Prof. Ivan Pop - historik, slávista, vedec, publicista - oslávil sedemdesiatiny

Иван Поп историк славіст, искусствовед, публіцист до 70-роччя из дня рожденія

Иван Поп родився 26 мая 1938 рока у селі Страбичёво на Мукачовщині. Середню школу закончив у Мукачові. У 1955 році поступив у Ужгородський Державный Універзитет на историчеський факультет. У 1960 році його выключавуть из УжДУ за отказ сполупрацовати из КДБ у судебному процесі проти „українських буржуазних націоналістув". Вун быв лишеный можности робити у учебных и воспитательных институціях, робив на будовництвах, лісоразроботках, у археологічеських експедиціях у Подніпровью, затым учителем у с. Гукливоє.

У 1963 роцідостав дозвол здати державні екзаменьї, айбо мусив лишити Подкарпатя. У 1963 до 1966 рока учився у Институті Словяноведенія АН СССР у Москві. У сьому же Институті защитив диссертаціи кандидата (1966) и доктора историчеських наук (1988). Затым там же робив научным сотрудником (1988-1992). Иван Поп быв также редактором славистичеського журнала у Институті Словяноведенія. Вун написав монографій по исторіи дипломатіи Чехословакіи, исторіи чеського искусства, (Искусство Чехіи и Моравіи IX начала , XI вв. 1978), є соавтором монографій короткої исторіи Чехословакіи (1988). Много робот написав по исторіи и культурі родного края. Межи ними майзначительні: „В горах и долинах Закарпатья" (1971), „Ужгород - Мукачево" и др.

У соавторстві и Д. Попом написав булше 130 робот по славістиці, котрі выйшли на англійському и французському языках. Послі розпада Совецького Союза Иван Поп быв закликаный на роботу у Ужгородський Державный Універзитет на должность профессора и первого директора новообразованного Института Карпатоведенія. Вун вернувся у родні міста из надеждов передати своі знанія и опыт ученого молодому поколінію. У тоті рокы стало возрожда-тися русинство, и Иван Поп стає єдньїм из ведучих представителей русинського ренессанса. Вун розробив нову концепцію исторіи Подкарпатськоі Руси и національного розвитія русинув, розробив концепцію и начав роботу над енциклопедійов края и русинув. Выступив из ідейов федеративного устройства Украйины по моделі Австріи и рахованям специфіки ушытких историчеських земель и также Подкарпатськоі Руси. Айбо у державі, котра унаслідовала вуд розпавшогося СССР централістичну бюрократію у їй майгуршуй формі.

Иван Поп зазнав різкого сопротивленія из бока старых унитаристув и присоединившихся ид ним галицьких націоналістув, котрі примінили проти нього методы и практику тоталітарных систем у борьбі из політичеськими противниками. Сесе заставило Ивана Попа выїхати у Чеську Республіку (1994), де вун продолжає изглядованя исторіи и культуры русинув. Иван Поп быв участником русинських конференцій у Бардієві, Братиславі, Ніредьгазі, Празі, Пряшові и также участником Світовьіх Конгресув Русинув у Будапешті (1995) и Ужгороді (1999). „Энциклопедия Подкарпатской Руси" под редакційов Ивана Попа (выйшла у 2001 році) содержить обширні сведенія про Подкарпатя географічного, историчного и бібліографічного характера..

У 2006 році выйшло II изданіє Энциклопедии, котра хоснуєся великим спросом не лем у русинув Подкарпатя. У 2005 році выйшла книга „Под-карпатська Русь" на чеському языку.

Иван Поп є автором многих статей „Русинського Альманаха" и „Русинського Світа".

Желаєме йому много здоровля и дальшоі успішноі роботы во имня русинства.

Редакція