Rusíni ešte prehovoria v Európe

Русины ищи у повідять свoє словo у Европі

Ексклюзивноє интервью из замістителем предсидателя Русинського землячества „Карпатська Русь", сполупрацувником Центра украйинис-тики и білорусистики МДУ, историком-русинистом Михаилом Дроновым:

„ Утро": Михаил Юрійович, діла булшости россіян русины - як марсіяне: про них штось чули айбо нища не виділи. Де живе сись народ?
М. Дронов: Слово „русины" є дуже старым восточнословянським етноніном. Якраз так у свуй час называли себе предки днишных укра-йинцюв, білорусув и даже великоро-сув, як напримір, Афанасій Нікітін у свому „Хожденіи за три моря".
На днишный день русинами называвуться лем карпатські русины -корінні восточнословянські жителі Карпатського регіона. Конкретно они живуть у Закарпатськуй области Украйины (Подкарпатська Русь), окремых районах Словакіи (Пряшовщина), Румуніи (Мараморошчина) и у даяких населеных пунктах Мадярщины. Сесе ушытко на южных склонах Карпат. А на сіверных склонах ид русинськым землям мож отнести Лемковину на юго-востоці Польші. Уже коло 260 рокув объединена русинська община є на територіи Воеводины и Сербіи, из кунця XIX столітія велика русинська діаспора є у Сівернуй Америці. Русинські діятелі подчеркувуть, ош подобно ид украинцям, руським и білорусам, русины є самостоятельным восточнословянськым народом. У бульшости держав, де живуть русины, они мавуть возможности діла національного розвитія, сохраненія и передачі слідующим поколініям своі самобытні культуры. У них є свуй язык. Булше того, є як мінімум чотыри літературні стандарты русинського языка діла разных регіонув: подкарпатськый, пряшовськый, лемковськый и воеводинськый.

„ Утро ": Які віроисповіданія мавуть русины, и яка їх чисельность?
М.Д.: По віроисповіданію русины - греко-католики и православні. На територі Закарпатської области булша часть русинув належить ид канонічнуй Украинськуй Православнуй Церкви Московського патріархата. А русины - уніаты, што интересно, подчинявуться Риму, минавучи Києво-Галицьку метрополію.
Что ся тыче чисельности, то мненія разні. По оцінці Карпато-русинського изглядовательського центра, актуальна чисельность русинув у світі составляє 1,6 млн. чоловік. Максимальні оцінки є ищи булші. Лем у Закарпатськуй области по неофіціальным данным проживає коло 650 тыс. русинув.

„ Утро ": Назвіть, будьте добрі, знамых русинув у нас и за гатарами.
М.Д.: Знатокам руськоі культуры навірно є знакомым имня драматурга и композитора Нестора Кукольника - автора музыки знаменитого романса на слова Гребінки „Очи чёрные". Лемківські корені были у композитора Димітрія Бортнянського. Русинами были первый ректор Санкт-Петербургського універзитета Михаил Болудянський, знамый славіст, основоположник отцюзняноі болга-ристики Юрій Венелин, знамый живописець и историк искусства Игорь Грабарь, котрый до того быв онуком єдного из великих русинськых діятелей Адольфа Добрянського. Русинські корні были и у класика поп-арта Енді Варгола. Етнічным русином быв недавно почивший глава РПЦЗ владыка Лавр (Шкурла), котрый родився у селі Ладоміровa, што на Пряшовщині.

„ Утро?: Які событія у исторіи русинув є самыми важными?
МД.: Историчеська судьба булшости русинув извязана из Мадярським Королевством. На самому ділі, они были руським (восточно-словянським) компонентом поліетнічноі историчеськоі Мадярщины. Пузніше она утратила независимость, стала частью монархіи Габсбургув. Русины такым образом стали їх поддаными. Послі паденія Австро-Мадярщины подкарпатські русины у 1919 році добровольно войшли у состав новоі державы -Чехословакіи. Треба уповісти, ош Подкарпатська Русь мала автономный статус. У самому кунци 30-х рокув край вернувся у состав Мадярщины. Послі высвобожденія Европы Краснов Армійов сися територія без усякоі автономіи была прикапчана ид Украйинськуй ССР. Майиншак исклалася у XX столітіи судьба русинув Пряшовщины и Мараморошчины. Майбулышим трагізмом отзначаться исторія русинув-лемкув. На їх памняти ужасы австрійських концлагерей у І Світовуй войні и насильственное выселеніє из рудных міст пуд час II Світовоі войны.

„ Утро ". Што є особенностью историчеського розвитія русинув?
М.Д.: Невеликі фрагменты Карпатської Руси може входили у Киевську Русь, айбо треба уповісти, ош русины розвивалися не у руськуй державности. Населеня из разных восточно-cловянських регіонув поповняли населеня Карпатської Руси и, такым образом, участвовали у етногенезі русинського народа. Айбо спеціфічна центральноевропська среда, сусідство из другими етносами, лишили глубокый слід русинськуй культурі. Русинув на самому ділі не мож раховати руськими у днишньому смыслі слова. Айбо у отличіє вуд сосідув-галичан, русины майбулше сохранили чувство принадлежности ид туй широкуй общественности, котру мож именовати Русью. И сися Русь не лем Украйина. У общому, русины толерантно и доброжелательно относяться ид ушытким сосідам, айбо кромі сього они добрі памнятавуть про своє етнічеськоє родство из другыми восточными словянами и, естественно, из майвеликим восточно-словянським народом - руськими.
У русинськуй интелігенціи была ідея созданія Карпаторуськоі Совіцькоі Республіки, айбо партійноє руководство СССР у 40-ві рокы не поддержало сесе предложеніє. На жаль, у теперішні часы Украйина продовжать сисю традицію совіцького періода по непризнанію етнонаціональноі самобытности русинув. На Украйині на державному уровню проводиться політика украйинізаціи тых граждан, котрі рахувуть себе русинами. Діло у тому, ош из точки зренія украйинськых патріотув, „русины" - лем старое именованя украйинцюв, а русин - сєсе то же самое, што и украйинець. При сьому, ни игнорувуть тот факт, што сесе є общий древнє руський етнонім. Игнорувуться также и очевидні и язьїкові отличія русинув вуд украйинцюв. У 1996 році кабінет Мініструв Украйины приняв спеціальный „План мероприятий по разрешению проблем украинцев-русинов". Завто усе частіше говорять про етноцид, а даколи и про геноцид русинув, жиючих на Украйині.

„ Утро ": Які будуть послідствія насильственноі украйинизаціи русинув?
М.Д.: Сесе науперед то, ош они поглотяться украиинським народом. Русины из уваженієм относяться ид украйинськуй культурі, но діла себе рахувуть важным сохраненіє собственноі родноі русинськоі культуры, не желавуть розтворитися у общому „котлі", як хотіли многі теперішні політики сьоі державы. У марті прошлого рока Закарпатська Облрада признала русинув як нацїональность. Айбо офіціальный Киев не хоче сесе признати.

„Утро"; Накулько є реальнов автономія русинув? На што они мавуть право добиватися?
М.Д.: Кидь говорити про автономію Закарпатя, то сесе є дуже чувствительна тема. Подкарпатські русины є послідовательными автономістами. Подкарпатська Русь мала автномный статус у меживоєннуй Чехословакіи. Прикапчованя ид СССР поклало край розвитию Русинськоі державности. На знаменитому референдумі 1 децембра 1991 рока жителі Закарпатської области, кромі того, ош ци хотять они независимости Украйины, отвічали ищи и на вопрос, ци желавуть они видіти Закарпатя самоуправляємов теріторийов. 78% жителей высказалися за самоуправляемость края. Украйинська власть признала тогдашноє рішеніє граждан про независимость Украйины, айбо до днишного дня игнорує волеизлявленіє закарпатцюв про приданя сьому регіону самостоятельного статуса. Айбо русинські організаціи не прекращавуть боротися за автономію. Думаву, кидь русинув у своих намаганях поддержить и світовоє сообщество, ситуація може отойти вуд мертвої точки. Завто многі русины из надеждов позиравуть на Евросоюз и Росію.

„ Утро ": Кто возглавлять двиганя русинув за самоопреділеніє?
М.Д.: Теперішньое русинськоє двиганя має ряд безусловных лідерув. Ними є о. Димитрій Сидор и депутат Закарпатської Областноі Рады Евгеній Жупан.

„ Утро ": Кидь позерати на собьітія на Украйині, русины у другых державах Европы ищи бульше будуть отдалені вуд Росіи?
М.Д.: Послідні собьітія на Украйині оцінити тяжко. Хотілося бы, обы словяне Европы тісніше поддержовали контакты. Жаль, ош тоті связі, котрі є межи нашими народами, восходящими ид єдному кореню, так необдуманно розрывавуться.
Теперь, што ся тыче русинув. Они традиционно мавуть дакулько векторув своих культурных симпатій. По происхожденію и віроисповіданію они принадлежать ид восточному словянству, айбо по менталітету, котрый создався на протяженію столітій, русины - діти Центральної Европы. Якраз у сьому противорічію будущоє Подкарпатськоі Руси.

„ Утро ": И яким оно Вам видиться?
М.Д.: Думаву, ош судьбу Подкарпатськоі Руси мусять вырішити якраз самі русины, котрі там родилися и котрі там живуть, и также другі корінні жителі края. Русины, котрі живуть у другых державах, як и представителі родственных народув, можуть їм лем помогати, вадь їх поддержовати. Поживеме - увидиме. У Закарпатя є много варіантув свого будущого. Годно быти, ош русины дустануть свої права у составі Украйины. Айбо кидь Киев не пуйде на діалог из русинськыми організаціями, я не можу исключити непередсказуємі послідствія.

„ Утро ": Дякуву за бесіду.

Интервью вюв Юрій Котенок
Товмачила др. М. Лявинец