Otrimane pijate zašedaňe švetovej rady

Отримане Пияте зашеданє
У Старих Янковцох у Републики Горватскей, всоботу, 21. авґуста члени Шветовей ради РРЛ (ШР) отримали свою Пияту схадзку.  Под предшедованьом предсидателя ШР Дюру Папуґу з Руского Керестура, зоз Сербиї, на схадзки того вивершного цела Шветового конґресу РРЛ у Старих Янковцох присуствовали члени Ради з Горватскей, Мадярскей, Словацкей, Польскей, Ческей и Подкарпатя з України, а нє присуствовали двоме члени - з Румуниї и Америки.
 

Бешедуюци о актуалним положеню Руснацох у Републики Горватскей, заключене же терашнї стан задоволююци, окреме у образованю и култури, потребне го далєй надбудовйовац, а злєпшанє ше очекує и у обласци информованя по руски.
Пред орґанизациями котри творя Швеови конґрес у тим року означованє значних ювилейох - 10-рочнїци роботи Културного здруженя Русинох Румуниї, котре будзе означене 4. септембра того року, цо источасно будзе и означованє першого Дня Русинох у тей жеми, як и означованє 20-рочнїци Русинкей оброди у Словацкей и Рускей матки у Сербиї. Спрам словох предсидателя ШР Дюру Папуґу, 20-рочнїца Русинскей оброди у Словацкей будзе означена у месце єй снованя, у Медзилаборцох, 19. новембра, а Рускей матки у Руским Керестуре, 28. децембра.

Попри у Румуниї, того року по першираз Днї Русинох буду означени и у Америки и Канади, 26. октобра у Питзбурґу (ЗАД), та у Польскей, 5. децембра.

Шветова рада бешедовала и о коло 10 русинских фестивалох, манифестацийох и других значних културних збуваньох до конца того рока у жемох-членїцох Конґресу, зоз заключеньом же би на нїх, по можлївосци, участвовали представителє з цо вецей жемох у хторих жиєме.

На схадзки ШР заключенє же Штварти конґрес русинистики будзе отримани у Новим Садзе, у септембре 2011. року, а по шлїдуюцу схадзку Ради, у Мукачове (Україна) концом новембра, мали би буц окончени потрбни активносци за снованє Асоцияциї русинских подобових творительох, чийо снованє плановане на рок, у Будапешти у Мадярскей.
 

За членох ШР и Конґресней комисиї за образованє, всоботу пригодни приєм орґанизовал предсидатель општини Стари Янковци Иво Лозич, нащивели Етноґрафску збирку у Петровцох, а отримана и пригодна културно-уметнїцка програма.

За тоту нагоду у Старих Янковцох орґанизована вистава подобових роботох Йовґена Сопки и Влади Шайтоша, а женски шпивацки ґрупи КУД „Яким Ґовля" з Миклошевцох и Дружтва „Руснак" з Петровцох, та шпиваче зоз Старих Янковцох, одшпивали вецей руски, мадярски и горватски народни шпиванки. У програми участвовали и поетеси з Горватскей Любица Фалц, Агнетка Костелник Балатинац, Еуґения Врабец и Ганча Гаргаї.

Члени ШР бешедовали з Петровчанами, а внєдзелю, 22. авґуста, шицки учашнїки зашеданьох пруствовали Служби Божей у грекокатолїцкей церкви у Миклошевцох, хтору предводзел парох миклошевски и декан Вуковарского деканату о. Яким Симунович.
 

После Служби, предсидателька Општинскей ради рускей националней меншини општини Томповци Мария Хома, з госцами обишла штредок валала, а у новозбудованим школским будинку отримана розгварка о живоце и роботи Руснацох у Миклошевцох.
 

(конєц) дюлї/зам