Pod strechou múzea pri Štedrovečernom stole

 

Під музейнов стріхов при Щедровечірнім столі

Може уж послідній раз у сучасных просторах Музею русиньской културы у Пряшові привитала 17. децембра 2009 р. многых нашых людей його директорка ПгДр. Олґа Ґлосікова, Др.Сц. На тот раз то не быв жадный научный семінар ці конференція, але цалком обычайна стріча людей з різного фаху і професій. Зышли ся ту Русины нелем зо самого Пряшова, але были ту люде од Меджілаборець, Кошыць аж по Камюнку. А якый быв замір такой стрічі? Як у своїх витальных словах повіла  главна орґанізаторка акції О. Ґлосікова – треба ся нам частіше сходити, а то нелем на научных форах, бо і така нагода ці форма комунікації нам поможе в нашій далшій роботі на полю розвоя русинства. А досправды ту быв вольный простор про каждого, председа РОС Владимір Противняк міг до сытости побісідовати зо старостом Камюнкы Інґ. Миколайом Мытником, віцеканцеларом  Ґрекокатолицького єпіскопства ПаедДр. Франтішком Данцаком, штудентами Православной богословской факулты ПУ і многыма іншыма людми, котры ся сістематічно інтересуть о русиньске діло. Із своїм стишком, котрый зложыв якрам на тоту акцію, выступив културный діятель Миколай Коневал з Камюнкы.

 

Маґічну рождественну атмосферу принесли під музейну выпараджедну єдлічку якраз высше споминаны штуденты, котры перед участниками стрічі выступили з Рождественнов гров - ОСАДНЯНЬСКЕ  ВІФЛЕЄМСТВО, котру записав Андрій Мікулашко з Осадного в режії і обробліню Мґр. Теодозії Латтовой і Іґора Латты. Найперше собі вшыткы выслухали інтересну святочну проповідь  о значіню празника Рождества Хрістового словами Алаксандра Галушкы, штудента 4. річника ПБФ УП в Пряшові. А потім уж на пону силу зазвучало: „Прославляю Бога і вас перепрошаю, што без доволіня до  вашого дому вступаю. Но  я ту не сам. Я пришов з братами - пастырями і ангелами. Мы вам принесли звізду  віфлеємску, котра лежала довго в пустынях і была наконець Богом  прославена. Прото, милый ґаздо, мила ґаздыньо, звольте нам во вашом домі міста дати а мы вам будеме рождественну гру грати. І грали... Люде в музею заслухавшы ся до рождественной сцены затихли, бо многы з них уж давно тоту стародавну традіцію не виділи і не чули. А притім даколи было звыком, же Віфлеємці на Рождественны свята ходили по каждім нашім селі. Пастырі (3), Дідо, Ґуба, Ангелы (3) і Чорт – то были дійовы особы, котры заграли штуденты Братства православной молодежі на Словеньску (SYNDEMOS) - Любош Шковран, Патрік Паласєвіч, Татяна Мигалічова, Андреа Ґмотрічова, Ленка Балкова, Мірослав Гуменьскый, Мірослав Павленко, Мартін Жак і Ярослав Ґуба а заграли добрі і пересвідчіво.

У выдареній грі суть місцями і гуморны слова, котры нераз выкликали усмів на тварях людей, як наприклад слова Діда: „Трийсто паперей до вашых матерей. До церкви не ходите, Богу ся не молите а мене старого чоловіка по жобраню женете. Походив  я по Римавскій Соботі, но не научів ся жадній роботі. Лем стары бучкы перескакувати а молоды дівчата любовати. Ха-ха!“
 

По выступліню выдареных Віфлеємців ся вшыткы люде пересунули ку сімболічному рождественному і богато накрытому столу, де О. Ґлосікова піднявшы погар вина закликовала на гостину. Красну сімболіку Рождества припоминала приємна родинна атмосфера, приятельска бісіда, а наш председа РОС В. Противняк приніс директорці МРК О. Ґлосіковій і хосенный дарунок – рождественны прикрасы на стромик. При сполочнім столі бісіді не было кінця. А то є добрі, бо добрым словом ся дасть вшытко выповісти.
 
А. Кузмякова