Rusínska menšina má za sebou úspešný a na udalostí bohatý rok
Andrij Manajlo,
predseda Rusínskej celoštátnej menšinovej samosprávy v Maďarsku
Честовані русины !
Обертавучися на ми-нувші місяці рока, русинська община под руководством Вседержавного Русинського Меншинового Са-моуправленiя завершила успішный, богатый на собы-тія и нові начинанія рук. Сись рук мож назвати роком обновленя и завто, ош у нашуй общині вызріває и скомпактовуєся состоящее из булышости депутатув муцноє ядро, котроє цілеустремленно и увіренно двигає далше діло русинства, котроє способно подпоровати и выстояти коло настоящих цінностей, вытиснувши на задній план личні цілі, амбіціи.
Рук рахую успішным и завто, бо мы не лем продовжили наші традиціонні міроприятія, айбо організовали сьме и нові. Из традиціонных треба отмітити прекрасно проведені Дні памняти Антонiя Годинки, Національный День Русина и Сято Малоі Богородиці из епископсъков Божественное Літургійов и кошотолованям русинськых страв (котроє організовали роботящі русинські жоны и котроє мало такый великый успіх и было такым разнообразным и оригінальным, ош любили бысьме выдати рецептурну книгу). Из наших новых програм майцінньши были: подписаня Договора из чином св. Василія по поводу построєнія русинськоi деревляноі церкви у Маріаповчи, у сятому місті паломничества, што у повнуй мірі поддержує и новый епископ, Его Преосвященство о. Фюлеп Кочиш, попри сьому также дальнійша організація межинародных русинських пленерув у Пiлішсенткерeсті и Мікогазі. Открытi Дні пленера завершалися выставками художественных робот, часть из котрых розширила художественное собраніє ВРМС. У нашому газдовані тоже сталися обновленя.
Сього року науперше, дякувучи нашому отвітственному, направленому на розвитіє общины планованю, мы виділили из бюджета ВРМС окремий ліміт у розмірови 4.933.000 Фт на подпорованя програм РМС на містах по Мадярщині. Уєдно из сим, оприділили сьме стипендіи діла русинських штудентув из ціллю подпорованя їх ошколовання. Далше продовжали сьме подпоровання цінных, высокого качества выдань и интересных програм, як приміром, новинки „Русинськый Світ" и вседержавных міроприятій.
Сього рока зачалисьме свою Интернетну страницю (www.rusyn.hu), котра уже типирь (при наших печатных выданях), ищи булше пропагує нашу културу и углубляє ідентитет у світі. Мы надіємеся у будущому, ош Интернетна страниця буде мати булшу роль у комунікачнуй медіи. Великым результатом мож раховати и організацію ВРМС и СРМС робочоі групы по кодифікаціи русинського языка.
Важным рахуву выділити активну и содержательну роботу меншиновых самоуправленій на містах: регіонального РМС Боршод-Абауй-Земплиня, РМС Гейовкерестура, РМС Ніредьгазьі, РМС Комловшки, РМС Ваца, РМС Ердевгорваті, РМС Мішколца, РМС Мучоня, РМС Нергешуйфолу, РМС Пейча, РМС Кішвардьі, РМС Маріаповча, РМС Егера, РМС Шайовпетрі, РМС Шайовлада, РМС Осоеда, РМС Гёдёллё и другых. Они осуществили много програм, даякі из котрых подпоровало ВРМС. Заслужує признанія и діятельность РМС районув Будапешта: РМС XI р-на, РМС III р-на, РМС VI, V, XIII, VIII, IX, XXI районує...
Дуже содержательнов и активное є робота СРМС, котроє провело много самостоятельных міроприятій и уєдно из ВРМС. Сесі міроприятія были репрезентативні и памнятні. Достиглисьме файных результатув и из нашыми выданями. Осущєствлені нами планы, програмы, єжемісячні міроприятія были отображені и у дуставшому уже межинародноє признаніє „ Русинському Світі" и на страницях нашого сайта.
Рахуву необходимым отмітити, ош мы не достигли бы таких результатув без добро-совістноі роботы активных членув русинськоі общины!
2008 рук быв первым роком, у котрому робота ВРМС по совсім новым, строгым и сложным законам мала проводитися, як робота бюджетноі організацій. По предписанію закона мы создали Уряд, робота котрого потребовала професіональних сотрудникув. Eстественно, ощ ефективна робоча група не може організоватися из первого раза, и теперь иде ищи процес становленія, айбо я вірую у вто, ош у 2009 році нашуй роботі будуть помагати квалифіковані, добре подготовлені професіональї. Из точки зренія фінансованя мусиме приготовитися на тяжкый рук. Правительство у 2009 році не планує поддержовати роботу Уряда фінансово (сього рока поддержовало суммов 8, 5 млн. фор.). Такым образом, содержати його треба из собственного, доста скромного бюджета. У утішеніє можу уповісти, ош теперь первый раз удалося достигнути (не позиравучи на тяжкое економічноє положеня державы) увеличенія подпорованя ВРМС по посліднуй информаціи на 1,2 млн. форінтув. Кромі того, діла продовженя програми художественного пленера (сим призна-вучи його цінность) держава увеличила бюджет музеального собранія ВРМС на 1,5 млн. фор.
Честовані братя!
Я хотів бы каждого мотивовати и просити продовжати активну роботу во имня русинства. У мені, як у первого лиця ВРМС, вы усе найдете партнера и подпоровача. Я увіреный у тому, кидь мы обєдинимеся и достигнеме результатув у осуществленіи цінных програм, як напримір, построєніє дерєвляноі церквы у Маріяповчі, на сятуй землі паломникув, наша община укрепиться наухтема. Бо создаме таку драгоцінность, котра обстанеся діла многых генерацій духовнов цінностью, котра буде служити процвітанію нашого народа. Мы закладеме муцный фундамент діла усиленія и углубленія нашої греко-католи-чеськоі вірьі и идентитета. Годни будеме выголо-сити из гордостью и радостью, ош заданіє, котроє узялисьме на себе, воплотилисьме!
Желаву, обы 2009-й рук став роком обьєдиненія и ренесанса русинства!
predseda Rusínskej celoštátnej menšinovej samosprávy v Maďarsku
Честовані русины !
Обертавучися на ми-нувші місяці рока, русинська община под руководством Вседержавного Русинського Меншинового Са-моуправленiя завершила успішный, богатый на собы-тія и нові начинанія рук. Сись рук мож назвати роком обновленя и завто, ош у нашуй общині вызріває и скомпактовуєся состоящее из булышости депутатув муцноє ядро, котроє цілеустремленно и увіренно двигає далше діло русинства, котроє способно подпоровати и выстояти коло настоящих цінностей, вытиснувши на задній план личні цілі, амбіціи.
Рук рахую успішным и завто, бо мы не лем продовжили наші традиціонні міроприятія, айбо організовали сьме и нові. Из традиціонных треба отмітити прекрасно проведені Дні памняти Антонiя Годинки, Національный День Русина и Сято Малоі Богородиці из епископсъков Божественное Літургійов и кошотолованям русинськых страв (котроє організовали роботящі русинські жоны и котроє мало такый великый успіх и было такым разнообразным и оригінальным, ош любили бысьме выдати рецептурну книгу). Из наших новых програм майцінньши были: подписаня Договора из чином св. Василія по поводу построєнія русинськоi деревляноі церкви у Маріаповчи, у сятому місті паломничества, што у повнуй мірі поддержує и новый епископ, Его Преосвященство о. Фюлеп Кочиш, попри сьому также дальнійша організація межинародных русинських пленерув у Пiлішсенткерeсті и Мікогазі. Открытi Дні пленера завершалися выставками художественных робот, часть из котрых розширила художественное собраніє ВРМС. У нашому газдовані тоже сталися обновленя.
Сього року науперше, дякувучи нашому отвітственному, направленому на розвитіє общины планованю, мы виділили из бюджета ВРМС окремий ліміт у розмірови 4.933.000 Фт на подпорованя програм РМС на містах по Мадярщині. Уєдно из сим, оприділили сьме стипендіи діла русинських штудентув из ціллю подпорованя їх ошколовання. Далше продовжали сьме подпоровання цінных, высокого качества выдань и интересных програм, як приміром, новинки „Русинськый Світ" и вседержавных міроприятій.
Сього рока зачалисьме свою Интернетну страницю (www.rusyn.hu), котра уже типирь (при наших печатных выданях), ищи булше пропагує нашу културу и углубляє ідентитет у світі. Мы надіємеся у будущому, ош Интернетна страниця буде мати булшу роль у комунікачнуй медіи. Великым результатом мож раховати и організацію ВРМС и СРМС робочоі групы по кодифікаціи русинського языка.
Важным рахуву выділити активну и содержательну роботу меншиновых самоуправленій на містах: регіонального РМС Боршод-Абауй-Земплиня, РМС Гейовкерестура, РМС Ніредьгазьі, РМС Комловшки, РМС Ваца, РМС Ердевгорваті, РМС Мішколца, РМС Мучоня, РМС Нергешуйфолу, РМС Пейча, РМС Кішвардьі, РМС Маріаповча, РМС Егера, РМС Шайовпетрі, РМС Шайовлада, РМС Осоеда, РМС Гёдёллё и другых. Они осуществили много програм, даякі из котрых подпоровало ВРМС. Заслужує признанія и діятельность РМС районув Будапешта: РМС XI р-на, РМС III р-на, РМС VI, V, XIII, VIII, IX, XXI районує...
Дуже содержательнов и активное є робота СРМС, котроє провело много самостоятельных міроприятій и уєдно из ВРМС. Сесі міроприятія были репрезентативні и памнятні. Достиглисьме файных результатув и из нашыми выданями. Осущєствлені нами планы, програмы, єжемісячні міроприятія были отображені и у дуставшому уже межинародноє признаніє „ Русинському Світі" и на страницях нашого сайта.
Рахуву необходимым отмітити, ош мы не достигли бы таких результатув без добро-совістноі роботы активных членув русинськоі общины!
2008 рук быв первым роком, у котрому робота ВРМС по совсім новым, строгым и сложным законам мала проводитися, як робота бюджетноі організацій. По предписанію закона мы создали Уряд, робота котрого потребовала професіональних сотрудникув. Eстественно, ощ ефективна робоча група не може організоватися из первого раза, и теперь иде ищи процес становленія, айбо я вірую у вто, ош у 2009 році нашуй роботі будуть помагати квалифіковані, добре подготовлені професіональї. Из точки зренія фінансованя мусиме приготовитися на тяжкый рук. Правительство у 2009 році не планує поддержовати роботу Уряда фінансово (сього рока поддержовало суммов 8, 5 млн. фор.). Такым образом, содержати його треба из собственного, доста скромного бюджета. У утішеніє можу уповісти, ош теперь первый раз удалося достигнути (не позиравучи на тяжкое економічноє положеня державы) увеличенія подпорованя ВРМС по посліднуй информаціи на 1,2 млн. форінтув. Кромі того, діла продовженя програми художественного пленера (сим призна-вучи його цінность) держава увеличила бюджет музеального собранія ВРМС на 1,5 млн. фор.
Честовані братя!
Я хотів бы каждого мотивовати и просити продовжати активну роботу во имня русинства. У мені, як у первого лиця ВРМС, вы усе найдете партнера и подпоровача. Я увіреный у тому, кидь мы обєдинимеся и достигнеме результатув у осуществленіи цінных програм, як напримір, построєніє дерєвляноі церквы у Маріяповчі, на сятуй землі паломникув, наша община укрепиться наухтема. Бо создаме таку драгоцінность, котра обстанеся діла многых генерацій духовнов цінностью, котра буде служити процвітанію нашого народа. Мы закладеме муцный фундамент діла усиленія и углубленія нашої греко-католи-чеськоі вірьі и идентитета. Годни будеме выголо-сити из гордостью и радостью, ош заданіє, котроє узялисьме на себе, воплотилисьме!
Желаву, обы 2009-й рук став роком обьєдиненія и ренесанса русинства!
Aktuality
Zobraziť všetky30.04.2026
Dve percentá, jeden spoločný cieľ
Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.
Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru!
Notársky centrálny register určených právnických osôb
Informácie o určenej…
10.03.2026
Archív: Rodák z Podkarpatskej Rusi Mikuláš Popovič získal ocenenie Česká hlava
Virológ Mikuláš Popovič, ktorý sa narodil ako československý občan vtedajšej Podkarpatskej Rusi, získal v roku 2013 cenu Patria v rámci projektu Česká hlava. Vedca pôsobiaceho na Marylandskej univerzite v USA ocenili za dlhoročný výskum vírusu H…
10.03.2026
Rozhovor: Pešiak, ktorý objavil HIV
Eva Bobůrková, 13. 2. 2014
Nové neznáme smrteľné ochorenie bolo opísané v roku 1981. Po pôvodcovi AIDS pátral aj Čechoslovák (Rusín) Mikuláš Popovič. A úspešne. V roku 1984 identifikoval vírus HIV a vytvoril aj prvý test na prít…
06.03.2026
Vladyka Milan Lach SJ bol vymenovaný za eparchiálneho biskupa Bratislavskej eparchie
ISPA
Metropolia
Dnes napoludnie Vatikán oznámil, že Svätý Otec Lev XIV. prijal zrieknutie sa úradu eparchiálneho biskupa vladyku Petra Rusnáka, ktorý v septembri minulého roka dovŕšil kánonický vek 75 rokov a za jeho nástupcu menov…
05.03.2026
Pozvánka na premiéru: Predavač dažďa / Продавач доджу
1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026
Originál: Predavač dažďa
štvrtok 12. 3.
2. premiéra
Veľká scéna
Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať.
Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
04.03.2026
Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla
autorka: Julia Pańków
"Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Činsko-korejska mudrota/mudro:
-Pes, kotryj breše, je nedovarenyj...
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať