Status rusyňskoho jazyka v cerkovnij sferi

Статус русиньского языка в церьковній сфері

 

Важены участникы Конґресу!

Од року 1990 было в русиньскім языку выданых много книг. Дакотры з них ся чітають доднесь, люде їх познають і хоснують в школах, на декламаціях ці розмаїтых славностях. Но дакотры книгы запали якбы порохом а малохто о них знать, же суть. Може ниґда не войдуть до універзалной памяти народа. 

 

Русиньскы переклады церьковных богослужінь суть тоты, котры не западають порохом. Кідь ся їх раз народ научіть i прийме, будуть го провадити може і много стороч в наступных ґенераціях. Подобно як народна співанка, і богослужіня суть міцным і глубокым коріньом ідентіты.
 

Переклады до теперішнього русиньского языка мають свою історію як самого перекладаня, так і самой практікы переложеных діл. Покы іде о способ перекладаня, є тот самый од початку. Перекладаме з церьковнославяньского языка до русиньского кодіфікованого языка. Про тых, што не познають хронолоґію цілого діла, повім на поясніня дакотры факты:

Найвызначнішов особов перекладательского колектіву є Йосиф Кудзей з Няґова, ініціятор і душа перекладів. 

Од першопочатку было каждому ясне, же церьковны переклады суть барз потрібны на пасторачну роботу міджі русиньскыма вірниками і на розвиваня літурґічного жывота. Зато ся до того діла запоїли лаікы і священикы, котры мали велику любов ку свойому народу, а можу повісти, же і велику авторіту міджі народом. Спомяну напр. владыку Івана Лявинця, о.Йосифа Молчанія, сестру монахыню Ему Дуткову, сестру монахыню Николаю Мыдликову, о. Ярослава Поповця, о. Йосафата Тімковіча, о. Ґоразада Тімковіча, а з молодшых священиків о. Мілана Ясика, о. Івана Барну і о. Мартіна Костілника.  
 

Першы Апостолы і Євангелія в русиньскім языку помагали вношати до жывота нашых парохій василіяне о. Біланчік, о. Яцош, о. Кундрат, о. Галько, о. Луцак, о. Седлачек і канторы. 
 

Найстаршым ділом модерного русиньского языка є Малый катехізм про русиньскы діти, написаный в 1981р. азбуков і латинков. О десять років пізніше – в р.1991 быв єпіскопом Йоаном Гірком схваленый а потім выданый Русиньсков обродов в чіслі 10 тісяч книжок. Мушу тыж явно повісти, же од самого початку першы русиньскы актівісты – Василь Турок, Александер Золуляк, Анна Плішкова, Марія Мальцьовска, Анна Кузмякова і іншы, виділи потрібность церьковных перекладів і підпоровали їх. 
 

Малый ґрекокатолицькый катехізм про русиньскы діти є великым помічником в пасторації священика. Тото діло є першым векшым крочком нашых дітей ку Хрістови, но про многых і першым крочком до літературного русиньского языка. Много дітей собі праві чітаньом Катехізму зачінать усвідомлёвати свою церьковну, но і народну ідентіту і оріґіналіту.
 

По Катехізмі наслідовали далшы діла: Євангелія і апостолы на неділі і свята цілого року, Тайна Крещіня, Міропомазаня, Вінчаня, Олійопомазаня. То іщі до револуції в 1989 р. Языком перекладів была «лабірщіна» доповнена богатством оріґіналных слов зо вшыткых русиньскых діялектів на Словеньску. По револуції быв переложеный Малый требник – Благословліня і посвячіня, Молебен ку Васильови Гопкови, Акафіст ку Павлови Петрови Ґойдічови, Погріб, Тетраєвангеліє і розмаїты молитвы. То уж было по кодіфікації русиньского языка в р. 1995. Языкову редакцію перекладів робив Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові.

За великый успіх тримаме переклад Требника з Тайнами Крещіня, Міропомазаня і Вінчаня, котрый мать схваліня Восточной конґреґації в Римі. На схваліня суть церьковній верьхности ку днешньому дню предложены тоты діла: Літурґія Йоана Златоустого з комплетныма тропарями і кондаками на неділі і свята цілого року, Літурґія оперед посвяченых Дарів з комплетныма стихірами і чітанями на цілый Великый піст, Письмо святого апостола Павла Римлянам, Молебен ку Рождеству Ісуса Хріста і Молебен ку Хрістовым страстям. Доконченый є і переклад Діл святых апостолів і Недільна вечурня з комплетныма стихірами, а тыж прекрасне діло  молитвеник Радуйте ся в Господі.
 

Могли бы сьме повісти, же кідь бы была церьковнов верьхностьов дана можность вытворити русиньску парохію, могла бы практічно фунґовати од выслугованя Крещіня аж по Погріб в русиньскім літературнім языку.

 

З РЕФЕРАТУ o. Франтішка Крайняка на 4. міджінароднім конґресі русиньского языка в Пряшові 25.9.2015

 

Kontakty:

Obščestvo sv. Joana Krestiteľa

Gréckokatolícky farský úrad

067 17 ČABALOVCE 29

č.t.: 057/739 33 54

 

ARTOS

Gréckokatolícky farský úrad

067 04 OĽKA

č.t.: 057 / 739 81 47