Pamjati Andraša Štumpf-Benedeka

Русинську общину Мадярщины нечекано потрясла смутна вість - из земного бытія одойшов честованый ушыткыма Андраш Штумпф-Бенедек — поет, писатель, изглядователь мадярської и русинськоїисторіи и културы, патріот Подкарпатя. Єго произведенія, публіцістика, проза и стихи носять у собі сліды єго неординарної личности, єго судьбы. Они передавуть читателю высокофілозофськи мыслі бытия, любови, толерантности, быти самым собов наперекор тяжкым испытаніям судьбы. Уроженець Мукачова, майже из дітства познав и многоязычіє и множество разных културных традицій. Но єму припало познати и тоты тяжкости судьбы, котрі принесла тоталітарна політична система.

Про величину поставы самоі личности Андраша Ш. Бенедека майже майліпше говорить тот факт, ош будучи автентичным членом мадярськоі общины Подкарпатя, вун также переживав у своюй душі и трагедію духовного, културного, політичного и языкового утисненя русинського народа. Про нас, русинув Мадярщины, и мож смілоуповісти, и діла вшыткыхрусинув, світла памнять про А. Ш. Бенедека лишиться наохтема. Бо мы нигда не забудеме єму то, ош як вун намагався усилити нашу віру и памнять ид нашуй исторіи и културі. Наша благодарность и до ныні не має гатарув холем за книжицю „ Русины — gens fidelissima" (Поліпрінт, Ужгород, 2001), котра выйшла у тот час по-нашому, по-русинськы (переклад Ігорь Керча). Вун нароком домагався того, обы сися книжиця ся появила по-русинськы! Сись благородный жест не мож неоцінити, не мож неоцінити намаганя чоловіка, мадяра по націоналности, у тому, як вун хотів усилити націоналноє сознанієрусинув! Єго діятельность ищи при животі высоко оцінила русинська община Мадярщини — вун став лауреатом преміи им. А. Годинки (2005). Ищи не так давно, 15 юнія 2009 рока вун презентовав Календарь-Альманах 2009, представляв „Русинську поезію другої половкы XX стороччя„ , ищи не так давно мы уєдно из ним радовалися єго лаудаціи по случаю награды Pro Patria in Exteremis, айбо неминуємый час прийшов...

Блаженый покой, вычная Йому память!
Редакція

Андраш Штумпф Бенедек (01.02.1947, Мукачово, Украйина), доктор исторії културы, перекладач. У роцї 1970 закончив філолоґічный факултет Ужгородської універзіты. У роках 1966-1967 робив у новинцї „Закарпатська правда" (Kárpáti Igaz Szó), а з рока 1969 быв редактором „Закарпатського книжного выдавництва" (Kárpáti Kônyvkiadó). У році 1976 позад преса брежнєвськой диктатуры мусив лишити рудну землю и перебратися у Мадяр-щину. Нынї робить изглядова-телём исторії націоналных меншин. Перві ёго публікації появилися у роцї 1969 у подкарпатськуй пресї. Темов ёго многочисленных книг є історія Подкарпатя, ёго култура, розвой мадярської културы на Подкарпатю. Тема ёго докторської дисертації „Історія подкарпатської історіоґрафії" /"A Kárpátaljai helytôrténetírás tôrténete' /. Вун пише на мадярському языкови, айбо позад русинської тематикы и цїности ёго публикацій многі авторы перекладавуть го на русинськый язык. Такым приміром была ёго книга „A gens fidelissima: a ruszinok" (2003), котру Иґор Керча перевюв на русинськый язык у роцї 2001, пуд назвов „Сосїды добрі и вшелиякі. Русины, gens fidelissima".

У сюй книзї автор у доступнуй формі ессе из вываженых позицій сочасної наукы сміло указує путь подкарпатськых русинув от зачатка заснованя русинськых сїл до днешнїх часув. Окрем сёї роботы, вун написав ищи 4 книжкы про исторію и етноґрафію карпатського края. Вун є автором многочисленных товмачень русинської поетикы на мадярськый язык В. Федынышынця, В. Сочки-Боржавина, И. Петровція. Ёго публіцистичнї творы печатавуться у новинцї „Русинськый світ" (Будапешт), у русинському „Календарі-Альмасї" (Будапешт) и у мадярськуй періодицї. Вун є активным участником научных конференцій, котрі проводять Общество А. Духновича у Ужгородї и Общество им. А. Годинки у Будапештї. Член Союза писателюв Мадярщины и член Союза писателюв Подкарпатя. Лавреат премії им. А. Годинки 2005. Ёго поетичнї зберькы: „Старі стихы” /"Régi versek”/ (1995), „Бездомный"/ „Itthontalanul" (2006), за котру у роцї 2007 став лавреатом літературної премиї им. Ороня Яноша (Arany János irodalmi díj) и премії за Мадярськоє Искуство (a Magyar Múvészetért díj).