Scenar i technično-organizačne zabezpečiňa Dňa Rusyna u Prjašovi
СЦЕНАРЬ і технічно орґанізачне забеспечіня денній части Дня Русинів у Пряшові
1. 8,00-10,00 Св. Літурґії у Ґрекокат. і Православных храмах в Пряшові.
2. Приход ФК, участників , гості акції од 10,30 год-11,15 год, перед Гадзанарьску шпортову галу в Пряшові, ул. Баштова (там є можливость паркованя автобусів). Участниці походу і ФК ся перезлечуть до кроїв в автобусі. На перезлечіня не суть забеспечены просторы!!!!
3. KРОЙОВАНЫЙ ПОХОД ЦЕНТРОМ МІСТА ПРЯШІВ
11,30 – 12,30: громадна маніфестація: Баштова ул., Яркова ул. выход на Головну ул. поход по Головній ул. Флоріянова ул. аж ку Памятнику А. Духновіча пляць Духновіча).
Коордінатори :
С. Лисінова, А. Гнат, П. Крайняк, А. Онуфрак, П. Медвідь.
3. 12,30 Приход ку Памятнику А. Дхновіча
4. Проґрам при Памятнику А. Духновіча:
Положіня квітів при памятнику А. Духновіча,
выступ Катедралного хору св. Й. Хрестітеля в Пряшові під. веджіньом В. Грицововій: Гимнична писня Русинів - Я Русин Быв, Отче наш, Тебе поєм.
Приговоры: Д. Чапловіч, В. Противняк,
Молитва за Русинів-Общество св. Й. Хрестителя (священиці: о. Крайняк, о. Поповець),
Сотворы господы (священиці: о. Крайняк, о. Поповець) вєдно із хором,
Вшытці участниці Многолиствіє,
Конець, усмерніня участників- С. Лисінова
По славностнiй акaдемії при памятнику А. Духновіча, вшытці притомны ся пересунуть до просторів Пряшівской універзіти, ку головній Аулі. В їдалні є забеспечене стравованя, котре ся буде выдавати на лісткы.
13,30 Одкрытя выствкы русиньскых артефактів- День Русинів у артефактах
Місце: Выставны просторы перед головнов Аулов ПУ.
Културный выступ: Янка і Таня Углярове з Кежмарку (заступующе Русинів Спіша) в допроводі Мартіна Караша1. співанка (2 min. ), выступ К. Гуняри із модерныма русиньскыма співанками (4 min.).
Офіціалне отвориня выствкы: В. Противняк, О. Дуц Файфер
Монтаж выставкы: четвер 3.6.2010
Коордінатори: О. Ґлосікова, С. Лисінова. А. Онуфрак, П. Медвідь
13,00 обід про выступающіх, делеґатів з окремых Містных орґанізації РОС, в їдалні Пряшівской універзіти, коордінатори їх там одведуть!!! Выдай їдла на лісткы.
13,45 – 15,45 год.
Конференція ку 15. юбілею кодіфікаці русиньского языка і 20. юбілею взнику Русиньской оброды на Словеньску.
Місце: Головна Аула ПУ
Модераторька: Сілвія Зелінкова,
увітаня участників,
коротка біланція РОС
перечітаня декларації зо святочного выголошыня Кодіфікації Русиньского языка на Словеньску.
Переданя слова председови Русиньской оброды на Словеньску п. Владімирови Противнякови, котрый славностні одкрыє конференцію.
Уведжіня лекторів семінару:
Дюра Папуґа, Сербія, председа Світового конґреса Русинів,
Реферат на тему: Конґресовы актівности Русинів
2. Др. Іван Бандуріч, член Рады Влады про народностны і етничны ґрупи, председа Реґіоналного клубу Русиньской оброды в Бардейові, єден із закладателів Русиньской оброды , і єден із орґанізаторів кодіфікації русиньского языка в 1995 р.
Реферат на тену: Вызнам кодіфікації русиньского языка
ПгДР. Кветослава Копорова, асістентка Інштитута Русиньского языка і културы Пряшівской универзіти.
Реферат на тему: Перспектіва русинистікы і штудіюм русиньского языка на Пряшівской Універзиті.
Федор Барна, русиьскый актівиста і довгоричный член Русиньской оброды на Словенську.
Реферат на тену: Початкы повернутя до русиньства.
Проф. Осіф Сипко, продекан Філозофічной факулты Пряшівской універзіти, член Містной орґанізації Русиньской оброды в Пряшови.
Реферат на тему: Етнокултура база русиньского языка.
О. Дуць Файфер : Польско, професорка русиньского языка на Яґелоньскій універзіті в Польску, членка орґанізації Ставарішына Лемків в Польску.
Реферат на тему: Русиньство в меджінароднім контексті.
Діскусія:
Модератор вызве притомных абы ся высловилы ку даным лекція.
Конець:
16,00 год. обчерствиня про лекторів їдалня ПУ. Выдай їдла на листкы.
14,00 год. Ґенерална скушка вечерного ґалапроґраму, Білый дом, Велика засідачка Обводного уряду, Нам. Міру 3 Пряшів. Выступающіх там одвезуть автобусы !!! Коордінатор М. Кереканич
17,30 Ґалапроґрам (завершыня славностній академії), ку тому пункту ся взтягує іншый сценарь і технічно орґанізачне забеспечіня.
20,30 Славностна рецепція, презентація русиньскых їдал, забава аж до білого рана.
Місце: Їдалня Пряшівской універзіти, вшыткых выступающіх і позваных гостей там одвезуть приставлены автобусы.
ҐАЛАПРОҐРАМ БЫВ ІЗ КАПАЦІТНЫХ ПРИЧІН ПЕРЕСУНУТЫЙ ДО ПРОСТОРІВ БІЛОГО ДОМУ- ОБВОДНЫЙ УРЯД В ПРЯШОВІ, Нам. Міру ч. 3.
Вшыткых выступающіх, гостів, лекторів і нашых сімаптізантів там одвезуть автобусы, котре будуть приставлены при головным вході Пряшівской Універзіти !!!
Выпрацовала: Сілвія Лисінова
1. 8,00-10,00 Св. Літурґії у Ґрекокат. і Православных храмах в Пряшові.
2. Приход ФК, участників , гості акції од 10,30 год-11,15 год, перед Гадзанарьску шпортову галу в Пряшові, ул. Баштова (там є можливость паркованя автобусів). Участниці походу і ФК ся перезлечуть до кроїв в автобусі. На перезлечіня не суть забеспечены просторы!!!!
3. KРОЙОВАНЫЙ ПОХОД ЦЕНТРОМ МІСТА ПРЯШІВ
11,30 – 12,30: громадна маніфестація: Баштова ул., Яркова ул. выход на Головну ул. поход по Головній ул. Флоріянова ул. аж ку Памятнику А. Духновіча пляць Духновіча).
Коордінатори :
С. Лисінова, А. Гнат, П. Крайняк, А. Онуфрак, П. Медвідь.
3. 12,30 Приход ку Памятнику А. Дхновіча
4. Проґрам при Памятнику А. Духновіча:
Положіня квітів при памятнику А. Духновіча,
выступ Катедралного хору св. Й. Хрестітеля в Пряшові під. веджіньом В. Грицововій: Гимнична писня Русинів - Я Русин Быв, Отче наш, Тебе поєм.
Приговоры: Д. Чапловіч, В. Противняк,
Молитва за Русинів-Общество св. Й. Хрестителя (священиці: о. Крайняк, о. Поповець),
Сотворы господы (священиці: о. Крайняк, о. Поповець) вєдно із хором,
Вшытці участниці Многолиствіє,
Конець, усмерніня участників- С. Лисінова
По славностнiй акaдемії при памятнику А. Духновіча, вшытці притомны ся пересунуть до просторів Пряшівской універзіти, ку головній Аулі. В їдалні є забеспечене стравованя, котре ся буде выдавати на лісткы.
13,30 Одкрытя выствкы русиньскых артефактів- День Русинів у артефактах
Місце: Выставны просторы перед головнов Аулов ПУ.
Културный выступ: Янка і Таня Углярове з Кежмарку (заступующе Русинів Спіша) в допроводі Мартіна Караша1. співанка (2 min. ), выступ К. Гуняри із модерныма русиньскыма співанками (4 min.).
Офіціалне отвориня выствкы: В. Противняк, О. Дуц Файфер
Монтаж выставкы: четвер 3.6.2010
Коордінатори: О. Ґлосікова, С. Лисінова. А. Онуфрак, П. Медвідь
13,00 обід про выступающіх, делеґатів з окремых Містных орґанізації РОС, в їдалні Пряшівской універзіти, коордінатори їх там одведуть!!! Выдай їдла на лісткы.
13,45 – 15,45 год.
Конференція ку 15. юбілею кодіфікаці русиньского языка і 20. юбілею взнику Русиньской оброды на Словеньску.
Місце: Головна Аула ПУ
Модераторька: Сілвія Зелінкова,
увітаня участників,
коротка біланція РОС
перечітаня декларації зо святочного выголошыня Кодіфікації Русиньского языка на Словеньску.
Переданя слова председови Русиньской оброды на Словеньску п. Владімирови Противнякови, котрый славностні одкрыє конференцію.
Уведжіня лекторів семінару:
Дюра Папуґа, Сербія, председа Світового конґреса Русинів,
Реферат на тему: Конґресовы актівности Русинів
2. Др. Іван Бандуріч, член Рады Влады про народностны і етничны ґрупи, председа Реґіоналного клубу Русиньской оброды в Бардейові, єден із закладателів Русиньской оброды , і єден із орґанізаторів кодіфікації русиньского языка в 1995 р.
Реферат на тену: Вызнам кодіфікації русиньского языка
ПгДР. Кветослава Копорова, асістентка Інштитута Русиньского языка і културы Пряшівской универзіти.
Реферат на тему: Перспектіва русинистікы і штудіюм русиньского языка на Пряшівской Універзиті.
Федор Барна, русиьскый актівиста і довгоричный член Русиньской оброды на Словенську.
Реферат на тену: Початкы повернутя до русиньства.
Проф. Осіф Сипко, продекан Філозофічной факулты Пряшівской універзіти, член Містной орґанізації Русиньской оброды в Пряшови.
Реферат на тему: Етнокултура база русиньского языка.
О. Дуць Файфер : Польско, професорка русиньского языка на Яґелоньскій універзіті в Польску, членка орґанізації Ставарішына Лемків в Польску.
Реферат на тему: Русиньство в меджінароднім контексті.
Діскусія:
Модератор вызве притомных абы ся высловилы ку даным лекція.
Конець:
16,00 год. обчерствиня про лекторів їдалня ПУ. Выдай їдла на листкы.
14,00 год. Ґенерална скушка вечерного ґалапроґраму, Білый дом, Велика засідачка Обводного уряду, Нам. Міру 3 Пряшів. Выступающіх там одвезуть автобусы !!! Коордінатор М. Кереканич
17,30 Ґалапроґрам (завершыня славностній академії), ку тому пункту ся взтягує іншый сценарь і технічно орґанізачне забеспечіня.
20,30 Славностна рецепція, презентація русиньскых їдал, забава аж до білого рана.
Місце: Їдалня Пряшівской універзіти, вшыткых выступающіх і позваных гостей там одвезуть приставлены автобусы.
ҐАЛАПРОҐРАМ БЫВ ІЗ КАПАЦІТНЫХ ПРИЧІН ПЕРЕСУНУТЫЙ ДО ПРОСТОРІВ БІЛОГО ДОМУ- ОБВОДНЫЙ УРЯД В ПРЯШОВІ, Нам. Міру ч. 3.
Вшыткых выступающіх, гостів, лекторів і нашых сімаптізантів там одвезуть автобусы, котре будуть приставлены при головным вході Пряшівской Універзіти !!!
Выпрацовала: Сілвія Лисінова
Aktuality
Zobraziť všetky30.04.2026
Dve percentá, jeden spoločný cieľ
Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.
Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru!
Notársky centrálny register určených právnických osôb
Informácie o určenej…
10.03.2026
Archív: Rodák z Podkarpatskej Rusi Mikuláš Popovič získal ocenenie Česká hlava
Virológ Mikuláš Popovič, ktorý sa narodil ako československý občan vtedajšej Podkarpatskej Rusi, získal v roku 2013 cenu Patria v rámci projektu Česká hlava. Vedca pôsobiaceho na Marylandskej univerzite v USA ocenili za dlhoročný výskum vírusu H…
10.03.2026
Rozhovor: Pešiak, ktorý objavil HIV
Eva Bobůrková, 13. 2. 2014
Nové neznáme smrteľné ochorenie bolo opísané v roku 1981. Po pôvodcovi AIDS pátral aj Čechoslovák (Rusín) Mikuláš Popovič. A úspešne. V roku 1984 identifikoval vírus HIV a vytvoril aj prvý test na prít…
06.03.2026
Vladyka Milan Lach SJ bol vymenovaný za eparchiálneho biskupa Bratislavskej eparchie
ISPA
Metropolia
Dnes napoludnie Vatikán oznámil, že Svätý Otec Lev XIV. prijal zrieknutie sa úradu eparchiálneho biskupa vladyku Petra Rusnáka, ktorý v septembri minulého roka dovŕšil kánonický vek 75 rokov a za jeho nástupcu menov…
05.03.2026
Pozvánka na premiéru: Predavač dažďa / Продавач доджу
1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026
Originál: Predavač dažďa
štvrtok 12. 3.
2. premiéra
Veľká scéna
Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať.
Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
04.03.2026
Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla
autorka: Julia Pańków
"Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Neporozumiňa. Hvaryť Marča svoji babki:
-Babko a toto je palka/palička. Z ňov soj robľu selfie...!
-Že sja ne haňbyš...! Nehaňbysko ľudske! Vydaty sja ti už treba, vydaty...!
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať