Už 100 rokiv Łemkivskoj Respublyky vo Florynci

Koly skinčŷla s’a І svitova vojna, jaka dľa žŷteliv Lemkovynŷ bŷla naznačena kŷrvju žertv talerhofskoho lagru, lemkivskŷ polityčnŷ dijačŷ, beručŷ do uvahŷ pryncypŷ vŷhološenŷ amerykaňskŷm prezydentom Tomasom Vudrov Viľsonom, rišŷly vz’aty dila v svoi rukŷ. Neuspišna proba polučŷty s’a z Karpatskŷma Rusynamy z druhoho boku Karpat bŷla počatkom deržavŷ, kotra v istoryi zapysala s’a jak Ruska Narodna Respublyka Lemkiv.

Všŷtko začalo s’a 100 rokiv tomu po tŷm, jak po inčŷch akcyjach, m.in. viče v Gladŷšovi 27. lystopada/novembra 1918 r., do Fľorynkŷ na vsenarodne viče 5. hrudňa/decembra 1918 r. pryšlo 500 delegativ z 130 sel. Potim, koly už sformuval s’a ur’ad deržavŷ, joho premjerom ostal dr. Jaroslav Kačmarčŷk.

Ne bŷlo blahoslovlene dolho istnuvaty respublyci. Počatkom 1921 r. jej liderŷ, premjer vraz z dvoma ministramy, bŷly ponevolenŷ i sudženŷ za zdradu stanu. Konec-kinc’om, po dobri vedenij adukatamy oboroni, členŷ vlasty Ruskoj Narodnoj Respublykŷ Lemkiv bŷly vŷznanŷ nevynnŷma. V kinc’ovij promovi, jeďen z oboronciv dr. Lev Hankjevyč povil: «Osudte ich, a koly vernete domiv, peredajte vašomu narodovy, že Lemkŷ chotily toto, što Poľakŷ už majut».

Chočeme prypomunty svitu podii tamtŷch časiv, bo i Lemkŷ – choc nedolho – maly svoju respublyku. Zato prosyme do Fľorynkŷ na misce, de zŷšly s’a v 1918 r. rusyňskŷ delegatŷ, a pak v Ruskij Bursi v Gorlyc’ach budeme prodolžaty totŷ spomynŷ.

Avtor dopysu: Demko Troсрanovskij


Іvan Rusenko: «V Karpatach dnes narod voskres»

Na Lemkovyni, v našŷm kraju
Šumjat smerekŷ i jalyci –
Pobidnu pisňu ony hrajut
Od Užhoroda do Ščavnyci.

І hremyt chor Karpatskŷch hor,
V daleku daľ het plŷne –
V Karpatach dnes narod voskres
І pravo joho ne zhŷne!

Na Lemkovyni i v Talerhofi
Nevynna krov proľata –
Naj v našŷch serc’ach na vse ostane
Pamjatka – vična i svjata.

Mohučyj chor Karpatskŷch hor
Naj viter nese vo vsi storonŷ,
Naj pryjde čas – naj už i v nas
Zdoptana pravda vstane!

********


Уж 100 років Łемківской Республики во Флоринці

Коли скінчыла ся І світова война, яка для жытелів Лемковины была назначена кырвю жертв талергофского лаґру, лемківскы політичны діячы, беручы до увагы принципы выголошены американьскым президентом Томасом Вудров Вільсоном, рішыли взяти діла в своі рукы. Неуспішна проба получыти ся з Карпатскыма Русинами з другого боку Карпат была початком державы, котра в істориі записала ся як Руска Народна Республика Лемків.

Вшытко зачало ся 100 років тому по тым, як по інчых акциях, м.ін. віче в Ґладышові 27. листопада/новембра 1918 р., до Фльоринкы на всенародне віче 5. грудня/децембра 1918 р. пришло 500 делеґатів з 130 сел. Потім, коли уж сформувал ся уряд державы, його премєром остал др. Ярослав Качмарчык.

Не было благословлене долго істнувати республиці. Початком 1921 р. єй лідеры, премєр враз з двома міністрами, были поневолены і суджены за здраду стану. Конец-кінцьом, по добрі веденій адукатами обороні, члены власти Руской Народной Республикы Лемків были вызнаны невинныма. В кінцьовій промові, єдєн з оборонців др. Лев Ганкєвич повіл: «Осудте іх, а коли вернете домів, передайте вашому народови, же Лемкы хотіли тото, што Полякы уж мают».

Хочеме припомунти світу подіі тамтых часів, бо і Лемкы – хоц недолго – мали свою республику. Зато просиме до Фльоринкы на місце, де зышли ся в 1918 р. русиньскы делеґаты, а пак в Рускій Бурсі в Ґорлицях будеме продолжати тоты спомины.

Автор допису: Демко Троxановскій



Іван Русенко: «В Карпатах днес народ воскрес»

На Лемковині, в нашым краю
Шумят смерекы і ялиці –
Побідну пісню они грают
Од Ужгорода до Щавниці.

І гремит хор Карпатскых гор,
В далеку даль гет плыне –
В Карпатах днес народ воскрес
І право його не згыне!

На Лемковині і в Талергофі
Невинна кров пролята –
Най в нашых серцях на все остане
Памятка – вічна і свята.

Могучий хор Карпатскых гор
Най вітер несе во всі стороны,
Най прийде час – най уж і в нас
Здоптана правда встане!