Reakcija predsedy OSRS na presovu spravu, jaka byla vydana zo striči v Baňskij Bystrici
Реакція председы ОСРС на пресову справу, яка была выдана зо стрічі в Баньскій Быстріці
Дня 25-го марца 2015 р. проходила в Баньскій Быстріці стріча, о котрій сьме на нашім порталі інформовали ту. По стрічі было на порталі публіковане і то, з яков пресовов справов пришов Уряд уповномоченого, што мож прочітати ту і вєдно з тым была вечур публікована із тым повязана статя з проґраму „Вступне до контроли“, котру можете прочітати ту. В ночі нам была загнана реакція председы Округлого стола Русинів Словеньска Андрія Ліґу, котрый так само реаґує на пресову справу, яку выдав Уряд уповномоченого про народностны меншыны.
Кідьже не єм согласный з тым, же стріча была про Русинів хосенна, як є то написане в пресовій справі, дозволюю собі реаґовати.
29. 12. 2014 быв Уряду влады Словацькой републікы і вшыткым одповідным інштітуціям на Словакії загнаный протест підписаный дакількома представителями русиньскых орґанізацій і председом Округлого стола Русинів Словеньска, котрый быв напряменый проти каждорічного придільованя державных фінанчных средств на орґанізованя фестівалів културы неєствуючой народностной меншыны Русинів-Українців на Словакії, котры суть придільованы Урядом влады СР Союзу Русинів-Українців Словацькой републікы, котрого незмінным посланьом є українізовати і однародньовати Русинів на Словакії.
На тот писемный протест одповів ведучій Уряду Влады СР Іґор Федеріч писмом із 18. 2. 2015 р., в котрім на наш протест ничім конкретным не реаґовав, лем написав общы цітації выглашкы ч. 21/2011 Збіркы законів о роздільованю дотацій на културу народностных меншын і вказав на посланя Словацькой републікы при рішіню „гармонічного сполужытя майорітного народа і народностных меншыны і етнічных ґруп в згоді з міджінародно закотвеныма штандардами“. На кінцю писма рекомендовав выхосновати потенціал Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы, котрый є платформов такой конштруктівной діскузії.
Мож собі лем додумати, же як раз на основі його актівности Уряд уповномоченого про народностны меншыны дня 17. 3. 2015 р. загнав нам позваня на сполочну робочу стрічу на день 25. 3. 2015 р. в Баньскій Быстріці. З текстом:
„Честованы представителі русиньской і україньской народностных меншын, у звязку з попередньов комунікаційов і жадость русиньской і україньской народностных меншын о зорґанізованя сполочной робочой стрічі представителів русиньской і україньской народностных меншын і секретаріату Выбору, собі Вас дозволюєме запросити на сполочну робочу стрічу з цільом сполочной діскузії.“
Запрошіня было адресоване конкретным особам: мі (по телефонічнім розговорі з Міланом Мнягончаком єм дав на то згоду), Міланови Мнягончакови, Янови Липиньскому і Міланови Піліпови і в такім складі сьме на тій стрічі были участны. За Українців там быв Павло Боґдан, Іван Лаба і Віктор Бандурчін.
І кідь єм не знав о жадній жадости з нашого боку о сполочну стрічу, себекрітічно признавам, же єм порядні позваня не прочітав, бо іншак бы єм ся дізнав, же на тій стрічі ся нич рішыти не буде, што выходило з їй ціля, котрый быв на запрошіню – „сполочна діскузія“.
Такой на зачатку, як єм дістав слово, єм повів, же в запрошіню было, же тота стріча є на основі нашой жадости, причім мы жадну жадость не дали, на што мі але поясніня не было дане. Потім єм вказав на то, же така стріча вже была 22. 1. 2009 р. на Уряді влады СР, де по нашім протесті на бесправне єствованя союзу Русинів-Українців Словацькой републікы были прияты даякы крокы, котры Русины сповнили і передложыли фаховы выражіня незалежных історіків і фаховців – проф. Ф. Улічного, др. н., проф. І. Седлака, к. н. і Лю. Гараксіма, к. н., причім як раз винов Союзу Русинів-Українців, котрый собі обовязок не сповнив, далша стріша вже не была. Потім єм повів, в чім є наш основный проблем у 4-ох пунктах:
1. В Назві Сюузу Русинів-Українців є писано Русины-Українці зо злучков, лемже такой народности ниґде у світі не є ани de iure ани de facto.
2. Союз не вызнавать русиньску народность і русиньскый народ, что ся проявило головно його пропаґаційов перед переписом жытелів у 2011 р., чім тот Союз став ся протиконштітучным.
3. Союз собі присвоює нашу русиньску културу і бере єй як културу україньску.
4. Союз о неєствованю русиньской народности і русиньского народа выдавать різны публікації і україньскы редакторы по навщівах на нашых русиньскых селах публікують в пресі, радію і телевізії о тім жывоті, же то жывот Українців і то напрік тому, же нихто з нима по україньскы не бісідує.
Далшы позначкы до той темы доповнили мої колеґове.
Головно на мої слова потім реаґовав Павло Боґдан звычайныма псевдоарґументами о тім, же мы вшыткы сьме Русины, бо за Русинів ся брали і Росіяны і Українці і подля нього існують лем три выходославяньскы народы – російскый, білоросійскый і україньскый. По нашых реакціях од Піліпа і Липиньского собі взяв слово Мілан Мнягончак, но по пару минутах го пані Котванова перервала з тым, же нетреба смотрити на минулость, але глядати то, што нас звязує про будучность і такой потім выголосила перерву. На моє несподіваня ся по перерві ку діскузії уж не вернуло і пані Котванова дала слово своїм колеґыням, жебы вказали на проблемы коло подаваня ґрантовых проєктів з позначков, же іщі має подію в Попраді, та є потрібне діскузію скоротити.
Перед кінцьом їднаня апеловала пані Котванова, жебы сьме до сполочного выголошіня дали сполочны пункты, на котрых ся доїднаме про будучность тых двох меншын і Мілан Піліп ініціатівно запропоновав тоты пункты, котры по малій коректурі з боку Українців наконець „як бы“ были прияты, і кідь жадне голосованя о них не было і я єм выступив, же то суть лем общы тезы, котры обидві меншыны мають у своїх проґрамах вже давно. На мою позначку, же на стрічі ся нич не вырішыло, же сьме там были даремно, бо з боку Українців ани словом не было сомянуте холем о можности зміны назвы їх орґанізації, же і далше нашу народность і народ не вызнавають, реаґовала пані Котванова, котра ня „потішовала“ тым, же предці лем сьме нашли сполочну бісіду і доїднали ся на тім, што маєме сполочне. Напрік тому, же на зачатку стрічі Павло Боґдан быв проти того, жебы резултаты стрічі были публікованы, по приятю тых пунктів вже быв согласный з тым, же публіковати то мож.
Моє оцініня: Уряд уповномоченого Уряду власы СР собі зробив чарку, же на наш протест реаґовали і мы сьме собі зробили підло, бо сьме de facto непрямо вызнали їх орґанізацію (Союз Русинів-Українців Словацькой републікы), же має право здружовати Русинів-Українців. Домів єм ся вернув без дякы.
Андрій Ліґа, председа Округлого стола Русинів Словеньска
Aktuality
Zobraziť všetky30.04.2026
Dve percentá, jeden spoločný cieľ
Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.
Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru!
Notársky centrálny register určených právnických osôb
Informácie o určenej…
06.03.2026
Vladyka Milan Lach SJ bol vymenovaný za eparchiálneho biskupa Bratislavskej eparchie
ISPA
Metropolia
Dnes napoludnie Vatikán oznámil, že Svätý Otec Lev XIV. prijal zrieknutie sa úradu eparchiálneho biskupa vladyku Petra Rusnáka, ktorý v septembri minulého roka dovŕšil kánonický vek 75 rokov a za jeho nástupcu menov…
05.03.2026
Pozvánka na premiéru: Predavač dažďa / Продавач доджу
1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026
Originál: Predavač dažďa
štvrtok 12. 3.
2. premiéra
Veľká scéna
Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať.
Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
04.03.2026
Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla
autorka: Julia Pańków
"Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
01.03.2026
PSK: Týždeň slovenských knižníc ponúkne besedy, výstavy, workshopy, kvízy aj kino medzi knihami
Jarné prázdniny sa budú v Prešovskom kraji niesť v duchu čítania, kvalitnej literatúry a pestrej palety knižničných podujatí. V pondelok 2. marca totiž štartuje Týždeň slovenských knižníc, počas ktorého si atraktívne podujatia zam…
23.02.2026
Ivan Soták *1929 †2026
Zomrel Ivan Soták, zakladateľ Katedry fyzikálnej chémie Univerzity P. J. Šafárika. Mal 96 rokov
Róbert Bejda
redaktor, webeditor
Univerzita Pavla Jozefa Šafárika prišla o jedného zo svojich bývalých významných zamestnancov. Vo veku 96 rok…
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Mudrota ujka Vasyľa:
-Furt, kiď možeš pomoči čoloviku, pomož mu i raduj sja z toho, bo to cez tebe Hospodin odpovidať na joho molytvu...
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať