Rusyny. Kiď nam pasuje...

Русины. Кідь нам пасує…

 

Подля словацькой леґіслатівы є табліця з означіньом сел або міст языком народностной меншыны, де є потрібна кількость жытелів народностной меншыны, на зачатку і їх кінцю обовязком, не добровольнов справов, і недотриманя той леґіслатівной нормы є докінця подля закона санкціоновано. Но і в тім припаді платить, же папірь знесе вельо і мы собі зробиме по свому. Мы, старостове.

 

О тім, же держава, напрік приятому закону о двоязычнім означіню сел і міст, не мать реално інтерес, жебы тому так і досправды было, свідчіть довгы рокы то, же не знам припад даякого села або міста, котре бы было сконтрольовано державныма орґанами і дістало фінанчный штроф за то, же означіня не мать. І прикладів бы было доста, бо покля мадярьска народностна меншына є на своє походжіня горда і табліці з мадярьскым означіньом села або міста давать де лем може, на Словакії є велике множество русиньскых сел, де бы подля перепису населіня русиньска табліця мала быти, но не є.

 

Неінтерес державы, про котру є добрі так, як є, бо асімілація є ліпша, як кібы собі мали меншыны зачати выскаковати може барз высоко, переросла мож повісти аж до дерзости, котру собі в остатнім часі дозволили урядници в Братіславі.

 

Кідь Ян Липиньскый зо Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска і член Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы за Русинів недавно контактовав компетентный уряд з тым, жебы му было пояснено, чом в многых русиньскых селах не дотримує ся закон і не суть на зачатку і на кінцю села русиньскы означіня, урядници намісто властного заганьбліня, же уряды сітуацію не контролюють, хоць бы подля закона мали і докінця бы то мали і санкціоновати, контактовали старостів сел, де не є дотриманый закон з тым, же ся на них властно скаржыть даякый Липиньскый. Старостове про зміну намісто того, жебы ся ганьбили, же не дотримують закон і намагали ся то штоскоріше направити, бо можуть дістати штроф, зачали контактовати Яна Липиньскго, же што собі то дозволять, же на табліці треба грошы, і же нам то властно не треба, бо розумієме і по словацькы.

 

Значіть, зробме собі резуме в Татарстані, в котрім сьме ся теперь знайшли. Недотримованя того, же наповньованя закона о двоязычнім означіню треба контрольовати, припадно санкціоновати, не є ани ганьбов, ани проблемом про урядників, котры бы ся о то мали старати. Єдиный проблем є Липиньскый, котрый собі дозволив урвати їм з їх дорогоцінного часу, кідь жадав поясніня, чом то не роблять. Но і не наповньованя закона з боку старостів, за што бы село могло дістати і штроф (на то бы якбач пінязі были, лем на табліці не суть), не є ганьбов про старостів, котры бы мали в дотримованю законів іти прикладом, не є то про них ани проблем, котрый бы хотіли направити. Єдиный проблем є Липиньскый, котрый собі дозволив скаржыти ся на таку справу, котра є про мадярьскых старостів дачім абсолутно природным, докінця є то выражіньом їх гордости, а про русиньскых старостів то є беспотребность, бо розумієме і по словацькы. Справованя як урядників, так і старостів в одношіню ку Янови Липиньскому, є в тій справі в нормалній, правній державі неприпустне і є то ганьба. То як кібы прокуратор не рішыв, же хтось зробив злочін, а інформовав злочінця, же го хтось удав, дав му контакт на нього і злочінець, вдяка інформації од прокуратора, контактовав того, котрый наголосив його злочін з тым, же што собі то доволив.

 

Інтересують ня дві справы. По перше, ці бы уряды так само зістали нечінны, ці так само бы не вырубали штроф старостови даякого русиньского села, в котрім ся нам не приголосила потрібна кількость людей ку тому, жебы сьме там табліцю могли мати, лемже він, як гордый Русин, бы єй там дав зробити. Єм на 99 процент пересвідченый, же на другый день бы єй мусив зняти долов і мав бы з того проблем. По друге, хотів бы єм знати, ці такым самым способом бы старостове на русиньскых селах приступали ку двоязычному означіню, кібы ся зробили такы условії, же з проґраму Култура народностных меншын, конкретно з грошей, котры суть выділены про русиньску народностну меншыну, можуть жадати дотації лем тоты села, котры суть означены двоязычно, значіть, є явно, же суть то русиньскы села. І можу повісти, же шторік ся на різны малы фестівалы, стрічі родаків і далшы културны події давать на нашы села цалком шумна сума грошей, котру бы старостове не мали, і мусили глядати інде, або бы обще тоты події не могли орґанізовати, кібы ся люди не голосили ку Русинам.

 

Як бы реално ішло лем о грошы, то ся могли старостове, з котрых многы довгы рокы сідять у своїх функціях, вже давно зъєдинити і наприклад через такый орґан як Здружіня міст і сел Словакії зачати лобовати за то, жебы была змінена леґіслатіва, і жебы тоты табліці не платило село, а держава. Лемже ту не іде лем о грошы. Они суть Русины. Кідь їм пасує. Наприклад перед выборами, або як ся дадуть дякуючі того здобыти грошы. Но і іншак, розуміють і по словаьцкы, та пошто їм дашто навеце.

 

Гордость на своє походжіня, о чім мають свідчіти і русиньскы табліці на нашых селах, собі, панове старостове, не купите за жадны грошы. Ани за тоты, котры пошпорите на русиньскых табліцях, якы сьте не дали зробити. І я мам надію, же холем дакотрым з вас то тоты вашы жытелі, котры гордость мають, порахують у далшых выборах.

 

(Статя была написана як коментарь „Вступне до контроли“ лемківского радіа lem.fm)

 

ТЕКСТ НАПИСАНИЙ В ПРЯШІВСКЫМ СТАНДАРДІ РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА

 

 

Text i foto: http://www.lem.fm/rusinyi-kid-nam-pasuye/