Umar Vladimir Besermiňi

Умар Владимир Бесерминї
У вербаским шпиталю нєшка вноци, 20. марца, у 68. року живота умар Владимир Бесерминї - професор у керестурскей ґимназиї у пензиї, поета, писатель, прекладатель и визначни роботнїк у култури Руснацох у Войводини и Сербиї, з Руского Керестура.
 
Владимир Бесерминї народзени 8. мая 1946. року у Шидзе, дипломовал на Филозофским факултету у Новим Садзе на ґрупи за югославянски китератури, а як професор сербского и мацеринского, руского язика, у керестурскей ОШ и тедишнєй ґимназиї почал робиц 1. септембра 1970. року. Од 1977. по 1982. рок бул заняти як лектор у Прекладательней служби Скупштини АП Войводини, а як визначни културни роботнїк, од 1982. року бул на професийней функциї секретара Културно-просвитней заєднїци Општини Кула. До керестурскей школи ше знова врацел 1. януара 1988. року, одкаль пошол до пензиї у новембру 2010. року.
 
Як професор у керестурскей ґимназиї велїм ґенерацийом школярох улял любов ґу свойому рускому язику, хтори добре познал, унапредзовал и почитовал - и як фаховец и як поета и писатель, а ище вецей як позарядови активиста у рецитаторским руху у Войводини и Сербиї. Ище як школяр ґимназиї у Шидзе свойо писнї обявйовал у "Литературним слове", а обявени му 5 кнїжки - збирки поезиї "Очи у морю" (1969) и "Раз повем" (2003), збирку текстох "Критики, рецензиї и огляди" (2011), автобиоґрафски призначки "Бешеда самим зоз собу" (2012) и збирка поезиї "З писню поведзене" (2013, Ужгород). Писнї, рецензиї, кнїжкох, фахово и уметнїцки критики обявйовал и у "Шветлосци" и других виданьох, бул рецензент виданьох писательом и на сербским язику, прекладал поезию зоз сербского и словацкого, котри тиж добре познал и бешедовал. На його стихи компоновани и вецей шпиванки виведзени на ”Червеним пупчу” и ”Червеней ружи”.
 
Владимир Бесерминї свой вельки и нєзаобиходни печац зохабел у нашей култури, перше у своїм родним Шидзе, а после приходу до Керестура - у Доме култури и АРТ/РНТ "Дядя" и, вообще, у наших найзначнєйших манифестацийох и фестивалох. Бул ґлумец и режисер дзецинских и младежских представох у "Дядї", у младших рокох водитель програмох, потим автор числених конферансох, автор рециталох хтори виводзени на манифестацийох "Червеней ружи" и з других нагодох, бул на чолє вецей манифестацийох того нашого найвекшого фестивалу, на вецей заводи и предсидатель його орґанизацийного одбору, бул на чолє Драмского мемориялу и "Костельниковей єшенї", дзе бул и єден з єй сновательох. Як предсидатель "Костельниковей єшенї" запровадзел и барз добре сотруднїцтво з найпознатшима литературнима менами з Дружтва писательох Сербиї.
 
У рецитаторским руху бул прейґ 30 роки, перше як педаґоґ рецитаторох у керестурскей школи и Доме култури, а потим як селектор на месних, општинских смотрох и член фаховей комисиї на уровню Покраїни, чий єден час бул и предсидатель. Виховал велїх наших терашнїх фахових руководительох у рецитаторским руху, у руским язику, писаню конферансох и, вообще, у анґажованю у рускей култури и просвити.
 
За роботу на полю култури и просвити достал Златну значку Културно-просвитней заєднїци (КПЗ) Сербиї, Искри култури КПЗ Войводини, Зарї култури КПЗ Кула, вецей припизнаня Фестивалу култури "Червена ружа" и РНТ "Дядя" и други.
 
Владимир Бесерминї бул супруг и оцец двоїх дзецох и дїдо двоїм унуком.
 
Випровадзанє професора Владимир Бесерминя на його остатню драгу будзе на ютре, 21. марца, на 15 годзин з каплїчки на керестурским теметове, дзе будзе поховани.

автор: зам