Národný sviatok Rusínov Maďarska v prekrásnom meste na Dunaji

У барочному Ваці на древнюй площаді 23 мая русины изобралися на своє національноє сято, котроє у Мадярщині русинська община сяткує уже 10 рокув. Повівав легкий вітер из Дуная, журчала вода у фонтанах, люди прохажовалися у предчувствіи необычайного торжества. На площади грав духовый оркестр. Прибыли автобусами из Шайо-Петрі, Шайов-Лада, Онода, Маріаповча, Мучоня, Ироты, Бошкова, Будапешта, Дунауйвароша, Осовда и другых міст. Попривітствовалися, переговорили, и у 11 годин скоро заповнили файну барочну церков Фегирек, де зачалася Cяточна Літургія, котру целебровав греко-католичеський епископ Гайдудорогський, Фюлеп Кочиш. Из Его Преосвященством русинська община cтрічалася первый раз у Сентендре на сяті Малоі Богородиці. Сяткованя Національного Сята Русинув было особенным и завто, што пан епископ отслужив части Св. Літургіи по церковно-словянськи. Сесе наповнило наші серця великов радостью. На Службі Божуй співав хор им. Св. Атаназа по церковнословянськи, што придало Літургіи особенну сяточность и торжественность. На Божественнуй Літургіи присутствовала предсидателька Мадярського Парламента пані Каталін Сілі. По окончанію Службы состоялося торжественноє открытіє X. Національного Сята Русинув. Первов гостей привітствовала пані Каталін Сілі. Она обратилася ид присутствующим порусинськи и дустала довгі аплодисменты. У свойому привітствіи она уповіла: Я из великов радостьюв прийшла на днишньоє сято, котроє є націоналным сятом русинув Мадярщины и великим событієм вароша Ваца.

Первоє слово є словом благодарности. Благодарности варошу, котрый на протяженіи исторіи много раз первым доказовав свою особну роль у исторіи Мадярщины, вадь у числі первых быв містом знаменательных событий. Гордоє самосознаніє вацовських граждан бере начало вуд часув князя Гейзы I., бо вун основав варош, и из часув короля Сятого Иштвана, котрый є основательом вацовського епископата. Монахи, учителі, ремесленники, люди, котрі хотіли туй робити и жити, поселялися за стінами вароша уже тысячу рокув тому и будовалися у сих прекрасных кривулях Дуная.

Дорогі братя русины!
Сердечно привітствую ушыткых у сись прекрасный день на Національному Сяті Русинув. Я из радостью приняла приглашеніє пана предсидателя, бо русины є тым народом, котрый тысячу рокув жив уєдно из мадярами, котрый є націоналнов меншинов Мадярщины, живе по всюй її теріторіи и котрый каже про себе, и мы тото так и воспринимаєме: русины – майвірніший народ Раковція, вірні участники освободительноі войны, котрі розвернули прапоры у Берегові. Дата Національного Сята Русинув привязуєся ид сьому событію. Готовлячися до днишнього дня, я перебирала у памняти тоті событія, котрі извязані из послідним періодом: выступленіє квартета им. Годинки, вадь прекрасноє исполненіє хором им. Св. Ефрема церковно-духовных мелодій, безусловно относисться до них. Доставляє радость и успішность діятельности меншиновых школ (напримір, у Комловшці), добре знати, ош усилилося самоуправленіе, и по посліднуй информаціи дуже радувуся тому, ош у Маріяповчи буде побудована по старому образцу, бывша колись там греко-католичеська деревляна церков. Великов радостью была стріча из вашими дітьми у Парламенті. У теперішні тяжкі часы ціллю є сохраненіє идентитета,про што говорилося на стрічі из предсидателями меншин, у тому числі и из руководителями русинськоі общины. Послідня наша стріча и обмін мненіями отбылися на прошлуй неділі, де возникло соглашеніє про тісноє сотрудничество Парламента из меншинами у формі організаціи Форума Національных и Етнічных Меншин Мадярщины.

Чому се є важным? Бо отцюзняні національности є участниками власти: у основному державному документі они зазначені, як факторы основанія державы. Важным и завто, бо заки меншины не владівуть парламентськими мандатами – они не можуть защищати своі права у разных комісіях Парламента. Рахуву організацію Форума важнійшим событієм у послідні часы, бо стався консенсус межи 13 меншинами Мадярщины, и стався консенсус по сьому вопросу и межи парламентськими партіями – документ Форума Національных Меншин подписали ушыткі!!! Про што говорить сесе? Сесе говорить про єдинство націи! Современна національна політика потребує єдиных дійствій из идентичным мировоззренієм у наіональных вопросах. Судьба извязала нас – мадяр, русинув,словакув, німцюв, полякув, горватув, сербув. И можу назвати ищи и другі, живущі по Тисі и Дунаю, народы. Завто добре, ош жителям басейна Дуная уже 5 рокув помагать у их екзістенціи вхождениє у Европську Унію. Знаву, ош є много проблем, знаву, ош не легков є каждоденность. Завто тяжко у час глобального світового кризиса говорити про сято, сятковати. Я бы хотіла, обы мы увиділи тото, што поможе житю будущої нашої генераціи, обы мы держали связь, помагали єден другму хотя бы у рішенію національных судьбоносных вопросув. Дякуву за приглашеніє. Желаву ушыткым веселого сяткованя. Затым ид гостям обратився мер Ваца пан Йожеф Ботт. Вун отмітив, ош Русинськоє Самоуправленіє Ваца пуд руководством Адреі Илько фунгує уже шестый рук. Робота його успішна и плодотворна, найшла признаніє у общественности вароша, дякувучи содержательным програмам. Самоуправленіє Ваца проробило велику роботу по організаціи сього прекрасного сята, за што йому дякуєме. Пан мер пожелав ушыткым файного дня и приятного развлеченія. Из привітственным словом обратився ид сяткующим предсидатель ВРМС Андрій Манайло:

Христос Воскрес!
Высокочестованоє Его Преосвященство епископ Фюлёп! Высокочестована пані предсидателька Парламента! Честованый пан мер! Представителі Секретаріата Отвітственного за меншинову політику и представитель Фондаціи Меншин Мадярщины! Дорогі представителі русинув Сербіи и Словакіи! Вседержавного Самоуправленія Словакув! Дорогі братя русины и сяткующі! Сердечно привітствую вас ушытких на Русинському Національному Сяті! Для мене є особов радостью, ош мы сяткуєме туй у серцю Дуная, у прекрасному барочному вароші Ваці, котрый за послідні рокы зазнав видимі великі переміны. Сесе тот вариш, де національні меншины чувствувуть себе по-настоящому дома и дустали можноть для креативноі роботы, котрый много изробив для того, обы и на днишньому сяті мы добре себе чуствовали. Дякуєме за сесе. Особенна радость и велика честь для нас, ош пані предсидателька Мадярського Парла- мента почестовала нас своим присутствієм и теплыми словами. Доктор Каталін Сілі є тов вызначнов личностью и політиком, котра много изробила и робить для сохраненія самоопреділенія національных меншин у Мадярщині. Напримір, на днях по йї иниціативі організовався Парламентський Форум Меншин, котрый, думаєме, дасть нам нові возможності для осуществленія наших цілей. Най нам Бог поможе у сьому! Дуже важным для русинськоі общины Мадярщины є вто, ош межи нами є Его Преосвященство епископ Фюлёп Кочіш, отслужившый Сяту Літургію по церковно-словянськи, котрый ушытков свойов діятельностью укріпляє у нас силу греко-католичеськоі віры, без котроі невозможно сохранити наш хрупкий идентитет!

Сила віры, и излучаєма любов до нас, помагать нам добиватися успіха у русинському возрожденію, дякувучи котрому, мы годни будеме добиватися ищи булших результатув. Тяжка, айбо результативна робота наполняє наші серця гордостьов. Из твердов увіренностю годни сьме уповісти, ош айно, я єсьм русин, и роблю ушытко во имня русинства! И товды молодёж, наші діти стануть попри нас из высоко поднятов головов! Сього рока, дякувучи общим усиліям, збудеся великоє жаданя русинув: у Маріяповчі, у сятому місті паломничества буде побудована деревляна греко-католичеська церков! Сесе буде для будущих генерацій надале муцнов основов для сохраненія идентитета и грекокатоличеськоі віры. Сим буде обеспечена связь національных традицій и поколіній, котру из великими жертвами и мученичеством сохраняли и пронесли наші предки!

Из подпорованям Научного Общества им. Сечені, адіміністративним директором котрого є Мікловш Суної и также других фондув и меншиновых самоуправленій, буде побудована сися прекрасна церков. Нашов слідующов ціллю є побудованя парка памняти наших попув-мученикув коло церкви. Мы надіємеся, ош и для осуществленія сьоі идеі найдуться духовні и матеріальні подпоровачі, такі промінентні представителі діловоі сферы и локальні патріоты як Дьордь Бенза и Імре Пак, у котрых сильна любов ид рудному краю и рудному народу. Булше, як 50-ручне панованя совіцькоі власти не пройшло безслідно у житю русинув. Отсутствіє отцюзнины тоже влияє на формованя идентитета русинув, усилює опасность асиміляціи. Дякувучи усилюющомуся межинанордному русинському обьєдиненію, мы добьємеся ош и на Украині признавуть русинув як народ! Для нашого утвержденія, у перву очередь, мы мусиме вернутися ид нашому языку, традиціям, културі, вірі, и што є ищи дуже важным, мусиме воспитовати сьому наших дітей, обы они знали, удкы происходять, ким они суть, які перед ними задачі, кого мавуть наслідовати! То, шо ныні нас так много, доказує, ош мы идеме правильным путём, наша община стає муцнішов, не лем на державному, а и на світовому уровню. Наші програмы суть добрыми и цінными, як и наші цілі. Без активноі и самоотданноі роботы державного, столичного и многих самоуправленій на містах, без позитывного восприятія из бока бульшості общественности, мы бы не достигли такых результатув! Прекрасным приміром єдиненія и гармонічного сосуществованія из общественнов бульшостью є и днишньоє музыкальноє выступленіє молодежного духового оркестра Вацовськоі музыкальної школы им. Бейлы Бартока и также хора семинарістув греко-католикув имени Сятого Атаназа, котрі исполнили части Літургіи по церковно-словянськи. Кромі того, велику помощ у організаціи сята оказали сотрудники Культурологічного цент-ра Ваца и сотрудники меріи.

Дякву ушыткым за сисю безкорыстну роботу и велику помощ, котра є свідітельством искренньоі любови до русинув! Желаву, обы наш многострадальный народ укріпився на пути єдиненія и етнічного ренессанса! На сьому Русинськоє Національноє Сято обьявляву открытым! Послі торжественного открытія зачався великий сяточный концерт. Первыми заспівали сестры Кедик. Своим исполнениєм они задали тон сяту. Настроєніє зрителей было прекрасным. Выступленіє фолклорного ансамбля „Русины” стрітили аплодисментами. Были исполнені популарні русинські співанки „Тече вода каламутна”, „Ой чорна, єм си чорна”, „На поточку прала”, „Ой, Марічко, чичері…”. Завершилося выступленіє фолклорного ансамбля исполненієм А. Кедик співанки „Верховина, світку ты наш…”.

У другуй части програмы выступили наші гості – вокально-танцёвальный ансамбль Дома Културы из Руского Керестура. Из Руского Керестура прийшла делегація у составі 45 чоловік во главі из предсидателём Національного Собранія паном Славком Оросом и председов Рускей Матки паном Дюров Папугов. Ансамбль зачав своє выступленіє словами:
На бачванскей ровнї, дзе поля бескрайни,
Тебе писню шпивам, роду мой давни

Концерт конферовав пан Александр Зазуляк. Вун привітствовав „братув и сестер Мадярска” из нагоды сята, предст