Prof. Michajlo Fejsa: Slovo z nahodi 250-ročnici priseleňa Rusnacoch do Kocura

СЛОВО З НАГОДИ 250-РОЧНЇЦИ ПРИСЕЛЄНЯ РУСНАЦОХ ДО КОЦУРА И 100-РОЧНЇЦИ ПЕРШЕЙ ТЕАТРАЛНЕЙ ПРЕДСТАВИ НА РУСКИМ ЯЗИКУ*

Без фалшивей скромносци, у тих святочних хвилькох, з гордосцу, можеме повесц же Руснаци у Войводини / Сербиї свойофайтови феномен. И то у ґлобалних розмирох. Чежко порозумиц як ше єдней такей малей популациї поспишело очувац свой язик, виру, школи, обичаї – накратко, свойо националне єство през вецей як два и пол вики. Мало часу же бизме елаборовали шицки причини еґзистованя малей популациї свидомих Руснацох (нєшка у Сербиї коло 15.000 припаднїкох), формованя їх националного язика и його подзвигованя на уровень 14. славянского язика, узретосци рускей литератури, новинарства, фолклора и театра (Жирош, 1998: 463; Фејса, 2010: 70-71).

Насампредз то существованє двох руских центрох – Керестура и Коцура. Покля вони еґзистую Руснацох ту будзе. У очуваню рускосци значна улога и школскей системи на руским язику (хтора нє шме предлужиц поклєкац, анї на єдним уровню – од предшколского по високошколски, и Грекокатолїцкей церкви, односно Апостолского еґзархата за грекокатолїкох, хтори нєпреривно давали и даваю значне доприношенє очуваню националного идентитета Руснацох на тих просторох. Ми у Коцуре указуєме у континуитету, а то мож обачиц и тих трох дньох Централней манифестациї означованя двох вельких ювилейох, же чуваме традициї и национални обичаї (насампредз церковни швета – Крачун, Вельку ноц и Кирбай, хтори праве пред нами.

Видзели зме вчера и оживотворенє рускей свадзби у цалосци. Нєшка на тей Святочней академиї даме и припознаня и тим хтори ше, по думаню Вивершного одбора 250, окреме визначели у явним живоце и по рижних основох пренєсли мено Коцура же би бул як то гвари и народна писня – славни. Додайме и податок же коцурска култура, медзи иншим, окремна и по тим же представя приклад як мож демократски существовац, медзисобно сотрудзовац и твориц у интересу ширшей заєднїци. Нє лєм Руснаци у Коцуре, алє бачко-сримски Руснаци, патраци у цалє, представяю доказ же длуготирваце еґзистованє єдней малочисленей заєднїци цалком можлїве лєм кед держава витвори одвитуюци условия.

Искуство Руснацох нас учи же обставини у хторих мож ришовац проблеми мож витвориц лєм у сотруднїцтве зоз локалну державну власцу. И означованє тих двох ювилейох то потвердзує. Случай руского язика хтори у урядовим хаснованю даскельо децениї, як у покраїнских орґанох так и на териториї шейсцох општинох у хторих Руснаци жию у значним чишлє, у каждим случаю приклад за визначованє пред велїма развитима европскима дружтвами и державами. Понеже є припозната административно, руска меншина ужива найвисши можлїви ступень самоуправи. Законодавни, вивершни и судски цела дїйствую у шицких обласцох у хторих язични и културни права за руску меншину винїмково значни. То ше окреме применює у обласцох образованя, култури, информованя и урядового хаснованя язика и писма. И попри тим же етнокултурни розвой рускей култури претаргнути стредком 1990-их рокох з войну у бувшей Югославиї, у остатнєй децениї Република Сербия аж превжала и даскельо крочаї хтори без сумнїву одкриваю вельке напруженє же би ше унапредзел статус рускей националней заєднїци (Фејса, 2010: 71-72). 2002. року установена цалком нова институция – Национални совит рускей националней меншини. Шейсц роки познєйше и Завод за културу войводянских Руснацох.

У рамикох Националного совиту Руснаци, прейґ своїх представнїкох, участвую у одлучованю або сами одлучую о поєдинєчних питаньох вязаних за свою културу, образованє, информованє и урядове хаснованє язика и писма, у складу зоз Законом (исто: 77). У рамикох Заводу обчекує ше витворйованє вершинских резултатох на плану култури. Припаднїки рускей заєднїци маю право образовац ше на мацеринским язику и нащивйовац годзини хтори ше фокусую на историю и културу меншини. У Коцуре, медзитим, мушели би право на образованє на руским язику хасновац вельо, вельо вецей. Припаднїком рускей меншини оможлївене хасновац свой язик у урядовим хаснованю у општини або населєню у хторим творя 15 % локалного жительства. Закон обезпечує и урядове хаснованє руского язика у судских поступкох, праве як и у виберанкових материялох.

Рускей меншини дате право же би на своїм язику могла виписовац назви улїцох (цо напр. у Коцуре покончене влонї) або других топоґрафских указательох (исто: 78). Єдна з одредбох хтора заслужує окремну увагу то гевта хтора оможлївює членом националних меншинох же би шлєбодно запровадзовали и отримовали одношеня зоз леґалнима субєктами хтори пребуваю у странских державох, зоз гевтима зоз хторима маю даяки колективни, културни, язични або вирски подобносци. Маюци у виду же у остатнєй децениї 20. вику була можлїва барз мала комуникация медзи войводянскима Руснацами и карпатскима Русинами, вшелїяк же пришло до значного напредованя у тим. Рижни руски институциї и орґанизациї маю нагоду витвориц вязи зоз новоорґанизованима образовнима центрами у Карпатским ареалу, як цо Прешов (Словацка), Краков (Польска), Нїредьгаза и Будапешт (Мадярска) и Ужгород (Україна). Можлїве орґанизовац и студентску черанку.

Здогадайме ше наприклад же лєм прешлого пондзелку у нашим стредку госцовали краянє зоз Свиднїку, у хторим Коцурци були нєдавно пред тим. Ґу тому, праве нєшка пополадню зме випровадзели представительох места Мучень, одкадз походза фамелиї зоз презвиском Мученски.

Держава пристава финансовац и главни културни активносци хтори орґанизую припаднїки єдней националней меншини. То ше витворює и нєшка вечар. Мож повесц же єст вельо надїї за Руснацох же годни очувац свою културу и национални идентитет у будучносци, окреме у Новей Европи без гранїцох. Войводянски Руснаци з нєсцерпеньом обчекую сцеранє гранїцох хтори дзеля жеми Карпатского ареала и обєдиньованє шицких жемох Карпатского ареала у єдней нєподзелєней єдинки, у єдинственей Европскей Униї. У периоду транзициї руски институциї и орґанизациї маю даскельо нагоди же би обдумали цо можлїве вецей проєкти од националного значеня нє лєм же би очували алє и же би унапредзели существованє и живот Руснацох у Войводини / Сербиї.

Орґанизациї чий заєднїцки менователь борба за очуванє руского националного идентитета треба же би здружели моци же би превозишли почежкосци и препреченя хтори маю неґативни уплїв (напр. нєспокойство и нєзадовольство хтори примушую младши ґенерациї же би ше висельовали зоз своїх родних местох; тирвацо нїзка стопа наталитета; свидома асимилация и однародзованє; слаба заинтересованосц за нащивйованє настави на руским язику; нєдостаток учебнїкох и наставних средствох; одсуство систематизациї у медийох; нєдостаток швижих кадрох; нєдостаток кадрох зоз одвитуюцим знаньом руского язика у локалней администрациї итд.) и загрожую реализацию основних вредносцох и принципох, уключуюци и гевти хтори унапямени на защиту националних заєднїцох / меншинох (исто: 109-111).

Пре шицко спомнуте, наздаваме ше и поставяме фундамент / основу же би нашо потомки о 100 роки означовали 200-рочнїцу од виводзеня першей театралней представи на руским язику, а о 250 роки – 500 рочнїцу од приселєня Руснацох до Коцура. А же би до того пришло, Руснаку феномену, од шерца, з Божу помоцу, на многая и благая лїта.

Проф. др Михайло Фейса Оддзелєнє за русинистику Филозофского факултета у Новим Садзе

ЛИТЕРАТУРА Biljnja, V. (1987), Rusini u Vojvodini, Novi Sad: Dnevnik. Дуличенко, А. Д. (2009). Jugoslavo Ruthenica II, Рoбoти з рускeй филoлoґиї и историї. Нови Сад: Филозофски факултет – Оддзелєнє за русинистику, НВУ Руске слово. Fejsa, M. (2000). “Югославянски Русини (Руснаци) / Ruthènes de Yougoslavie / Yugoslav Rusyns (Ruthenians)”, in: Multilingual European Guide of Cultural Communities and of Maisons de Pays of Europe. Le Cannet: European Federation of the Maisons de Pays, 267-278. Фейса, М. (2004). «Социолинґвистични аспект руского язика: Войводинa», у: Русиньский язик. Opole: Uniwersytet Opolski, Instytut Filologii Polskiej, 373-383. Фейса, М. (гл. ред.) (2007). Русини / Руснаци / Ruthenians (1745-2005) I. Нови Сад: Филозофски факултет – Одсек за русинистику, ИК Прометеј, КПД ДОК – Куцура. Фейса, М. (2008). “Руски язик у урядовей сфери”, у: Русиньскый язык меджі двома конґресами. Пряшів: Світовый конґрес Русинів, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, 92-95. Фейса, М. (2009). “Найвисши ступень меншинского образованя», у: Карпатские русины в славянском мире. Москва – Братислава: Univerzita Komenskeho v Bratislave – Filozofická fakulta – Katedra všeobecných dejín, Московский государственный университет имени М. В. Ломоносова – Исторический факультет – Кафедра истории южных и западных славян, 257-269. Фейса, М. (гл. ред.) (2009). Русини / Руснаци / Ruthenians (1745-2005) II. Нови Сад: Филозофски факултет – Одсек за русинистику, ИК Прометеј, КПД ДОК – Куцура. Фејса, М. (2010). Нова Србија и њена русинска мањина / Нова Сербия и єй руска меншина / The New Serbia And Its Ruthenian Minority. Нови Сад: Издавачка кућа Прометеј – Културно-просветно друштво ДОК. Фејса, М. и др. (2013). Насред широке равнице. Нови Сад ИК Прометеј, КПД ДОК – Куцура и др. Gavrilović S. (1977). “Rusini u Bačkoj i Sremu od sredine XVIII do sredine XIX veka”, Godišnjak Društva istoričara Vojvodine. Novi Sad: Društvo istoričara Vojvodine, 153-215. Хорњак М. (2006). “Бачко-сремски Русини”, у: Русини / Руснаци / Ruthenians (1745-2005) I. Нови Сад: ИК Прометеј – Филозофски факултет - Одсек за русинистику – КПД ДОК, 23-73. Лабош Ф. (1979). История Русинох Бачкей, Сриму и Славониї 1745-1918. Вуковар: Союз Русинох и Українцох. Magocsi, P. R. (2006). The People From Nowhere. Uzhorod: V. Padiak Publishers. Маґочiй, П. Р., Поп, I. (укладачi) (2010). Енциклопедiя iсторiї та культури Карпатських Русинiв. Ужгород: Видавництво В. Падяка. Medješi, L. (1993). “The Problem of Cultural Borders in the History of Ethnic Groups: The Yugoslav Rusyns”, in: Magocsi Paul R. ed., The Persistence of regional Cultures: Rusyns And Ukrainians In Their Carpathian Homeland And Abroad. New York: Carpatho-Rusyn Research Center, 139-162. Plishkova, A. (2009). Language and National Identity: Rusyns South of Carpathians. New York: Columbia University Press. Рамач, Ю. (2002). Ґраматика руского язика. Београд: Завод за уџбенике и наставна средства.