"Standing ovation" v Bratislavi

30.11.2010

Стендінґ овейшын" в Братіславi
 19 -ый    новембер    2010  мож назвати і дньом з  великым ,,Д" про Ру­синів в главнім місті Словеньска, в БратіславІ. Бо там, в тот день проходило нелем уж авізоване засіданя СРР, ці пресконференція о Русинах, но і славностный Галаконцерт Рутеніка, котрого організатором были: РУСИНЬСКА ОБРОДА НА СЛОВЕНЬСКУ (РОС) і ЗДРУЖІНЯ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ РУСИНІВ СЛОВЕНЬСКА (ЗІРС).
 
На ексклузівньїй ґалаконцерт прийшли братіславску публіку поздравити Русины практічні з цілого Словєньска - од Ублі аж по Братіславу. В богатім програ­мі выступили Лавреаты дотеперішніх рочників цілословеньского конкурзу Спіеьі мого роду: Тріо Маґуровьіх, М. Чабак, Дуо М. Караш - І. Сівулькова, Дуо Я. Чура - П. Феценко, Н, Сікорякова, тогорочна Лавреатка і Р. Ґуба тыж тогорочный Лавреат дітьской части.
 
З русиньсков гордостьов і перфектнов художньов інтерпретаційов представила ся і молода наступаюча ґенерація русиньскых співаків, як: 3. Густякова, Я. Лукачова, Л. Густякова, С. Морозова, М. Пзвелчак, Д. Прочкова, Дуо 3. Філічкова - М. Ґладішова. Спестріньом акції   было і  вьютупліня ДФК Хемлонячік з Гуменного, котрый публіку лотішьів русиньскым танцьом Цеперка або Танцьовачков, котрому хореоґрафію зробив сучасный діректор ПУЛЬС-у В. Марушин. ІСҐ Гачуры, за допроводу Народной музыкы СОКОЛЕЙ з Гуменного під веджіньом прімашкьі Вєркьі Бегуньовой, порядні розвеселили публіку. Конферованя проґраму згостили ся Сілвія Зелінкова і Владо Чема (герець ТАД-у), котры свою роботу одвели на вьісокій професіоналній уровни.
 
В окремых вступах представили в далекій Братіславі діятельство юбілуючой 20-рочной РОС і юбілуючого 15-рочного 3ІPC. Не забыли спомянути ани так вызначный акт, котрого юбілей мы собі тыж того року припомянули - 15-ый юбілей од Кодіфікації русиньского языка на Словеньску, но і іншьі факты о Русинах. Великый аплавз заслужыв собі і „цітат" Людовіта Штура іщі з 6-го марця 1846 року, котрый быв опубл і кованый в тодьішніх Словеньскых народных новинках: „Kto to dnes žiada, aby Rusíni slovenský jazyk za svoj prijali? Veď oni majú svoj rusínsky krásny jazyk", котрый емотівні одпрезентовав модера­тор В. Чема.
 
Завершалный ,,стендінґ овейшын" при сполочній гімні Співів мойого роду - Подьме собі заспівати, лем потвердив, же думка і сценар зреалізовати таку акцію а далекій Братіславі напо­внила ся до послідньой капелькы во великім морі... Завєршална часть была присвячена поздравюбілуючі організації, де благожеланям не было кінце-краю. Председа РОС В. Протівняк, в мені організації, перевзяв Почестну Грамоту од председы СРР Д. Папуґьізо Сербії, як і образ і публі­кації од організації Руська матка в Сербії. Дале Почестну ґрамоту за Стоварішьіня Лемків в Польщі передав председа той організації А. Копча, діплом і плакеты про РОС передає і Ю. Фірцяк, председа Културного товаришства в Ру­мунії. Не хыбили ани офіціалньї поздравліня од Асоціації Русинів e Мадярьску, котры передала єй председкіня М. Лявинець. А прекрасны споминковы дары про РОС передала за Дружство Руснак з Хорватьска Н. Гнатко.  Вшыткым, котры спомянули собі на 20-рочну юбілантку РОС в мені председы РОС В. Протівняка высловлюсме сердечне дякуєме. Окрем гостів споза граніць на акції брали участь і много дальшых вызначных Русинів з области културно-сполоченьского жывота на Сло­веньску, як: М. Штеньо, В. Хома, Т. Рундесова, П. Штефаняк, М. Шмайда і т. д.
 
Медіалньїма парт­нерами акції были: Info Rusin, www.rusyn.sk , www.molody-rusyny.sk.  Режія і драматурґія проґраму была під тактовков остріляного ,,майстра"- М. Кереканіча. Сце­нар цілого проґраму приготовила С. Лисінова. Акція была реа­лізована з фінанчнов підпоров МК СР. Завершалне ДЯКУЄМЕ належыть вшыткым, котры актівно участнили ся на так позітівній і презентатівній акції про Руси­нів, якым быв ґалаконцерт РУТЕНІКА в Братіславі.
 
А іщі єдно окреме подякованя належыть  Янкови Липиньскому, підпредседови ЗІРС, котрый забезпечів цілу технічно-орґанізачну часть акції, як і верейну награвку в Словеньскым розгласі, котра буде звічнена і про будучі ґенерациї. Янку, барз собі тото ціниме!
 
Досвіданя Братіслава! О рік мы там зас.

Foto: http://www.rusyn.sk/index.php?ID=5471&l=sk

Zdroj: infoPYCUH 23/2010'

Aktuality

Zobraziť všetky
30.04.2026

Dve percentá, jeden spoločný cieľ 

Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.  Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru! Notársky centrálny register určených právnických osôb Informácie o určenej…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej
10.03.2026

Archív: Rodák z Podkarpatskej Rusi Mikuláš Popovič získal ocenenie Česká hlava

Virológ Mikuláš Popovič, ktorý sa narodil ako československý občan vtedajšej Podkarpatskej Rusi, získal v roku 2013 cenu Patria v rámci projektu Česká hlava. Vedca pôsobiaceho na Marylandskej univerzite v USA ocenili za dlhoročný výskum vírusu H…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej
10.03.2026

Rozhovor: Pešiak, ktorý objavil HIV

Eva Bobůrková,  13. 2. 2014  Nové neznáme smrteľné ochorenie bolo opísané v roku 1981. Po pôvodcovi AIDS pátral aj Čechoslovák (Rusín) Mikuláš Popovič. A úspešne. V roku 1984 identifikoval vírus HIV a vytvoril aj prvý test na prít…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej
06.03.2026

Vladyka Milan Lach SJ bol vymenovaný za eparchiálneho biskupa Bratislavskej eparchie

ISPA Metropolia Dnes napoludnie Vatikán oznámil, že Svätý Otec Lev XIV. prijal zrieknutie sa úradu eparchiálneho biskupa vladyku Petra Rusnáka, ktorý v septembri minulého roka dovŕšil kánonický vek 75 rokov a za jeho nástupcu menov…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej
05.03.2026

Pozvánka na premiéru:  Predavač dažďa / Продавач доджу

1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026 Originál: Predavač dažďa štvrtok 12. 3. 2. premiéra Veľká scéna Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať. Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej
04.03.2026

Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla

autorka: Julia Pańków         "Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
Kategória: Aktuality
Čítať ďalej

Naše obce

Zobraziť galérie

Ujko Vasyľ


Teta Paraska:
-Baby znajuť rozoznaty 348 odťiňiv pomady na gambu, ale rozoznaty akuratnoho chlopa od čudaka, to ňi...
Zobraziť viac
Náhľad publikácie

Československý svět v Karpatech

Československý svet v Karpatoch

Čechoslovackyj svit v Karpatach

Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať