"Standing ovation" v Bratislavi
Стендінґ овейшын" в Братіславi
19 -ый новембер 2010 мож назвати і дньом з великым ,,Д" про Русинів в главнім місті Словеньска, в БратіславІ. Бо там, в тот день проходило нелем уж авізоване засіданя СРР, ці пресконференція о Русинах, но і славностный Галаконцерт Рутеніка, котрого організатором были: РУСИНЬСКА ОБРОДА НА СЛОВЕНЬСКУ (РОС) і ЗДРУЖІНЯ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ РУСИНІВ СЛОВЕНЬСКА (ЗІРС).
На ексклузівньїй ґалаконцерт прийшли братіславску публіку поздравити Русины практічні з цілого Словєньска - од Ублі аж по Братіславу. В богатім програмі выступили Лавреаты дотеперішніх рочників цілословеньского конкурзу Спіеьі мого роду: Тріо Маґуровьіх, М. Чабак, Дуо М. Караш - І. Сівулькова, Дуо Я. Чура - П. Феценко, Н, Сікорякова, тогорочна Лавреатка і Р. Ґуба тыж тогорочный Лавреат дітьской части.
З русиньсков гордостьов і перфектнов художньов інтерпретаційов представила ся і молода наступаюча ґенерація русиньскых співаків, як: 3. Густякова, Я. Лукачова, Л. Густякова, С. Морозова, М. Пзвелчак, Д. Прочкова, Дуо 3. Філічкова - М. Ґладішова. Спестріньом акції было і вьютупліня ДФК Хемлонячік з Гуменного, котрый публіку лотішьів русиньскым танцьом Цеперка або Танцьовачков, котрому хореоґрафію зробив сучасный діректор ПУЛЬС-у В. Марушин. ІСҐ Гачуры, за допроводу Народной музыкы СОКОЛЕЙ з Гуменного під веджіньом прімашкьі Вєркьі Бегуньовой, порядні розвеселили публіку. Конферованя проґраму згостили ся Сілвія Зелінкова і Владо Чема (герець ТАД-у), котры свою роботу одвели на вьісокій професіоналній уровни.
В окремых вступах представили в далекій Братіславі діятельство юбілуючой 20-рочной РОС і юбілуючого 15-рочного 3ІPC. Не забыли спомянути ани так вызначный акт, котрого юбілей мы собі тыж того року припомянули - 15-ый юбілей од Кодіфікації русиньского языка на Словеньску, но і іншьі факты о Русинах. Великый аплавз заслужыв собі і „цітат" Людовіта Штура іщі з 6-го марця 1846 року, котрый быв опубл і кованый в тодьішніх Словеньскых народных новинках: „Kto to dnes žiada, aby Rusíni slovenský jazyk za svoj prijali? Veď oni majú svoj rusínsky krásny jazyk", котрый емотівні одпрезентовав модератор В. Чема.
Завершалный ,,стендінґ овейшын" при сполочній гімні Співів мойого роду - Подьме собі заспівати, лем потвердив, же думка і сценар зреалізовати таку акцію а далекій Братіславі наповнила ся до послідньой капелькы во великім морі... Завєршална часть была присвячена поздравюбілуючі організації, де благожеланям не было кінце-краю. Председа РОС В. Протівняк, в мені організації, перевзяв Почестну Грамоту од председы СРР Д. Папуґьізо Сербії, як і образ і публікації од організації Руська матка в Сербії. Дале Почестну ґрамоту за Стоварішьіня Лемків в Польщі передав председа той організації А. Копча, діплом і плакеты про РОС передає і Ю. Фірцяк, председа Културного товаришства в Румунії. Не хыбили ани офіціалньї поздравліня од Асоціації Русинів e Мадярьску, котры передала єй председкіня М. Лявинець. А прекрасны споминковы дары про РОС передала за Дружство Руснак з Хорватьска Н. Гнатко. Вшыткым, котры спомянули собі на 20-рочну юбілантку РОС в мені председы РОС В. Протівняка высловлюсме сердечне дякуєме. Окрем гостів споза граніць на акції брали участь і много дальшых вызначных Русинів з области културно-сполоченьского жывота на Словеньску, як: М. Штеньо, В. Хома, Т. Рундесова, П. Штефаняк, М. Шмайда і т. д.
Медіалньїма партнерами акції были: Info Rusin, www.rusyn.sk , www.molody-rusyny.sk. Режія і драматурґія проґраму была під тактовков остріляного ,,майстра"- М. Кереканіча. Сценар цілого проґраму приготовила С. Лисінова. Акція была реалізована з фінанчнов підпоров МК СР. Завершалне ДЯКУЄМЕ належыть вшыткым, котры актівно участнили ся на так позітівній і презентатівній акції про Русинів, якым быв ґалаконцерт РУТЕНІКА в Братіславі.
А іщі єдно окреме подякованя належыть Янкови Липиньскому, підпредседови ЗІРС, котрый забезпечів цілу технічно-орґанізачну часть акції, як і верейну награвку в Словеньскым розгласі, котра буде звічнена і про будучі ґенерациї. Янку, барз собі тото ціниме!
Досвіданя Братіслава! О рік мы там зас.
Foto: http://www.rusyn.sk/index.php?ID=5471&l=sk
Zdroj: infoPYCUH 23/2010'
19 -ый новембер 2010 мож назвати і дньом з великым ,,Д" про Русинів в главнім місті Словеньска, в БратіславІ. Бо там, в тот день проходило нелем уж авізоване засіданя СРР, ці пресконференція о Русинах, но і славностный Галаконцерт Рутеніка, котрого організатором были: РУСИНЬСКА ОБРОДА НА СЛОВЕНЬСКУ (РОС) і ЗДРУЖІНЯ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ РУСИНІВ СЛОВЕНЬСКА (ЗІРС).
На ексклузівньїй ґалаконцерт прийшли братіславску публіку поздравити Русины практічні з цілого Словєньска - од Ублі аж по Братіславу. В богатім програмі выступили Лавреаты дотеперішніх рочників цілословеньского конкурзу Спіеьі мого роду: Тріо Маґуровьіх, М. Чабак, Дуо М. Караш - І. Сівулькова, Дуо Я. Чура - П. Феценко, Н, Сікорякова, тогорочна Лавреатка і Р. Ґуба тыж тогорочный Лавреат дітьской части.
З русиньсков гордостьов і перфектнов художньов інтерпретаційов представила ся і молода наступаюча ґенерація русиньскых співаків, як: 3. Густякова, Я. Лукачова, Л. Густякова, С. Морозова, М. Пзвелчак, Д. Прочкова, Дуо 3. Філічкова - М. Ґладішова. Спестріньом акції было і вьютупліня ДФК Хемлонячік з Гуменного, котрый публіку лотішьів русиньскым танцьом Цеперка або Танцьовачков, котрому хореоґрафію зробив сучасный діректор ПУЛЬС-у В. Марушин. ІСҐ Гачуры, за допроводу Народной музыкы СОКОЛЕЙ з Гуменного під веджіньом прімашкьі Вєркьі Бегуньовой, порядні розвеселили публіку. Конферованя проґраму згостили ся Сілвія Зелінкова і Владо Чема (герець ТАД-у), котры свою роботу одвели на вьісокій професіоналній уровни.
В окремых вступах представили в далекій Братіславі діятельство юбілуючой 20-рочной РОС і юбілуючого 15-рочного 3ІPC. Не забыли спомянути ани так вызначный акт, котрого юбілей мы собі тыж того року припомянули - 15-ый юбілей од Кодіфікації русиньского языка на Словеньску, но і іншьі факты о Русинах. Великый аплавз заслужыв собі і „цітат" Людовіта Штура іщі з 6-го марця 1846 року, котрый быв опубл і кованый в тодьішніх Словеньскых народных новинках: „Kto to dnes žiada, aby Rusíni slovenský jazyk za svoj prijali? Veď oni majú svoj rusínsky krásny jazyk", котрый емотівні одпрезентовав модератор В. Чема.
Завершалный ,,стендінґ овейшын" при сполочній гімні Співів мойого роду - Подьме собі заспівати, лем потвердив, же думка і сценар зреалізовати таку акцію а далекій Братіславі наповнила ся до послідньой капелькы во великім морі... Завєршална часть была присвячена поздравюбілуючі організації, де благожеланям не было кінце-краю. Председа РОС В. Протівняк, в мені організації, перевзяв Почестну Грамоту од председы СРР Д. Папуґьізо Сербії, як і образ і публікації од організації Руська матка в Сербії. Дале Почестну ґрамоту за Стоварішьіня Лемків в Польщі передав председа той організації А. Копча, діплом і плакеты про РОС передає і Ю. Фірцяк, председа Културного товаришства в Румунії. Не хыбили ани офіціалньї поздравліня од Асоціації Русинів e Мадярьску, котры передала єй председкіня М. Лявинець. А прекрасны споминковы дары про РОС передала за Дружство Руснак з Хорватьска Н. Гнатко. Вшыткым, котры спомянули собі на 20-рочну юбілантку РОС в мені председы РОС В. Протівняка высловлюсме сердечне дякуєме. Окрем гостів споза граніць на акції брали участь і много дальшых вызначных Русинів з области културно-сполоченьского жывота на Словеньску, як: М. Штеньо, В. Хома, Т. Рундесова, П. Штефаняк, М. Шмайда і т. д.
Медіалньїма партнерами акції были: Info Rusin, www.rusyn.sk , www.molody-rusyny.sk. Режія і драматурґія проґраму была під тактовков остріляного ,,майстра"- М. Кереканіча. Сценар цілого проґраму приготовила С. Лисінова. Акція была реалізована з фінанчнов підпоров МК СР. Завершалне ДЯКУЄМЕ належыть вшыткым, котры актівно участнили ся на так позітівній і презентатівній акції про Русинів, якым быв ґалаконцерт РУТЕНІКА в Братіславі.
А іщі єдно окреме подякованя належыть Янкови Липиньскому, підпредседови ЗІРС, котрый забезпечів цілу технічно-орґанізачну часть акції, як і верейну награвку в Словеньскым розгласі, котра буде звічнена і про будучі ґенерациї. Янку, барз собі тото ціниме!
Досвіданя Братіслава! О рік мы там зас.
Foto: http://www.rusyn.sk/index.php?ID=5471&l=sk
Zdroj: infoPYCUH 23/2010'
Aktuality
Zobraziť všetky30.04.2026
Dve percentá, jeden spoločný cieľ
Podporte nás 2 % z vašich daní a buďte súčasťou nášho úsilia o zachovanie a šírenie neznámej histórie Rusínov.
Vaša podpora je pre nás cenná – ďakujeme za dôveru!
Notársky centrálny register určených právnických osôb
Informácie o určenej…
10.03.2026
Archív: Rodák z Podkarpatskej Rusi Mikuláš Popovič získal ocenenie Česká hlava
Virológ Mikuláš Popovič, ktorý sa narodil ako československý občan vtedajšej Podkarpatskej Rusi, získal v roku 2013 cenu Patria v rámci projektu Česká hlava. Vedca pôsobiaceho na Marylandskej univerzite v USA ocenili za dlhoročný výskum vírusu H…
10.03.2026
Rozhovor: Pešiak, ktorý objavil HIV
Eva Bobůrková, 13. 2. 2014
Nové neznáme smrteľné ochorenie bolo opísané v roku 1981. Po pôvodcovi AIDS pátral aj Čechoslovák (Rusín) Mikuláš Popovič. A úspešne. V roku 1984 identifikoval vírus HIV a vytvoril aj prvý test na prít…
06.03.2026
Vladyka Milan Lach SJ bol vymenovaný za eparchiálneho biskupa Bratislavskej eparchie
ISPA
Metropolia
Dnes napoludnie Vatikán oznámil, že Svätý Otec Lev XIV. prijal zrieknutie sa úradu eparchiálneho biskupa vladyku Petra Rusnáka, ktorý v septembri minulého roka dovŕšil kánonický vek 75 rokov a za jeho nástupcu menov…
05.03.2026
Pozvánka na premiéru: Predavač dažďa / Продавач доджу
1 hodina 40 minút • Premiéra: 5. marca 2026
Originál: Predavač dažďa
štvrtok 12. 3.
2. premiéra
Veľká scéna
Dážď sa kúpiť nedá. To však neznamená, že ho niekto nemôže predávať.
Je leto, sucho a práve padol ďalší teplotný rekord. Pri va…
04.03.2026
Lemkovia vytvárajú „Hołos“. O kultúre, ktorá nezanikla
autorka: Julia Pańków
"Chcela som ukázať, že my, mladí Lemkovia, sme schopní vytvoriť dielo, ktoré je relevantné pre našu dobu. Že máme čo povedať a že náš hlas je dôležitý,“ hovorí Daria Kuziak, autorka prvej lemkovskej ope…
Naše obce
Zobraziť galérieUjko Vasyľ
Teta Paraska:
-Baby znajuť rozoznaty 348 odťiňiv pomady na gambu, ale rozoznaty akuratnoho chlopa od čudaka, to ňi...
Československý svět v Karpatech
Československý svet v Karpatoch
Čechoslovackyj svit v Karpatach
Reprezentatívna fotopublikácia
Objednať