Mož rachovac na 30-40 odsto (percent) sredstvoch z budžetu Vojvodyny

З оглядом на терашню економску ситуацию и барз зменшани прилїв до буджету Войводини, и национални заєднїци за свойо институциї и активносци годни раховац лєм од 30 по 40 одсто средствох у одношеню на початком рока виробени плани.

Тото поведзене на схадзки представительох националних совитох войводянских националних заєднїцох з предсидательом Вивершней ради Войводини др Бояном Пайтичом, котра отримана штварток, 23. юлия.

На схадзки бешедоване о актуалней економскей ситуациї и презентовани наисце нє барз приємни информациї вязани за войводянски буджет чийо ше полнєнє по тераз руша лєм коло 22-23 одсто од планованого. Начална проєкция же ше до конца рока до буджету Войводини злєє лєм коло 35-40 одсто од цалосного планованого прилїву.

Прето, як гварене на тим сходзе, з буджету ше финансує лєм приоритети - инвестициї у Войводини и отверанє нових роботних местох и вимирює ше основни потреби орґанох Скупштини АП Войводини.

На сходзе у Вивершней ради догварене же би ше направело цо реалнєйшу финасийну проєкцию за потреби националних заєднїцох у обласцох над хторима НС маю инґеренциї.

Окреме ше то одноши на обласц култури, понеже, спрам терашнїх информацийох, пре зменшани прилїв до буджету, найбаржей будзе церпиц култура - нє лєм националних меншинох, алє вообще у Войводини.

У тей хвильки найважнєйше зачувац мрежу институцийох и установох у шицких националних заєднїцох и занятих у нїх - препорука з того сходу, а програмни змисти того року потребне звесц на минимум, односно спрам того кельо будзе пенєжи.

Як гварел Орос, по септембер, кеди зме заплановали дальшу розправу о наших манифестацийох у култури и фестивалох, мала би буц яснєйша слика з яким виносом средствох можеме раховац з покраїнских секретариятох.

За наступни сход и орґанизацийни одобри наших фестивалох и манифестацийох маю пририхтац можлївосци финансованя и з других жридлох, а нє лєм з Покраїнских.

На концу, як гварел Орос, на тим сходзе на вецей заводи наглашене же шицки, и як припаднїки националних заєднїцох и як гражданє Сербиї, мушиме буц свидоми терашнєй економскей ситуациї, та ше и припаднїки националних заєднїцох нє можу справовац як изоловани острова и як кед би ше нїч нє случовало.

зам