Osobnosť - Štefan Ladižinský

Особность - Штефан Ладижиньскый 

Днесь вам, мілы слухачі русиньского інтернетового радія представлю особность музичного світа, конретніше русиньского музичного світа а то пана Штефана Ладижиньского, котрый жыє в Русовцях коло Братіславы і ужывать собі досправды заслуженый одпочінок. Ці го досправды ужывать, не будеме то твердити на стопроцент.

 

В чім заслужыв ся тот член вызнамной фамілії, же го ту можеме споминати і дяковати му за роботу?  Народив ся в Матисовій в 1925-ім році, легко вырахуєте, якого року в марці ся дожые. До школы зачав ходити в Мальцові, потім з братом пришли до Пряшова. Брат Николай быв знамым артістом. Отець став ся префектом тогдышньой препарандії, робив і в канцеларії епіскопа Ґойдіча. Втоды была отворена Ґрекокатолицька руська ґімназія, так ту ся далше учів а його дідо, кантор-учітель знав грати на гуслях, так він собі тоты гуслі все пожычів. Дідо го записав і на музику ку професорови Новакови. Втоды доставали высвідчіня в двох языках азбуков і по словацькы. Не быв проблем.

 

Учів ся і в Банській Быстрици і в Братіславі, были то рокы войновы і повойновы, потім пішов ку няньови на фару в Шумяці. Там собі роздумав, што буде далше робити. Його родина мала много священиків, а тоты были штудованы, кроніка евідує Ладижиньскых, як священиків од року 1560. Вшыткы думали, же і він буде священиком. Но так ся не стало, перше у радію по руськы чітав приповідкы, потім при редакції ся стрітило пару музикантів і створили квартето. Поступно з нього быв штирідцятьчленный орхестер, де Штефан Ладижиньскый быв дірігентом і управовательом співанок. Пізніше його заслугов выникнув Ансамбель капітана Налепкы, мав 28 членів. О рік він уж быв шефом професіоналного стовісемдесять членного Воєньского-умелецького ансамблю капітана Налепкы, о два рокы ся став шефдраматурґом Армадного умелецького ансамблю Віта Неєдлого в Празі.

 

В Празі быв девять років, а были то успішны рокы, написав, наприклад, воєньску поему - Мір на оцілі, тов заінтересовався сам Е.Ф. Бурян, якый скомпоновав ку ній музику. Быв то найвекшый твір такого характеру, ціловечерна кантата о армаді.

 

Все го тягало ближе до родного краю. Раз стрітив ся з Іваном Мациньскым, котрый быв директор Україньского національного теарту в Пряшові і дістав пропозіцію іти до Піддукляньского україньского народного ансамблю на позіцію умелецького шефа. Быв там знамый хормайстер і дірігент Юрко Цимбора і выборна хореографка Меланін Немцова. Были то великы особности, вывели ансамбль головно з русиньскым репертоаром до світа. Быв то найславнішый час в екзістенції ПУЛЬС-у.

 

Пo одході Штефана Ладижиньского з ПУЛЬС-у два рокы робив шефдраматурґа СЛЮК-у, стады пішов до воєньского умелецького колектіву Налепкы а потім на пожаданя міністра културы Мірослава Валка став ся діректором Штудія забавного уменя, де выступовали Ласіца-Сатіньскый. Там директоровав девять років аж до пензії.

 

Інтересный жывот музиканта, діріґента Штефана Ладижиньского тым ся не скінчів. Тепер уж робив там, де го тягало сердце, де є то його повинность, про Русинів і русиньску културу. Діріґовав грекокатолицькын хор Кирилометодеон, а дома в Русовцях заложьш дітьскый колектів Русовскы внучата, з нього ся стала знама його внучка мандарінка-Дарінка аліас Мішка Паштєкова.

 

На пару років Штефана Ладижиньского выбрали за председу Русиньской оброды. 

Наконець іші спомяну множество церьковных творів, співый на три, на штирі голосы, записану цілу Літургію Іоана Златоустого, много далшых реліґійных творів, збірник русіїньскьіх народных співанок Русиньскы перлы Трьома голосами, што вышла в 2009-ім році, пише клапанції, а гумор ся го тримать фьт час. 

 

Кажда його робота на співанковім і музичнім полі є про далшы генерації. Є то Русин каждым словом і каждым ділом.

 

Теодозія Латтова, русин.фм