свою етнічно-етноґрафічну шпеціфіку а тім знічіли свій русиньскый ґенотип, якый є потрібне передавити дале. Мы мусиме за тото фурт дяковати Духновічови і його плеяді, же понад сто років в тяжкім часі тримали на своїх плечах ідею русиньства. Поздравую вшыткых чітателів Інфо Русина, як і вшыткых моїх родаків в Орябині, єм мило преквапленый, же і такы новинкы суть на словеньскым маркетинковым полю. По завершалных словах М. Лайчака уж лем хочу додати, же тримам нам вшыткым пальці, жебы сьме конечно досягли своє русньство у вшыткых областях нашого жывота на Словеньску.

Юдр. Мірослав Лайчак, ПгД, народив ся 20.3.1963 в Попраді, своє дітство і школярскы рокы пережыв в селі Орябина. Выштудовав право на УК в Братіславі, потім меджінародны контакты і діпломацю на Московскым штатнім інштітуті де здобив тітул ПгД. Діпломацію штудовав і в німецькым Ґармішпартенкірхені. В 1988 році робив на Чесько-Словеньскым міністерстві заграничных дїл. В роках 1991-1993 пособив на велвысланецьтві в Москві, в 1993-1994 р. быв шефом кабінету словеньского міністерства загранічных діл. В 1994-1998 быв словеньскым велвысланцьом в Японьску а тоту функцію наслїдні робив в Сеьбску і Чорні Гори (бывша Югославія), потім тоты функції робив в Албаньску і Мацеденьску. Од 1.7.2007 є найвышый представитель меджінародного сполоченьства і представитель ЕУ про Босну а Герцеґовину в той функції пособить дотепрь. 26. януара 2009 го презідент СР выменував за міністра загранічных діл СР на місто Яна Кубіша. Є і носительом многых оцінінь: 16.12.2007 му босняньско серьбскый часопіс удїлив тітул особность рока. 28. 12. 2008 здобив оцініня особность рока, котрый му уділили босняньскы мослимы в Дневні Аваз. Актівно бісідує по анґліцькы, німецькы, руськы, серьбскы, хорьватьскы, булгарьскы а самособов, же і по русиньскы. Його женов є популарна гласателька справодайства СТВ Ярміла Гарґашова з котров мать дівку Лару.

С. Лисінова, інфоРУСИН