Preslaveni Dzeň Rusnacoch Horvatskej

Преславени Дзень Руснацох Горватскей

В соботу у Вуковаре, у обновеним Городским музею, зоз Шветочну академию означени Дзнь Руснацох у Републики Горватскей. Руснаци ше до тих крайох почали присельовац пред вецей як 180 роками, алє перши писани документ датує з 25. мая 1837. року у матрикулох петровскей грекатолїцкей церкви, так же є одредзени за Дзень Руснацох у Републики Горватскей. Орґанизатор програми була Координация рускей националней меншини у Републики Горватскей.
 
Програма почала з горватску гимну и Шветочну шпиванку Руснацох и у Горватскей „Браца Русини", а потим предсидиатель Координациї Звонимир Ерделї привитал шицких присутних, медзи нїма окреме висланїка жупана Вуковарско-сримскей жупаниї Ґрґу Країну, соборского заступнїка и городоначалнїка Вуковару Желька Сабоа, члена Совиту за Национални меншини Републики Горватскей Звонка Костелника и предсидателя Нациналного совиту Руснацох у Сербиї Славка Раца и делеґацию хторей бул на чолє спред Совиту.
 
Руснаци у Горватскей єдна з 22-ох припознатих националних меншинох, но на вецей заводи - и у привитним слове и през конферансу - наглашене же ше їх число зменшує. Спрам остатнього попису жительства з 2011. року, як Руснаци у Горватскей ше вияшнєли тисяч 936 особи, а пред дзешец роками, 2001. року було 2 тисячи 337. Як гварене, єст вельо причини за тото зменшованє - война, миґрациї, алє и право каждого же би ше вияшньовал як жада.
 
У пригодней камерней програми пред полну салу у Музею у програми участвовали шпиваче, музичаре и рецитаторе з Миклошевцох, Петровцох, Заґребу и Вуковару, як и ґлумец-рецитатор Михайло Зазуляк з Руского Керестура, котри з писню Михала Ковача „Оцец и син" при присутних виволал окремни емоциї. Програму обдумали и пририхтали Борис Бучко, Наталия Гнатко и Агнетка Балатинац, котра з тей нагоди була авторка и єдного ширшого тексту о Руснацох, а конферансу написала Агнета Бучко Папгаргаї.
 
На концу програми дзивчатка пооблєканих до руского народного облєчива присутних попонукали з червенима черешнями, як символом любови о постояня.

автор:  дюв