Stvorinňa kojne jak literaturnoho štandardu (1)

Назва мойого реферату назначує, же то буде лінґвістічна рефлексія з амбіційов показати, як ся на базі пару діалектів вытварять койне як вшеобецный язык, в якым ся стерають діалектны розділы на хосен явів сполочных векшому чіслу діалектів. Но думам, же нас учасників языкового конґресу Русинів інтересує конкретніша тема, а то головно можности вытворити койне про вшыткых Русинів, якы в сучасности хоснують відповідны варіанты своёго містного (реґіоналного) літературного языка (на Словеньску, в Польску, на Підкарпатскій Україні, хоць ту літературный язык дефінітивно кодіфікованый ші не быв, в Мадярьску, в Сербії, Хорватії, але сполочный літературный язык бы служыв і Русинам в Америці, Канаді, припадні і инде). При обдумуваню такого вопроса ся подля моёго нагляду треба/можно операти о скусеність тых кодіфікованых русиньскых варіантів, якы суть выпробуваны в праксі, в їх аплікації в дакотрых – хоць і обмедженых – комунікачных сферах. Зато на дакотрых місцях моёго реферату буду в кондензовані подобі рефлектувати став русиньского літературного языка на выходным Словеньску і скусености з його хоснування. В тым контексті бы было треба дослідити і одношіння ёго поужывателів як носителів різных діалектів к своёму новому літературному языку. Тото одношіня є важным феноменом: Русины на выходным Словеньску уже 12 років мають свій літературный язык і тым ся про лінґвістику, головно ту­, яка ся інтересує про новы словяньскы язякы, отварять нова тема: як фунґує русиньскый літературный язык в языкові праксі ёго поужывателів, якы патрять к двом основным діалектным ареалом – выходнёму і западнёму. Тот вопрос, на жаль, в моїм рефераті не може быти повно зодповіданый, бо на то нам хыбають соціолінґвістичны даны.
 

В історії языковеды ся міджі найстаршыма знамыма припадами взнику різных типів койне уваджать ґрецькый языковяй світ, де ся од половины 1-го тисячріччя перед н.е. зачало чертати міджінарічове вырівнювання у формі різных типів койне. Тоты языковы утвары взникали обычайні на основі даякого ужшого політичного, господарьского або културного споїння. Такый розвой в остатніх століттях перед н. e. кульміновав взником геленістичного койне, якого закладом ся стала атічтіна перемішана з дакотрыма ёнскыма елементами; до певной міры в ним нашов місце і неґрецькый вплив, головно в словным фонді (чуджі елементы абсорбовала геленістична ґречтіна в новых містскых центрах Еґіпта, Сірії і Малой Азії). Тото койне можно згруба датовати до обдобя Александровых выправ в 4-ым ст. перед н. e. по владу Юстиніана в 6-ым ст. 
 
З історії розвоя словяньскых і несловяньскых літературных языків можно навести веце прикладів документуючіх подобный процес створювання койне обычайні на базі теріторіално векшого наріччя, якого елементы експандовали до другых діалектів, то значіть, же таке наріччя надобудало наддіалектну платність.
 

На першый погляд ся нам може здати, же скусености з розвоя головно близкых словяньскых літературных языків можно хосновати і в процесі планування (языкового менежменту) русиньского літературного языка (головно) на Словеньску, но на другі стороні собі усвідомлюєме, же познаткы выпливаючі з вывоя єдного языка не можно механічно переносити на другый язык, бо скоро каждый язык ся розвивав в инакшым соціолінґвістічным контексті. То значіть, же ёго формування і ёго етабловання в даным народным сполоченстві было детерміновано цілым рядом шпеціфічных сполоченьско-політічных і културных факторів. Но шпеціфічність літературного языка не є в розпорі зо сполочныма рисами, якы видиме в розвої літературных языків. На основі сполочных і розділных рисів ся робить тіполоґія літературных языків а становлення прислушности літературного языка к даному тіпу мать значный вызнам і при рішінні конкретных проблемів даного літературного/списовного языка, головно в области нормы і кодіфікації.
 

Про кодіфікованы варіанты русиньского языка (на Словеньску, в Польску, і в бывалій Юґославії) є характерне, же они выходять зо жывого діалекту. І ґраматика языка Русинів на Підкарпатській Україні (Материнськый язык) ся операть о діалекты – ужскый і южномараморошскый. То значіть, же єднотливы  кодіфікованы варіанты русиньского языка мають свої корені в русиньскым діалектным континуї на даній языковій теріторії, суть частёв того континуа.
 
З погляду тіполоґії літературных языків (Kloss 1952) РЛЯС - подобні як і другы словяньскы языкы – патрять к типу т. зв. Ausbausprachen, то значіть такых літературных языків, якы ся вытваряли на базі діалекту/діалектів або ся кришталізують як діалектне контінуум; нім. Ausbauen значіть „выбудуваті”, але і „розшырювати”, „розвивати”. На другій стороні т. зв. Abstandsprachen ся вызначують векшов діштанціёв, векшым одступом (Abstand) од діалекту/діалектів. Самостатність, свойскість такых языків є дана векшов матеріаловов і/або тіполоґічнов діштанціёв, діференціёв од другых, головно сусідніх языків.
 

Што ся тыкать русиньского літературного языка на Словеньску (далше РЛЯС), з лінґвістічной точкы зору є сіґніфікантне і то, же русиньскый діалект на Земпліні, якый ся став основов кодіфікації літературного языка Русинів на Словеньску,  патрить до выходной ґрупы русиньскых діалектів, яка є територіально меньша як западна, лемківска ґрупа. Обґрунтування, предкладане кодіфікаторами, же западозепліньскы і выходоземпліньскы діалекты суть найрозшыренішы і же суть переходныма діалектами од лемківскых до середнёкарпатскых (Ябур – Плішкова 2004: 148) не одповідать цалком реалности. Як зме уж припомянули, територія русиньскых діалектів на запад од рікы Лаборец є векша як територія на выход од Лабірця а то ся тыкать і чісла сіл, в котрых ся говорить по русиньскы (посм. Ганудель: 1989 – сса 80 сіл на запад од Лабірця а сса 45 сіл на выход). Што ся тыкать конштатування, же западозепліньскы і выходоземпліньскы діалекты суть переходныма діалектами од лемківскых до середнёкарпатскых, то є стереотипна формуляція, яка закрывать головны діференчны знакы міджі выходнов і западнов ґрупов русиньскых діалектів. Зато, же ся о них уж веце раз писало, не будеме їх ту повторяти, але к дакотрым ся достанеме на далшых місцях того реферату.

Part 2: http://www.rusyn.sk/index.php?ID=6360&l=sk