Neška 65-ročňica "Ruskoho slova"'

 

Нєшка 65-рочнїца "Руского слова"
Нєшка, 15. юния, Новинско-видавательна установа "Руске слово" Нови Сад означує свой Дзень, односно 65-рочнїцу дїлованя. У рамикох НВУ “Руске слово”, як наймладша дїялносц, роби и наша Аґенция Рутенпрес.

Перше число "Руского слова" у новей, повойновей Югославиї видруковане 15. юния 1945. року, з чим предлужена традиция хтора почала 1924. року, з видаваньом "Руских новинох", як глашнїка Руского културно-просвитного дружтва.
 

Як з нагоди ювилею "Руского слова" наглашел о.д. директора тей нашей Установи, "вецей як 80 роки Руснаци на тих просторох маю свойо новини. За остатнї шейсц и пол децениї глашнїк дороснул до институциї - Новинско-видавательней установи "Руске слово””.
 

- Держави и режими у хторих зме жили були рижни, алє константа єдней политики спрам Руснацох остава - национални идентитет нє загрожовани. Напроцив, линия розвою и витвореня наших правох росла. Прето нєшка з почитованьом обераме плоди нашеня хтори зашали нашо людзе двацетих и штерацетих рокох прешлого вику - гвари Паланчанин у сообщеню за явносц з нагоди 15. юния, Дня “Руского слова”.
 

- Нашо браца у швеце - Словацкей, Мадярскей, Польскей... од нєдавана маю таки можївосци, алє у нєпоровнуюцо скромнєйших розмирох. Наш медийни уровень, нє лєм у писаних виданьох, свойофайтови модел Руснацом у швеце, за Европу и швет. Модел хтори за нас реални и фактични, за других, за тераз, жадани идеал. Мири у хторей зме свидоми такей огромней предносци и наших можлївосцох у информованю и видавательстве, мушиме примерац и нашу одвичательносц и узретосц - гвари Владимир Паланчанин.
 

Бешедуюци о финансийним статусу, Паланчанин наглашел же "Руске слово" ма стабилну потримовку покраїнского буджета, а у поглядзе финансийних резултатох "Руске слово" урядово дате як приклад наменского трошеня средствох и доброго дїлованя у корпусу шицких видавательних хижох на язикох меншинских заєднїцох у Войводини.
 

- Кадрово, “Руске слово” ма найлєпшу структуру у поглядзе приготовки у медийним просторе Покраїни. Од 29 занятих, 22 маю диплому факултету. Технїчна опременосц на солидним уровню. Умрежена система рахункарох, интернет-вяза на розполаганю каждому новинарови “Руского слова”, з власнима моцами Редакция окончує пририхтованє за друкованє новинох. 

- З електронскима виданями викрочели зме до трецого милениюму - за тераз з “Руским словом” и “Мак”-ом, а у перспективи и електронске виданє “Заградки” и “Шветлосци”.
 

- Як коруна, хтора найлєпше верификує новинарску узретосц и високи стандарди роботи - то аґенция Рутенпрес, хтора уж штири роки з дня на дзень пополнює свой сайт з информациями о нас - зоз шицких наших местох и просторох у швеце дзе жию Руснаци. То єдинствени проєкт у информативним просторе Сербиї, Европи и швета, хтори указує же зме, нє лєм єден, алє вельо вецей крочаї опрез других - гварел Паланчанин.
 

- Най би так и остало, бо “ Руске слово” остава приклад як ше чува национални скарб, руски вредносци, духовни интеґритет. Як ше чува язик, як фундамент нашого єствованя. У часох кед ґлобално историйни пременки нєподношлїво числени и вельки, нашо “Руске слово” зоз свою толеранцию, обєктивносцу и демократичну отвореносцу остава приклад як зачувац чистоту и достоїнство и власни идентитет у тих часох турбуленцийох и подзелєньох. Лєм такому “Рускому слову” ше вери и таке сцеме же би остало - гвари Владимир Паланчанин, з нагоди ювилею НВУ “Руске слово”.